Рішення № 16572684, 01.07.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2011 Справа № 5024/806/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "NPM Grupp", м. Таллінн, Естонія,

до товариства з обмеженою відповідальністю "СКТ "Дельта-Днепр", м. Херсон,

про стягнення 75000 доларів США,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., представник, дов. № 8 від 05.01.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2., представник, дов. № 17 від 17.01.2011 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "NPM Grupp" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "СКТ "Дельта-Днепр" (відповідач) про стягнення на підставі ст. 1212 ЦК України суми внесеної передоплати за контрактом №22/04-02 від 22.04.2010року в розмірі 75000 доларів США, які після припинення дії контракту, зберігаються відповідачем без достатньої правової підстави.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що, в рамках контракту відповідачем були надані на користь позивача послуги з перевалки та відвантаження металобрухту у загальній кількості 2932,673 тонн (307,673 + 2625,00) за ціною 8,57 доларів США за 1 тонну, що покривають здійснену позивачем передоплату на загальну суму 25133,01 доларів США, а передоплата у розмірі 75000 доларів США жодними послугами відповідача не покрита, у зв'язку чим підлягає стягненню з відповідача на користь Позивача. На підставі рахунку відповідача №1 від 23.08.2010 р., який позивач сплатив, сторонами узгоджена ставка оплати послуг відповідача за контрактом - 8,57 доларів США за 1 тонну металобрухту, тобто саме така ставка підлягає застосуванню по відношенню до оплати транспортно-експедиторських послуг відповідача за контрактом. Враховуючи положення ст. 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та ст. 903 ЦК України експедитор має право отримання компенсації лише тих додаткових витрат, розміри яких були попередньо погоджені між експедитором та замовником, що відповідачем не виконано.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що за період дії контракту № 22/04-02 від 22.04.2010року ним надано позивачу послуги з перевалки та зберігання вантажу на суму 991276грн. 97коп., що становить 125637,13 доларів США (по курсу станом на 09.08.2010р.), але позивач сплатив відповідачу лише 100133,01 доларів США, тобто заборгованість позивача перед відповідачем становить 25504,12 доларів США, у зв'язку з чим відповідач 27.08.2010року направив позивачу підсумковий інвойс на вищезазначену суму боргу.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обовязки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Ухвалою суду від 19.05.2011року розгляд справи відкладався. Цією ж ухвалою судом відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову та об'єднання справи №5024/806/2011 з іншою справою - за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "NPM Grupp" до товариства з обмеженою відповідальністю "СКТ "Дельта-Днепр" про стягнення 34280 доларів США.

Справа розглядалася з перервами, які оголошувались в засіданнях суду від 07.06.2011року та від 21.06.2011року відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

22 квітня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "NPM Grupp" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "СКТ "Дельта-Днепр" (відповідач) був укладений контракт №22/04-2 на обслуговування зовнішньоторговельних вантажів, згідно з яким замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) зобов'язується за винагороду виконати від імені і за рахунок замовника транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторговельних вантажів замовника у обсягах і на умовах даного контракту.

Відповідно до п.2.1 контракту виконавець (відповідач) зобов'язався виконати наступні види робіт:

- здійснювати перевалку вантажів, поставлених замовником на умовах FOB у відповідності з договором виконавця з Херсонським морським портом на перевалку вантажу замовника;

- виконує кінцевий розрахунок за кількістю відправленого вантажу на підставі актів заміру осадки судна незалежною фірмою (SGN, ТПП України або іншої незалежною компанією);

- видає порту наряди-доручення на відвантаження експортного вантажу на підставі інструкції замовника;

- організує прийом і постановку зафрахтованого замовником судна під завантаження, виконання норм завантаження відповідно до Зводу звичаїв порту;

- здійснює контроль за перевалкою вантажів;

- забезпечує зберігання вантажу у порту;

- виконує митне оформлення вантажу, оформлює коносаменти, вантажний маніфест та інші документи, необхідні для відправки експортного вантажу на підставі інструкції замовника;

- за дорученням замовника виконує складання необхідних документів для розрахунку з іншими фірмами за відвантажені з порту експортні товари і направляє розрахункові документи за погодженням з замовником;

- за дорученням замовника надсилає транспортні, товаросупровідні і розрахункові документи банкам, іноземним фірмам і інформує їх про відвантаження експортних вантажів у строки, зазначені в цих дорученнях;

- за згодою сторін виконує інші доручення замовника з відшкодуванням витрат в установленому порядку;

- здійснює оплату послуг організацій, пов'язаних з відправкою вантажів.

