Постанова № 16582285, 14.06.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2а/1570/982/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Ільїна А.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУР»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ГУР»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2010р. №0001242350/0 про визначення неправомірно заявленої суми бюджетного відшкодування по деклараціях за червень 2010р. в розмірі 1191189,00 грн..

Позивач у позові зазначив, що ТОВ «ГУР» було подано до ДПІ у Приморському районі м.Одеси податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування 1191189,00 грн. Внаслідок чого відповідачем було проведено перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1191189,00 грн. за червень 2010р. За результатами якої було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001242350/0 від 20.10.2010р. Позивач вважає, що відповідач помилково дійшов висновку, що у разі вибору платником податку отримання бюджетного відшкодування шляхом зарахування належної платнику податку повної суми бюджетного відшкодування до зменшення податкових зобовязань по цьому податку в наступних податкових періодах, останній не має права у майбутньому скористатись правом на повернення суми бюджетного відшкодування відємного залишку на рахунок платника податку. Крім того, позивач не погоджується з позицією відповідача щодо того, що у разі якщо платник податку не включає оплати попередніх періодів у розрахунок суми бюджетного відшкодування у відповідному звітному періоді, це є порушенням Закону України «Про податок на додану вартість», така несвоєчасно заявлена сума відємного значення відповідно до п.п. «а»п.п.7.7.7. Закону України «Про податок на додану вартість»визнається сумою заниженого бюджетного відшкодування по результатах періоду його виникнення, від відшкодування якої добровільно відмовляється платник податку та зазначає, що відповідно до п.15.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування у випадках передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Позивач також зазначає, що згідно акту перевірки не встановлено укладення ТОВ «ГУР»нікчемних (недійсних) правочинів, перевіркою також не встановлено заниження або завищення задекларованих ТОВ «ГУР» зобовязань з податку на додану вартість в рядках 10-17 Декларацій (розділ ІІ Декларації «Податковий кредит») за червень 2009р.-квітень 2010р. Таким чином, на думку позивача, ДПІ у Приморському районі м.Одеси підтвердила правомірність формування ТОВ «ГУР» податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав зазначені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначивши що згідно з поданою ТОВ «ГУР»до ДПІ у Приморському районі м.Одеси податковою декларацією з ПДВ за червень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку склала 1191189,00 грн. Представник відповідача зазначав, що п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, та строки проведення розрахунків. Законом передбачено два шляхи отримання бюджетного відшкодування: зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування до зменшення податкових зобовязань по цьому податку в наступних податкових періодах; повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника. Відповідач вважає, що у кожному звітному періоді можливо застосування лише одного з цих шляхів, а зміну задекларованого напряму відшкодування сум ПДВ Законом не передбачено. У разі, якщо платник податку не включав оплати попередніх періодів в розрахунок суми бюджетного відшкодування в відповідному звітному періоді, така своєчасно не заявлена сума відємного значення відповідно до п. «а»п.п.7.7.7. Закону України «Про податок на додану вартість»визнається сумою заниженого бюджетного відшкодування по результатах періоду його виникнення, від відшкодування якої добровільно відмовляється платник податку. До перевірки були надані журнали-ордери по рахунку 311 та банківські виписки за перевіряємий період, згідно яких сплата відємних значень проводилась у періодах, які передують травню 2010 року. Відповідно, відповідач вважає, що у попередніх періодах ТОВ «ГУР»добровільно відмовилося від бюджетного відшкодування на суму сплачених відємних значень попередніх податкових періодів.

Заслухавши пояснення позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази суд встановив наступне.

З 17.09.2010р. по 20.09.2010р., на підставі направлення від 10.09.2010р. №001603/1319 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Бурячком Сергієм Васильовичем та відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 10.09.2010р. №1303 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ГУР»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за рахунок платника у банку за червень 2010 року, у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів, що декларувалось за період з червня 2009 року по квітень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 06.10.2010р. №11908/23-512/33915277.(а.с.8-19)

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ГУР» п.п.7.7.2, п.п.7.7.3. пп.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого ТОВ «ГУР»неправомірно заявлено суму бюджетного відшкодування по деклараціям за червень 2010 року в розмірі 1191189грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення рішення №0001242350/0 від 20.10.2010р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року у розмірі 1191189грн.(а.с.7)

Так, у акті перевірки зазначено, що відповідно до абз. «а»п.п.7.7.7. п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Перевіркою встановлено, що зазначене завищення задекларованого бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року виникло у звязку з тим, що сплата відємних значень проводилась у періодах, які передують травню 2010 року. Відповідно, у попередніх періодах ТОВ «ГУР»добровільно відмовилось від бюджетного відшкодування на суму сплачених відємних значень попередніх податкових періодів.

Відповідно до п.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час вищезазначених правовідносин і втратив чинність з 01.01.2011р.) від 03 квітня 1997 року N 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом

Згідно з п.п.7.7.1. п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

п.п.7.7.2 п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Відповідно до п.п.7.7.3. п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до пп. 7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року N168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п.15.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року2181-IIIзаяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «ГУР»19.07.2010р. було подано до ДПІ у Приморському районі м.Одеси податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування, згідно якого залишок відємного значення попереднього податкового періоду складала 1675516грн.; частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) -1191189,00 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 1191189,00 грн. Зазначений залишок відємного значення попереднього податкового періоду виник за період з червня 2009 року по квітень 2010 року.

Відповідно акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06.10.2010р. №11908/23-512/33915277 перевіркою не встановлено порушення ТОВ «ГУР»порядку та строків формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, судом не встановлено зміни позивачем задекларованого напряму відшкодування сум ПДВ, оскільки з досліджених декларацій з податку на додану вартість ТОВ «ГУР»та додатків до них не вбачається декларування ним отримання бюджетного відшкодування шляхом зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування до зменшення податкових зобовязань по цьому податку в наступних податкових періодах. Так, позивачем декларувалось лише бюджетне відшкодування відємного значення з ПДВ на рахунок платника.

Відповідно до п. «а» пп. 7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Однак, заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок не встановлено, оскільки зазначена сума була задекларована позивачем до відшкодування.

Суд вважає помилковим посилання відповідача у акті перевірки на порушення позивачем п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки зазначений пункт визначає зобовязання платника податків у разі самостійного виявлення факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУР»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2010р. №0001242350/0 про визначення неправомірно заявленої суми бюджетного відшкодування по деклараціях за червень 2010р. в розмірі 1191189,00 грн. підлягають задоволенню шляхом скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення . Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУР»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2010р. №0001242350/0 про визначення неправомірно заявленої суми бюджетного відшкодування по деклараціях за червень 2010р. в розмірі 1191189,00 грн.задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 20.10.2010р. №0001242350/0.Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 14 червня 2011 року

Суддя К.О. Танцюра