Рішення № 16572770, 01.07.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2011 р.Справа № 14/5025/877/11 За позовом Національної Академії статистики обліку та аудиту м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача регіональне відділення Фонду державного майна України в Хмельницькій області, м. Хмельницький

про стягнення 62 055,48 грн. заборгованості по орендній платі

Суддя Гладюк Ю.В.

Представники сторін:

Позивача: ОСОБА_3 за довіреністю

Відповідача: ОСОБА_2 підприємець

Третьої особи: ОСОБА_4 за довіреністю

з перервою в судовому засіданні

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 62055,48 грн.

Зазначена заборгованість, як стверджує позивач виникла внаслідок неналежного виконання договору № 543 від 01.04.06р. та додаткового договору від 30.03.07р., відповідно до яких позивачу, як балансоутримувачу орендного майна належить 30 % орендної плати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні, а також надав пояснення з приводу пропуску строків позовної давності. Так, позивач вказує, що боржником вчинено дії по визнанню боргу, які є підставою для переривання строку позовної давності. Підтвердженням таких дій, зокрема є повідомлення боржника, яким він підтверджує наявність заборгованості перед кредитором, що міститься в листі відповідача від 4 квітня 2011 року № 3/9, де відповідач зобовязався погасити заборгованість (тобто визнав заборгованість). Визнання боргу підтверджується також підписанням відповідачем та позивачем акту взаєморозрахунку.

Додатково, представник позивача також пояснив, що згідно згаданого листа від 4 квітня 2011 року відповідач повідомив про те, що орендоване приміщення в нього ніхто не приймав, тому посилання на акт прийому передачі від 27.03.09р., як на доказ припинення орендних відносин до уваги не повинен прийматись. Таким чином, орендні відносини тривали до 10.05.11р. На підтвердження факту продовження орендних відносин позивачем також надано акти обстеження систем централізованого опалення орендованого приміщення, акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності ссторін, акт звірки розрахунків відповідача з ПАТ „Хмельницькобленерго та договір про постачання електроенергії, укладений між відповідачем та ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго”.

Відповідач в судовому засіданні та у поданому письмовому відзиві проти позову заперечує, вказує наступне.

На момент ліквідації попереднього балансоутримувача орендованого майна обласного навчального центру Держкомстату України, за даним приміщенням була заборгованість по сплаті комунальних платежів станом на 1 жовтня 2005 року: - за теплопостачання - 8035,86 грн., ЖЕК №3 - 2700,00 грн., за воду - 600 грн.

В період з 1 жовтня 2005 року до 1 квітня 2006 року ця заборгованість виросла за теплопостачання - до 21037,6 грн., ЖЕК №3 - 3700,00 грн.

Після укладення договору оренди з Фондом держмайна, відповідач передав один екземпляр даного договору позивачу і за домовленістю з представниками позивача, а саме з головним бухгалтером та ректором, замість оплати по оренді на рахунок Академії, відповідач від імені позивача повинен був повністю погасити заборгованість за комунальні послуги в сумі 25337,6 грн., які відповідач взяв на себе і на даний час повністю погасив.

Даний факт підтверджується тим, що балансоутримувач жодного разу за період оренди, а саме з 1 квітня 2006 року по 27 березня 2009 року, не виставив відповідачу жодної платіжної вимоги і жодного разу не пред'явив претензії за несплату орендної плати.

Сума боргу обраховується з допомогою бухгалтерських розрахунків і тому її нарахування є обовязком балансоутримувача. Відсутність рахунків з визначенням суми оплати позбавило можливості відповідача здійснити таку оплату. Це підтверджується також і п.3.2 укладеного договору, де зазначено, що орендна плата сплачується згідно виставленого рахунку позивача, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця. Рахунок-фактуру на оплату орендної плати та розрахунок боргу позивач надіслав вже після звернення з даним позовом до суду, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

У зв'язку з змінами у законодавстві України, 18 березня 2009 року Регіональне відділення Фонду держмайна України у Хмельницькій області направило відповідачу лист з попередженням про закінчення договору оренди приміщення 29 березня 2009 року і про відмову в пролонгації договору оренди на наступний 2009-2010 рік та запропонувало відповідачу здати на протязі 3-х робочих днів орендоване приміщення балансоутримувачу, по акту.

27 березня 2009 року орендоване приміщення відповідачем звільнено та здано по акту приймання передачі представникам Державній академії статистики, обліку та аудиту в м. Києві.

