Постанова № 16581653, 29.06.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року (11 год. 30 хв.) Справа № 2а-0870/3761/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіШари І.В.

при секретарі судового засідання Пшець Ю.Ю.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 01.06.2011 №07-3/2154)

відповідача ОСОБА_2 (рішення від 27.03.2008 №1)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Приватного підприємства «Юрбізнесбезпека», м. Запоріжжя

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Приватного підприємства «Юрбізнесбезпека» (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році у розмірі 6090,11 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.

У звязку з невиконанням нормативу працевлаштування інвалідів представник позивача просить стягнути з відповідача 6090,11 грн., з яких 6028,57 грн. сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році та 61,54 пені.

Представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (від 29.06.2011 вх.№22515). Зокрема вказує, що до 01.03.2010 штат працівників ПП «Юрбізнесбезпека» складав 6 одиниць, а тому нормативи працевлаштування інвалідів, передбачені нормою ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не розповсюджувалась на підприємство. З 01.03.2010 року згідно наказу директора ПП «Юрбізнесбезпека» від 01.03.2010 №10-К штат працівників ПП «Юрбізнесбезпека» затверджений в кількості 17 одиниць, а саме: директор -1 одиниця; головний бухгалтер - 1 одиниця; охоронець -14 одиниць; сторож - 1 одиниця, в тому числі сторож - 1 одиниця створена вакансія для працевлаштування інваліда відповідно до вищезазначеної ст.19 Закону №875- XII.

Також представник відповідача зазначив, що ПП «Юрбізнесбезпека» надає послуги пов'язані з охороною державної та іншої власності, а також надає послуги по охороні громадян, згідно ліцензії МВС України АВ № 393456 від 28.08.2008 року. У зв'язку з чим, в штаті перебувають особи, які мають відповідні професійні та фізичні властивості. Вказані особи проходять спеціальну медичну комісію, мають дозвіл на носіння зброї і т.п. В силу даних критеріїв підібрати на посаду охоронця який визнаний інвалідом дуже важко.

Щодо неподання звіту форми 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів представник відповідача зазначив, що вказаній звіт готувався відповідачем вперше, оскільки за попередні звітні періоди кількісний склад працівників підприємства не підпадав під дію ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів". Звіт був підготовлений і поданий наряду з іншими звітами першого кварталу поточного року.

З урахуванням викладеного просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін судом встановлені наступні обставини.

Відповідач надав позивачу Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік - форма №10-ПІ (далі - Звіт), у якому відображено:

середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача у 2010 році - 14 осіб (рядок 01);

середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність не зазначено (рядок 02);

кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати у відповідача на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа (рядок 03);

розмір суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем у звіті не вказана (рядок 06).

Протягом 2010 року відповідачем місця для працевлаштування інвалідів не виділялись та не створювались.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя з індивідуальними здібностями та інтересами визначаються Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі Закон №875-ХІІ).

Відповідно до вимог ст. 17 Закону №875-ХІІ з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів їм забезпечується право працювати на підприємствах (обєднаннях), в установах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях де застосовується праця інвалідів, а також займатись індивідуальною та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 18 Закону №875-ХІІ визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у т.ч. спеціальні робочі місця створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із змісту вищевикладених норм вбачається, що відповідач зобовязаний виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, незалежно від того, зверталися вони до нього щодо працевлаштування чи ні. Проте, в порушення приписів ст. 18 Закону №875-ХІІ, відповідач не створив у 2010 році робочі місця та умови для працевлаштування інвалідів, що саме ним не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч.2 ст.19 Закону №875-ХІІ).

Із змісту Звіту вбачається, що відповідачем відображена середньооблікова кількість штатних працівників у 2010 році у кількості 14 осіб, а тому згідно з приписами ч.1 ст. 19 Закону №875-ХІІ, середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві відповідача у 2010 році повинна складати 1 особу. Проте, середньооблікова кількість інвалідів працевлаштованих відповідачем у 2010 році склала 0 осіб, що підтверджується наданим ним Звітом.

Згідно ст. 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Із матеріалів справи вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного працівника, які працювали у відповідача у 2010 році складає 12057,14 грн., а тому сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів у 2010 році складає 6028,57 грн. (12057,14 : 2).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст.19 цього Закону (ч.4 ст.20 Закону №875-ХІІ).

Судом не приймаються до уваги твердження представника відповідача про те, що керівником підприємства прикладалися необхідні зусилля для пошуку відповідної кандидатури, а саме приймались до уваги об'яви на працевлаштування інвалідів, звертались до спілки ветеранів Афганістану с пропозицією працевлаштування, оскільки суду не надано жодного письмового доказу на підтвердження пошуку інвалідів для працевлаштування.

Також суд критично оцінює пояснення представника відповідача, щодо неподання звіту форми 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів, що вказаній звіт готувався відповідачем вперше, оскільки обовязок щодо подання зазначеного звіту покладено на керівника підприємства згідно з положеннями ст.19 Закону №875-ХІІ, а по-друге, відповідач мав змогу подавати не тільки звіти, а й звертатися до відповідних центрів зайнятості із листами про необхідність працевлаштування інвалідів.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 6028,57 грн. суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських у розмірі 61,54 грн., суд вважає за необхідне відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону №875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч.5 ст.20 Закону №875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки. Отже облікова ставка Національного банку України, з якої розраховується пеня, може бути визначена тільки на момент сплати (перерахування) підприємством коштів, в тому числі за рішенням суду.

Оскільки на момент подання позову сплата адміністративно-господарських санкцій підприємством здійснена не була, розрахунок пені, заявлений до стягнення, є необґрунтованим, а вимога щодо стягнення суми 61,54 грн. є такою, що не відповідає нормам ч. 4 ст. 20 Закону №875-XII у звязку з чим не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Юрбізнесбезпека» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Юрбізнесбезпека» на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 147; одержувач: Держбюджет Ленінського району м. Запоріжжя, р/р 3120230700006, код ЄДРПОУ 34677103, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, 50070000 «надходження до Фонду соціального захисту інвалідів за 2010 рік») суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році в розмірі 6028,57 грн. (шість тисяч двадцять вісім гривень 57 копійок)

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 30.06.2011.

Суддя (підпис)І.В. Шара