Пунктом 3.2 та 3.4 контракту передбачено, що замовник зобов'язаний доручати виконавцю укладати договори необхідні для перевезення, зберігання вантажів замовника і його відправку та зобов'язаний оплатити виконавцю витрати за виконане доручення на підставі "Додатків" до контракту і виставленим інвойсам.

Розділом 4 контракту сторони узгодили, що валютою платежів є долар США, всі інвойси виставлені виконавцем в доларах США включають 20% ПДВ згідно українського законодавства. Оплата інвойсів здійснюється замовником до початку надання послуг виконавцем. Всі платежі за контрактом будуть здійснюватись замовником банківським переказом на валютний рахунок виконавця згідно банківським реквізитам, зазначеним у виставленому інвойсі протягом 5 банківських днів з дня виставлення інвойсу. Після відвантаження судна виконавцем протягом 10 днів сторонами підписується акт приймання-передачі виконаних робіт. Фактом надання послуг є дата підписання двома сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт. У випадку, якщо виконавець не здійснить поставку послуг протягом 20 календарних днів з дати отримання передоплати, він зобов'язується повернути грошові кошти, перераховані замовником на його валютний рахунок, протягом 5 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги замовника. Замовник зобов'язаний оплатити виконавцю винагороду за виконане доручення на підставі "Додатку" до контракту і виставленим інвойсам. Кінцевий розрахунок у повному обсязі проходить протягом 15 банківських днів після надання інвойсу і акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.1 контракту при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань за контрактом однією із сторін, інша сторона має право в односторонньому порядку розірвати контракт з винною стороною, повідомивши про це письмово іншу сторону за 15 днів до розірвання і заявити вимоги про відшкодування збитків.

Згідно з п. 6.2 закінчення або призупинення строку дії контракту не звільняє сторони від взаємних зобов'язань, в тому числі і фінансових розрахунків за контрактом.

Пунктом 7.1 контракту сторони передбачили, що претензії, які виникають з контракту, повинні бути заявлені протягом двох місяців після виникнення підстав для їх заявлення.

Згідно з п. 8.8 контракт вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2010року.

На виконання умов контракту № 22/04-2 від 22.04.2010року відповідачем були виставлені на ім'я позивача наступні рахунки (інвойси) на оплату:

- рахунок №1 від 05.08.2010 р. на суму 75000 доларів США передплата за перевезення металобрухту, який позивач оплатив 06.08.2010 р.;

- рахунок №2 від 09.08.2010 р. на суму 10000 доларів США передплата за перевезення металобрухту, який позивач оплатив 09.08.2010 р.;

- рахунок №1 від 23.08.2010 р., який передбачав оплату за надання послуг щодо перевезення металобрухту у кількості 2932,673 тонн (за ціною 8,57 доларів США за 1 тону), на суму 25133,01 доларів США, який був оплачений позивачем частково на суму 15133,01 доларів США 24.08.2010 р.

Факт здійснення оплат позивачем на користь відповідача підтверджується листом банку SampoPank від 25.01.2011 р. № К0-1 (а.с. 23).

В рамках Контракту відповідачем були надані на користь Позивача наступні послуги щодо транспортно-експедиторського обслуговування зовнішньоторговельних вантажів у Херсонському морському торговельному порту: послуги щодо перевалки та відвантаження 2625,00 тонн металобрухту, що підтверджується коносаментом від 10.08.2010р., послуги щодо перевалки та відвантаження 307,673 тонн металобрухту, що підтверджується коносаментом від 15.08.2010р. (а.с. 20, 22).

17.12.2010 р. позивач на адресу відповідача надіслав лист-повідомлення про припинення дії контракту з 31.12.2010 р., в якому, в тому числі, містилась вимога щодо повернення внесеної позивачем суми передоплати за ненадані послуги у термін до 22.12.2010 р. (а.с. 24-25).

Відповідач листом від 30.12.2010 р. №60 повідомив позивача про закінчення строку дії контракту №22/04-2 від 22.04.2010року та відсутність бажання продовжувати його дію на новий термін (а.с. 26).