Зазначені обставини підтверджуються листом Регіонального відділення Фонду держмайна України у Хмельницькій області та актом приймання-передачі від 27.03.2009 р. Згідно вказаного листа нарахування орендної плати припиняється з дати підписання сторонами акта приймання передачі. Акт підписаний комісією академії, в тому числі і головним бухгалтером ОСОБА_5 На момент здачі приміщення будь яких вимог про не сплату чи доплату за оренду даного приміщення від представників академії до відповідача не надходило.

Як стверджує відповідач, посилання позивача на те, що договір фактично було продовжено, оскільки орендар сплачував всі необхідні по договору платежі після закінчення строку дії договору, спростовуються умовами договору оренди, а саме п. 2.1 та п. 2.4, якими передбачено, що у випадку закінчення терміну дії договору орендна плата та інші, передбачені договором платежі, сплачуються орендарем по день фактичної здачі орендного приміщення згідно акту приймання-передачі, який є в матеріалах справи.

Таким чином, дію договору оренди припинено, отже нарахування боргу, за період після складання акту прийому - передачі є безпідставне. Заборгованість, за залишковий період також не підлягає стягненню, оскільки вона знаходиться за межами строку позовної давності, на застосування якого наполягає відповідач (клопотання міститься в матеріалах справи).

Представник третьої особи, в судовому засіданні та у поданій письмовій позиції вказує, що договір оренди від 1 квітня 2006 року припинено у звязку з закінченням строку, на який його було укладено. 27 березня 2009 року орендоване майно передано балансоутримувачу (позивачу) по акту прийому - передачі. Орендар (відповідач) свої зобовязання за договором виконав, сплатив орендну плату до бюджету. Таким чином, договірні відносини щодо оренди державного майна припинилися у звязку з виконанням орендарем своїх зобовязань за договором.

Розглядом матеріалів встановлено.

1 квітня 2006 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України в Хмельницькій області та відповідачем укладено договір № 543 відповідно до якого орендодавець (третя особа) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування індивідуально визначене (нерухоме) майно нежитлові приміщення, що належать до державної власності площею 378,5 кв.м., розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул.. Сковороди, 11, та перебуває на балансі державної академії статистики, обліку та аудиту (позивача), вартість якого визначена за незалежною оцінкою і становить 260500 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення: магазину продовольчих товарів, перукарні, юридичної консультації, офісу (п. 1.1.).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95р. № 786 із змінами та доповненнями і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2006 року 2021,41 грн.; нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць; орендна плата, перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним місяцем у співвідношенні: 70% до державного бюджету та 30% державній академії статистики, обліку та аудиту (позивачу) (пункти 3.1, 3.2, 3.3).

Відповідно до п. 5.2. орендар зобовязаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та всі податки і збори, передбачені законодавством України.

Договір укладено строком на 364 дні, що діє з 1 квітня 2006 року по 30 березня 2007 року включно (п. 10.1).

Договір, зі сторони орендодавця містить його печатку та підпис представника, зі сторони орендаря його підпис.

Передача орендованого майна відбулась по акту приймання передачі від 1 квітня 2006 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

30 березня 2007 року, між цими ж сторонами укладено додатковий договір до договору № 543, де сторони змінили базовий місяць розрахунку лютий 2006 року 2021.41 грн. на січень 2007 року - 3140,95 грн. та погодили, в звязку з цим відповідні зміни. Цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін. Договір є невідємною частиною договору № 543 (пункти 1, 2, 4, 6).

Згідно умов договору (п.п. 2,4 та 2,5) після припинення договору майно повертається балансоутримувачу протягом 3-х робочих днів)

18 березня 2009 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області направлено лист на адресу відповідача, де Фонд повідомляє, що 29 березня 2009 року закінчується строк дії договору оренди від 01.04.06р. і його дія продовжена не буде та просить повернути орендоване приміщення. Протягом трьох робочих днів. Нарахування орендної плати припиняється з дати підписання сторонами акту прийому передачі.

