Постанова № 16582710, 23.06.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 року Справа № 2а/2370/4814/2011

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гаращенка В.В.,

при секретарі: Бондар Т.П.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

представника відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

представника третьої особи ПП «СП Юстиція»: ОСОБА_3 за довіреністю;

представника третьої особи ПАТ «ВТБ Банк»: ОСОБА_4 за довіреністю:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Санаторій Аквадар»до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби в особі головного державного виконавця Роєнка Романа Володимировича, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство юстиція», публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Санаторій Аквадар»звернулось до суду з адміністративним позовом та просить:

- визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби в особі головного державного виконавця відділу Роєнка Р.В. щодо призначення рецензування оцінки майна ПАТ «Санаторій Аквадар»протиправною;

- зобовязати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби в особі головного державного виконавця відділу Роєнка Р.В. призначити рецензування оцінки майна ПАТ «Санаторій Аквадар»;

- визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби в особі головного державного виконавця відділу Роєнка Р.В. по передачі на реалізацію майнового комплексу, що складається з санаторію та дитячо-оздоровчого центру «Колос», артезіанської свердловини № 323-В та основних засобів, майна, яке належить на праві власності позивачу, протиправними та незаконними.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.06.2011 року по адміністративній справі за клопотанням позивача вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису №2789, вчиненого 14.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та забороною проводити 15 червня 2011 року прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна: Лот №1. Комплекс «Колос»санаторій та дитячо-оздоровчий центр, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Маньківський район, смт. Маньківка, вул. Лісова, 1, з артезіанською свердловиною №323-В, що знаходиться за адресою: Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Лісова, 1а.

Також в судовому засіданні ухвалою суду за клопотанням відповідача та ПАТ «ВТБ Банк» залучено в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», так як прийняте по справі рішення може вплинути на права та інтереси вказаної юридичної особи.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, пояснивши, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження про звернення стягнення на нерухоме майно приватного акціонерного товариства «Санаторій Аквадар»і державним виконавцем описано та арештовано нерухоме майно, проводяться дії по його оцінці та реалізації.

28.04.2011 року позивачем від стягувача за виконавчим провадженням отримано цінний лист з повідомленням про оцінку арештованого майна, проведеного ТОВ «Українська експертна група», у висновку з незалежної оцінки визначено вартість арештованого майна в розмірі 11901158 грн. з ПДВ, в свою чергу наведена вартість не відповідає дійсності, оскільки в порівнянні з оцінкою, проведеною ТОВ «Нерухомість», вартість арештованого майна складає 45448560 грн. з ПДВ.

Враховуючи, що цінний лист з повідомленням про оцінку арештованого майна надійшов від стягувача за виконавчим провадженням, а не від державного виконавця, тим самим останній неналежним чином повідомив боржника про результати визначення вартості майна, що є порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, не погодившись з такою оцінкою, позивач 05.05.2011 року надіслав на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби заперечення. У запереченні з посиланням на ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження»позивач зазначає про необхідність призначення рецензування звіту про оцінку вартості майна у звязку з його незгодою з оцінкою нерухомого майна, проте 11.05.2011 року на адресу позивача надійшло повідомлення про призначення на 15.06.2011 року прилюдних торгів з продажу майнового комплексу з початковою (стартовою) ціною 11901158 грн. з ПДВ.

В звязку з цим 30.05.2011 року позивач повторно звернувся до відповідача із запереченнями на проведену оцінку вартості майна та призначення його рецензування.

В свою чергу, від відповідача не надходили відповіді на первинне та повторне заперечення, тим самим відповідачем допущено бездіяльність та не виконано передбаченого законом обовязку щодо призначення рецензування звіту про оцінку майна в разі незгоди з ним, і відповідачем передано на прилюдні торги нерухоме майно позивача за вартістю, яка є значно нижчою від ринкової, що є грубим порушенням прав та інтересів позивача.

Також представник позивача зазначила, що відповідачем неправомірно передано на реалізацію майно позивача, оскільки ухвалою господарського суду Черкаської області від 12 травня 2010 року накладено арешт, таким чином існує заборона на його реалізацію.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, пояснивши, що дії державним виконавцем вчиненні в межах норм Закону України «Про виконавче провадження», 18.03.2011 року відповідачем наручно вручено представнику ПАТ «ВТБ Банк»- стягувану за виконавчим провадженням повідомлення про оцінку майна позивача, а також з метою прискорення процесу повідомлення боржника ПАТ «ВТБ Банк»18.03.2011 року відповідно до вимог ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» направив цінним листом з описом вкладення вказане повідомлення про оцінку майна на адресу позивача.