Таким чином, в рамках контракту відповідачем були надані на користь позивача послуги з перевалки та відвантаження металобрухту у загальній кількості 2932,673 тонн (307,673 + 2625,00) за ціною 8,57 доларів США за 1 тонну, що покривають здійснену позивачем оплату за рахунком №2 від 09.08.2010 р. на суму 10000 доларів США та за рахунком №1 від 23.08.2010 р. на суму 15133,01 доларів США, тобто, на загальну суму 25133,01 доларів США. Контракт № 22/04-2 від 22.04.2010року на обслуговування зовнішньоторговельних вантажів припинив свою дію з 31.12.2010 р. Однак, внесена позивачем сума передоплати за рахунком №1 від 05.08.2010 р. у розмірі 75000 доларів США відповідачем не повернута.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 75000 доларів США внесеної передоплати за контрактом №22/04-2 від 22.04.2010року, зберігаємих після 31.12.2010р. (припинення дії контракту) без достатньої правової підстави, стали предметом розгляду у цій справі.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею509 ЦК України зобов'язання визначається як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться .

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу.

З зазначеною нормою кореспондуються приписи статті 316 Господарського кодексу України та стаття 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Стаття 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачає право експедитора на відшкодування додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта (в тому числі, витрат на оплату послуг третіх осіб, залучених експедитором), але виключно в погоджених з клієнтом обсягах.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Згідно статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Актів приймання-передачі послуг, які відповідно до п.п. 4.4., 4.5., 4.8. Контракту, підтверджують факт надання послуг відповідачем суду не надано.

Посилання відповідача на викрадення у нього актів приймання-передачі виконаних робіт не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені належними доказами. Лист відповідача №25 від 14 березня 2011 року на ім'я начальника Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області не є таким доказом в розумінні статті 34 ГПК України, оскільки не підтверджує факту викрадення актів виконаних робіт на спірну суму. До того ж за змістом листа зникла папка з контрактом №22/04-2 від 02.04.2010р., а між сторонами спору контракт укладений 22.04.2010 р.

Документально підтверджених доказів, які б свідчили про понесення відповідачем додаткових витрат, укладення додатків до контракту, договорів, необхідних для перевезення, зберігання вантажів, їх узгодження з позивачем, на підставі п.п. 3.2., 3.4. Контракту №22/04-2 від 22.04.2010року відповідачем суду не надано.

Надані ДП Херсонський морський торгівельний порт відповідачу послуги з перевалки металобрухту за рахунками №1264/1279 від 10.08.2010 р. та №1264/1280 від 15.08.2010 р. (а.с. 82-85) оплачені позивачем в сумі 25133,01 доларів США 09.08.2010 р. та 24.08.2010 р. за виставленим відповідачем рахунком №1 від 23.08.2010 р.

Що стосується доказів, представлених суду відповідачем в обґрунтування понесених витрат на зберігання металобрухту позивача (а.с. 86-91, 102-125), то вони судом до уваги не беруться, оскільки не підтверджують належність металобрухту, який зберігався ДП Херсонський морський торгівельний порт, позивачеві, період нарахування витрат на зберігання металобрухту знаходиться за межами контракту №22/04-2 від 22.04.2010року.

Інвойс від 27.08.2010 р., на який посилається відповідач, як на підсумковий за фактом відвантаження металобрухту на суму 25504,12 доларів США (а.с. 97), судом не розглядається, оскільки у випадку подання письмових доказів до господарського суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що передоплата у розмірі 75000 доларів США за контрактом № 22/04-2 від 22.04.2010року жодними послугами відповідача не покрита і після 31.12.2010 р. зберігається ним без достатньої правової підстави, у зв'язку чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 75000 доларів США є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України зі сплати державного мита та витрати зі сплати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СКТ "Дельта-Днепр", ідентифікаційний код - 34660477, адреса: кімн. 507, буд. 37, вул. 21 Січня, м. Херсон, р/рахунок - не відомий, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "NPM Grupp", реєстраційний номер - 10466604, адреса: буд. 4с, вул. Панеелі, м. Таллінн, Естонія, р/рахунок - невідомий, внесену передоплату в сумі 75000 доларів США, зберігаєму без достатньої правової підстави, 750 доларів США витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Т.А. Остапенко

Повне рішення складено 05.07.2011 р.