27 березня 2009 року, за актом прийому передачі, копія якого міститься в матеріалах справи відповідач здав, а позивач прийняв приміщення по вул. Сковороди, 11 у м. Хмельницькому, площею 378,5 кв.м. Акт підписаний обома сторонами та скріплений печаткою позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та надавши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Загальні положення щодо майнових зобовязань між учасниками господарських відносин відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відносини між сторонами (учасниками господарських відносин) за даним позовом виникли з приводу оренди державного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” цей закон регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (зобовязання), в силу ст. 11 ЦК України є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.3 ст.18, ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Уклавши договір від 1 квітня 2006 року у сторін виникли відповідні зобовязання, які і становлять зміст договору. Зокрема у відповідача виник обовязок своєчасно вносити орендну плату, а саме не пізніше 12 числа наступного за звітним. Будь-яких угод спрямованих на зміну чи припинення зобовязання щодо внесення орендної плати між сторонами договору не укладалось.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи дату підписання договору, строк оплати починається з квітня 2006 року. Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з квітня 2006 року та по січень 2011 року орендна плата не вносилась, в звязку з цим утворився борг, який і є предметом спору.

Відповідно до абзацу 3 п. 2.4. договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання передачі. Акт прийому передачі від 27.03.09р. складений в звязку з закінченням терміну договору оренди (як вказано в самому акті). Відповідно до п. 10.8. договору, внаслідок закінчення строку, на який було укладено договір, дія його припиняється. Таким чином, нарахування орендної плати після дати підписання акту прийому передачі є безпідставною. Отже правомірним є нарахування боргу по оренді, в даному випадку, за період з квітня 2006 року по 27.03.09р. Наявність заборгованості відповідача за цей період підтверджується наявними матеріалами, докази її сплати відповідачем у суду відсутні.

Посилання позивача на те, що відповідач продовжував користуватись орендованим майном після підписання акту прийому-передачі до уваги не приймається. При цьому суд виходить з того що підписанням акту прийому-передачі завершується процедура з передачі та прийняття майна, а тому акт є обєктивним та належним доказом фактичної передачі та прийняття обєкту оренди.

Враховуючи клопотання відповідача про застосування строків позовної давності судом відмічається наступне.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Оскільки законом встановлений вичерпний перелік застосування спеціальної позовної давності в даному випадку можуть застосовуватися норми про загальний строк позовної давності.

Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи подання відповідачем вказаної заяви, а також момент звернення з даним позовом, період нарахування в межах строку позовної давності починається з 16 травня 2008 року і закінчується (як зазначено раніше) моментом підписання акті прийому передачі орендованого майна балансоутримувачу. До нарахувань здійснених по 16 травня 2008 року судом застосовується строк позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Доводи позивача про переривання строку позовної давності вчиненням відповідачем дій щодо визнання боргу судом відхиляються.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Діями, що свідчать про визнання відповідачем свого боргу, позивач зазначає направлення листа відповідача № 3/9 від 4 квітня 2011 року та підписання ним акту взаєморозрахунку, підписаного сторонами. Однак вказаних документів позивач до матеріалів справи не подав, що перешкоджає визначенню наявності підстав переривання строку позовної давності. Натомість ним наданий суду лист № 3/10 від 6 квітня 2011 року, зміст якого не дає підстав дійти висновку про визнання відповідачем спірного боргу. Крім того позивачем не враховується, що переривання перебігу строку позовної давності можливе лише до закінчення цього строку. Отже, за будь-яких умов строк позовної давності не міг бути перерваний, щодо всієї суми заборгованості, листом в 2011 році. Поданий позивачем акт звірки розрахунків здійснений між відповідачем та ПАТ „Хмельницькобленерго” не є належним та допустимим доказом в даній справі, виходячи з підстав позову, а тому до уваги не приймається.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, з покладенням судових витрат на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Зайво сплачене при зверненні до суду державне мито підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 1, 4-5, 4-7, 12, 43, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в Облупр Ощадбанк м. Хмельницький, МФО 315784, код НОМЕР_1) на користь Національної Академії статистики обліку та аудиту (м. Київ, вул.. Підгірна, 1, р/р 26000000050002 в ПАТ „Укрсоцбанк” м. Києва, МФО 300023, код ЄДРПОУ 04837462) 17389,48 грн. заборгованості по орендній платі, 173,75 грн. державного мита, а також 66,08 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Державне мито, сплачене відповідно до платіжного доручення № 296 від 13 травня 2011 року повернути позивачу з Державного бюджету України, в сумі 5, 01 грн., як зайво сплачене.

Видати довідку.

СуддяЮ.В. Гладюк

Повний текст складений та виготовлений 02.07.2011 року.

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу. 4 - третій особі