В подальшому, 08.04.2011 року, майже через місяць з моменту направлення позивачу повідомлення про оцінку майна, відповідачем направлено відповідне повідомлення на адреси торгуючих організацій про проведення тендеру, тим самим відповідачем надано позивачу обєктивну можливість оскаржити результати оцінки у термін, визначений ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, після надходження до відповідача заперечень позивача від 05.05.2011 року та від 30.05.2011 року, 01.06.2011 року та в подальшому 07.06.2011 року відповідачем надіслано листи до ТОВ «Українська експертна група»про проведення рецензування звіту про оцінку нерухомого майна.

14.06.2011 року ТОВ «Експертно-консультаційний центр»проведено рецензування звіту про оцінку нерухомого майна позивача, за результатами якої підтверджена вірність проведеної оцінки.

Вказане рецензування звіту отримане відповідачем 14.06.2001 року, таким чином, на момент звернення до суду державним виконавцем у межах повноважень та у спосіб визначений законом проведено дії, які просить вчинити позивач.

Представник публічного акціонерного товариство «ВТБ Банк»в судовому засіданні підтримала позицію відповідача та пояснила, що посилання позивача на заборону реалізовувати арештоване майно, оскільки існує заборона відповідно до ухвали господарського суду Черкаської області від 12.05.2010 року, безпідставні, оскільки вказана ухвала суду винесена в якості забезпечення позову з метою забезпечення позовних вимог на суму 1068960 грн., таким чином здійснено арешт не всього майна боржника, а лише на вказану суму, яка є значно нижчою від загальної вартості майна, що перебуває у власності позивача. Відповідно до балансу ПАТ «Санаторій Аквадар»станом на 31.03.2011 року балансова вартість основних засобів останнього становить 29340000 грн.

В свою чергу, укладений 04.07.2006 року іпотечний договір між ПАТ «ВТБ Банк» та ПАТ «Санаторій Аквадар»вчинений за чотири роки до винесення судом ухвали про забезпечення позову та накладення відповідного арешту державним виконавцем, окрім того, відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»04.07.2006 року здійснено реєстрацію обтяження та накладено заборону відчуження на предмет іпотеки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Таким чином, у ПАТ «ВТБ Банк», як у іпотекодержателя, наявне пріоритетне право на звернення стягнення (яке виникло раніше арешту органами ДВС) на майно, що знаходиться в іпотеці та належить на праві власності ПАТ «Санаторій Аквадар».

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавче провадження по виконанню ухвали господарського суду Черкаської області від 12.05.2010 року у справі № 18/897 завершено, що підтверджується постановою ВДВС Маньківського районного управління юстиції від 21.06.2010 року.

Також представник публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»заявила клопотання, відповідно до якого в разі відмови судом в задоволенні позову одночасно з прийняттям постанови просила суд вирішити питання про скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Представник приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція»підтримав позицію відповідача та публічного акціонерного товариство «ВТБ Банк»просив в задоволенні позову відмовити повністю та скасувати вжиті заходи забезпечення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси.

Закон, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 №606-ХІV (далі Закон №606-ХІV).

Приватне акціонерне товариство «Санаторій Аквадар»є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Санаторій Аквадар» створеного шляхом реорганізації відкритого акціонерного товариства «Маньківський санаторій та дитячій лікувально-оздоровчий центр «Колос», код ЄДРПОУ 21361759.

27.06.2006 року між ЗАТ «Внєшторгбанк»(публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк») та ВАТ «Санаторій Аквадар»укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної лінії № 10-0604/250К.

З метою забезпечення визначених у кредитному договорі зобовязань вказаними сторонами укладений іпотечний договір від 04.07.2006 року, який зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за № 4905.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ВАТ «Санаторій Аквадар»надав в іпотеку єдиний майновий комплекс ВАТ «Санаторій Аквадар», що складається з:

-артезіанської свердловини № 323-В, що знаходиться за адресою Черкаська обл., Маньківський район, смт. Маньківка, «Колос»санаторій та дитячо-оздоровчий центр, вулиця Лісова, 1а (літера «а»), реєстраційний номер 13665573;

-комплексу, що знаходиться за адресою Черкаська обл., Маньківський район, смт. Маньківка, «Колос»санаторій та дитячо-оздоровчий центр, вул. Лісова 1 та складається з приймально-медичного корпусу з підвалом літ. А, К заг. пл. 1700,3 кв.м корпусу № 9 літ. Б заг. пл. 1274,3 кв.м., корпусу № 11 з підвалом літ. В заг. пл.. 1635,1 кв. м., корпусу № 10 з підвалом літ. Г заг. пл.. 1581,8 кв. м., корпусу літнього типу літ. Д заг. пл. 197,6 кв.м., підсобного господарства літ. Е, клубу з відкритою площадкою літ. Ж заг. пл. 146,8 кв.м., їдальні з підвалом літ. З заг.пл. 1023,5 кв.м, котельні літ. Л заг. пл.. 78.1 кв.м., сушилки літ. М заг. пл. 232,8 кв.м., овочесховища літ Н, складу заправника літ. О. літнього гаражу літ. П сторожки, насосної літ. Р заг. пл..32,0 кв. м. реєстраційний номер 10262048;

-основних засобів згідно Додатку №1, що є невід'ємною частиною іпотечного договору балансовою вартістю 381602 грн. 75 коп.

Згідно вказаного іпотечного договору вартість предмета іпотеки склала 14729168 грн. Відповідно до договору № 1 від 08.08.2007 року про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04.07.2006 року за № 4905, вартість предмета іпотеки склала 18439800 грн.

14.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №2789, яким запропоновано звернути стягнення на вказане майно позивача.

29.06.2010 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Роєноком Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконавчого напису №2789 від 14.04.2010 року.

В звязку з чим, при виконанні виконавчого напису та за заявою стягувача державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби 02.09.2010 року описано та арештовано майно позивача, що є предметом іпотеки.

Згідно ст. 58 Закону №606-ХІV для проведення оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

12.10.2011 року відповідачем винесено постанову про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для надання висновку щодо ринкової вартості майна.

24.02.2011 року ТОВ «Українська експертна група»провела експертну оцінку майна та у висновку з незалежної оцінки визначило вартість майна позивача в сумі 11901158 грн.

18.03.2011 року відповідачем наручно вручено представнику ПАТ «ВТБ Банк»повідомлення про оцінку майна позивача (за вих. № 9788-0-33-10/25-222/7 від 18.03.2011 року), а також з метою прискорення процесу повідомлення відповідача представнику ПАТ «ВТБ Банк»також вручено копію повідомлення про оцінку майна для відправлення її позивачу, як боржнику у виконавчому провадженні.

В звязку з цим ПАТ «ВТБ Банк»18.03.2011 року, відповідно до вимог ч. 3 ст. 58 Закону №606-ХІV, направив цінним листом з описом вкладення вказане повідомлення про оцінку майна на адресу позивача, яка вказана у виконавчому документі, а саме: 20100, Черкаська обл., смт. Маньківка, вул. Лісова, 1, а доказ направлення з чеком про оплату поштових послуг повернуто відповідачу та приєднано до матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до наданої позивачем копії поштового конверта вказане повідомлення позивач отримав 28.04.2011 року.

В свою чергу, позивач стверджує, що відповідач протиправно поклав обовязок щодо його повідомлення про результати оцінки майна на стягувача за виконавчим провадженням.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону №606-ХІV державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонами. У разі якщо сторони не згідні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня находження повідомлення.

Згідно з вимогами ст. 31 Закону №606-ХІV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобовязаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Разом з тим, нормами ч. 3 ст. 58 Закону №606-ХІV визначений спеціальний порядок повідомлення про результати визначення вартості, відповідно до якого, сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що право та інтереси сторони за виконавчим провадженням будуть порушені в разі направлення поштовим звязком повідомлення про результати визначення вартості майна в інший спосіб ніж рекомендованим листом, в свою чергу вказана норма дотримана, повідомлення направлене рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що не заперечується сторонами, таким чином суд розцінює критично твердження позивача, що повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна має бути надіслано лише державним виконавцем, виходячи з того, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону №606-ХІV сторони виконавчого провадження, зокрема, мають право брати участь у провадженні виконавчих дій, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 7 ст. 12 Закону №606-ХІV).

В подальшому, отримавши 28.04.2011 року повідомлення про результати визначення вартості майна, позивачем 05.05.2011 року та 30.05.2011 року направлені відповідачу заперечення на оцінку майна та вимоги про проведення рецензування звіту про оцінку вартості майна.

Як встановлено в ході розгляду справи, після надходження до відповідача 05.05.2011 року та 30.05.2011 року вказаних заперечень, 01.06.2011 року та в подальшому 07.06.2011 року відповідачем надіслано листи до ТОВ «Українська експертна група»про проведення рецензування звіту про оцінку нерухомого майна на підставі заяв позивача.

14.06.2011 року рецензування звіту про оцінку нерухомого майна позивача проведено ТОВ «Експертно-консультаційний центр», за результатами якої підтверджена вірність проведеної оцінки. Вказане рецензування звіту отримане відповідачем 14.06.2011 року.

Таким чином, вимогу позивача про призначення рецензування відповідачем станом на день подачі позову виконано, рецензію проведено.

Положеннями ст. 58 Закону №606-ХІV визначено, що у разі заперечення однієї із сторін проти результатів оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності субєктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна.

Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем вчинено всі необхідні дії, а саме: після отримання звіту про оцінку майна та у звязку з незгодою боржника з визначеною вартістю проведено рецензування звіту, про що свідчать матеріали виконавчого провадження, надані до справи.

Згідно ст. 58 Закону №606-ХІV у разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони можуть оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінювачі та субєкти оціночної діяльності - субєкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необєктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

З системного аналізу вказаних правових норм слідує, що Законом №606-ХІV передбачено оскарження звіту про оцінку майна у судовому порядку після проведення рецензування.

Таким чином, суд зазначає, що звернувшись із позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби в особі головного держаного виконавця Роєнка Романа Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії, позивачем обрано не той спосіб захисту прав та інтересів, оскільки дії вже вчинені і в даному випадку належним способом захисту є оскарження саме звіту про оцінку майна в порядку та строки, визначені ст. 58 Закону №606-ХІV.

З приводу твердження представника позивача про те, що відповідач всупереч існуючого арешту, накладеного на майно позивача відповідно до ухвали господарського суду Черкаської області від 12.05.2010 року по справі № 18/897, передав ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція»для реалізації на прилюдних торгах майновий комплекс позивача, суд зазначає наступне.

На виконання ухвали господарського суду Черкаської області від 12.05.2010 року у справі №18/897, постановою ВДВС Маньківського районного управління юстиції від 26.05.2010 року накладено арешт на майно, що належить позивачу на суму 1068960 грн. в межах заявленого позову ТОВ «Виробничо-комерційного підприємства «РОДОНІТ»до ВАТ «Санаторій Аквадар». Вказана ухвала суду винесена в якості забезпечення позову (в порядку ст. 67 ГПК України) з метою забезпечення позовних вимог на суму 1068960 грн.

Таким чином, здійснено арешт не всього майна боржника, а лише на суму 1068960 грн. Відповідно до балансу ПАТ «Санаторій Аквадар»станом на 31.03.2011 року балансова вартість основних засобів позивача становить 29340000 грн.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про заставу»в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Іпотечний договір між ПАТ «ВТБ Банк» та ПАТ «Санаторій Аквадар»укладено 04.07.2006 року, тобто за чотири роки до винесення судом ухвали про забезпечення позову та накладення відповідного арешту державним виконавцем, окрім того, відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»04.07.2006 року здійснено реєстрацію обтяження та накладено заборону відчуження на предмет іпотеки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (запис 1).

Таким чином, у ПАТ «ВТБ Банк», як у іпотекодержателя, наявне пріоритетне право на звернення стягнення (яке виникло раніше арешту органами ДВС) на майно, що знаходиться в іпотеці та належить на праві власності ПАТ «Санаторій Аквадар».

Крім того, суд зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавче провадження по виконанню ухвали господарського суду Черкаської області від 12.05.2010 року у справі № 18/897 завершено, що підтверджується постановою ВДВС Маньківського районного управління юстиції від 21.06.2010 року.

Також, відповідно до ухвали господарського суду Черкаської області від 14.12.2010 року у справі № 18/897 провадження припинено, оскільки між сторонами (ПАТ «Санаторій Аквадар»та ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Родоніт») затверджено мирову угоду, тобто сторони у справі № 18/897 врегулювали взаємовідносини між собою мирним шляхом і фактично арешт, передбачений для забезпечення позовних вимог позивача по справі № 18/897, втрачає свою актуальність (у зв'язку з відсутністю предмету спору та припинення провадження у справі відповідно до ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Слід зазначити, що виявлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у ч. 3 ст. 2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

З огляду на вищевикладене, порушень прав, свобод та інтересів позивача виходячи з вимог заявлених в адміністративному позові з боку відповідача при здійсненні ним владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин судом не встановлено, а отже суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Крім того, суд зазначає що, відповідно до вимог ч. 4 ст. 118 КАС України якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відпали обставини, які були підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову по даній адміністративній справі, а саме публічні торги з реалізації 15 червня 2011 року арештованого нерухомого майна: Лот №1. Комплекс «Колос»санаторій та дитячо-оздоровчий центр, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Маньківський район, смт. Маньківка, вул. Лісова, 1 з артезіанською свердловиною №323-В, що знаходиться за адресою: Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Лісова, 1а, не відбулись, суд приходить до висновку про необхідність скасування заходів забезпечення адміністративного позову по даній адміністративній справі.

Відповідно до норм ст. 118 КАС України, в частині скасування заходів забезпечення адміністративного позову по даній адміністративній справі рішення суду підлягає до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 117, 118, 159, 162, 163, 181, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заходи забезпечення адміністративного позову вжиті ухвалою від 14 червня 2011 року скасувати.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 липня 2011 року.

Суддя В.В. Гаращенко