Ухвала суду № 16572588, 30.06.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

_________________

У Х В А Л А

"30" червня 2011 р. Справа № 17/42-Б-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., при секретарі Шикаловій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ліквідатора Кукурудзи О. М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.12.2002р. по справі

за заявою Управління пенсійного фонду України в м.Нова Каховка Херсонської області до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Біном", м.Нова Каховка Херсонської області

про визнання банкрутом

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора - не прибув,

від ОСОБА_3. - не прибув,

від ОСОБА_1. - ОСОБА_2., представник за довіреністю № 754604 від 25.01.2011 р.,

за участю ліквідатора боржника Кукурудзи О. М. (ліцензія АВ № НОМЕР_1 від 30.11.2009 р.)

Постановою господарського суду від 30.03.2010р. боржника товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Біном" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Кукурудзу О.М.

28.04.2011р. ліквідатор з підстав, визначених ч.ч.10, 11 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", звернувся до господарського суду із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (вбудоване нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 446,3 кв.м.) від 19.12.2002р., укладеного між боржником та громадянкою ОСОБА_3.

Ухвалою від 06.05.2011р. дана заява прийнята до розгляду; до участі у справі залучено громадянку ОСОБА_3., яку зобов'язано надати суду відзив на заяву з обґрунтуванням правової позиції та документальним підтвердженням викладеного, копії документів, за якими здійснено купівлю спірного нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду від 26.05.2011 р. до участі у справі було залучено громадянина ОСОБА_1.

У звязку з неявкою в судові засідання учасників провадження, розгляд справи відкладався, про що було винесено відповідні ухвали від 26.05.2011р. та 16.06.2011р.

Ліквідатор в судовому засіданні заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.12.2002р. підтримує з підстав, зазначених в заяві та з урахуванням поданих 26.05.2011р. та 30.06.2011р. доповнень, мотивуючи їх завданням оспорюваним договором збитків боржнику та кредиторам у звязку із продажем майна за ціною менше ніж ринкова вартість майна, що склалася в кінці 2002 року у вказаному регіоні, без проведення експертної оцінки, укладенням договору між зацікавленими особами, оскільки в даний час в зазначеному приміщенні проживають родичі колишнього директора боржника. Просить визнати недійсним зазначений договір, укладений між боржником та громадянкою ОСОБА_3. з мементу його укладення, вжити заходів по забезпеченню заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу, заборонивши вчиняти будь-які дії відносно майна, в тому числі продаж, передачу в оренду та застосувати наслідки недійсності угод, передбачені ч.2 ст.48 ЦК УРСР та видати наказ про витребування нерухомого майна.

ОСОБА_3. звернулась до суду з заявою про застосування строку позовної давності до вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.12.2002р., просить відмовити в їх задоволенні; зазначила, що надати витребувані судом докази не має можливості у звязку з їх відсутністю; розгляд справи просить провести без її участі.

ОСОБА_1. в заяві від 26.05.2011р. просить суд застосувати строк позовної давності до вимог ліквідатора та відмовити в їх задоволенні. Представник ОСОБА_1. в судовому засіданні підтримала дану заяву та просить її задовольнити, надала суду додаткові докази.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно із законодавством; аналізує фінансове становище банкрута і виконує повноваження керівника банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Згідно з ч.ч.10, 11 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керуючий санацією в тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо:

- виконання договору завдає збитків боржнику;

- договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника;

- виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Сторона договору, щодо якого прийнято рішення керуючим санацією про відмову від його виконання, має право в тридцятиденний строк з дня прийняття рішення керуючим санацією вимагати в установленому порядку відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою від виконання договору, в процедурі провадження у справі про банкрутство.

Угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо:

- угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки;

- угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.

Як слідує з матеріалів справи, 19.12.2001р. між боржником ТОВ НВЦ "Біном" та громадянкою ОСОБА_3. укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець продав, а покупець купив належне продавцю на праві власності вбудоване приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 446,3 кв.м.

Відповідно до п.п.45 договору продаж майна за домовленістю сторін вчинено за 17808, 00 грн., які сплачені покупцем продавцю під час оформлення цього договору. За даними Каховського БТІ (довідка від 12.12.2002р.) загальна інвентаризаційна вартість приміщення становить 17808, 00 грн.

Даний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Н.Каховського міського нотаріального округу ОСОБА_4. та зареєстрований у реєстрі за №7565 (т.1 а.с.144).

Як вже зазначалось, Законом про банкрутство передбачено право ліквідатора на звернення до господарського суду із заявою про визнання договорів недійсними з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 Закону.

Але ця норма визначає які саме договори можуть бути визнані недійсними. Приписами зазначеної статті встановлено, що такі договори повинні бути невиконаними повністю або частково, тоді як підставами недійсності є саме виконання у процедурі банкрутства невиконаного договору повністю або частково за умови спричинення збитків.

Тобто, ключовим визначенням при цьому є саме виконання цього спірного договору в межах провадження у справі про банкрутство. У пункті 10 статті 17 Закону наголошується саме на можливості визнання договору недійсним у разі його виконання, тобто, у разі довготривалості договірних зобовязань, при чому цей договір повинен завдавати збитків, або бути довгостроковим, або створювати умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності.

Як встановлено матеріалами справи, договір купівлі-продажу укладений 19.12.2002 року, тобто до порушення справи про банкрутство (01.03.2010р.). Предметом договору купівлі-продажу є оплатна передача визначеного договором майна, що свідчить про його одноразовий характер.

Як слідує з умов укладеного між сторонами договору, а саме п.4, сума коштів в розмірі 17808,00 грн. за придбаний обєкт нерухомості сплачена покупцем продавцю під час оформлення цього договору.

Присутня в судовому засіданні представник ОСОБА_1. ОСОБА_2. пояснила, що на момент вчинення оспорюваного правочину вона була директором підприємства банкрута, отримані від громадянки ОСОБА_3. під час нотаріального оформлення договору кошти були внесені готівкою до каси товариства, після чого 27.12.2002р. внесені на поточний рахунок №26004277, відкритий у Новокаховській філії АППБ "Аваль", МФО 352598, що підтверджується випискою з особового рахунку боржника (т.2 а.с.10). Питання відчуження обєкта нерухомості було досліджено податковою інспекцією в м. Нова Каховка, про що йдеться в акті про результати перевірки від 12.03.2003р. №65; будь-яких порушень щодо визначеної в договорі ціни, за якою було реалізовано майно, інспекцією не виявлено. 03.03.2003р. та 05.03.2003р. податковою інспекцією було направлено службові запити до відділу податкової міліції у м.Нова Каховка для зясування ознак повязаних осіб між засновниками ТОВ "НВЦ "Біном" та особи, якій було здійснено продаж будівлі по АДРЕСА_1. Зі слів ОСОБА_2. перевіркою даного питання не було встановлено ознак повязаності між собою сторін договору, втім надати належні докази на підтвердження зазначеного немає можливості, оскільки процесуальні документи за результатами перевірки податковою міліцією не приймались.

Ухвалою від 26.05.2011р. господарський суд зобовязав Херсонське відділення "Райффайзенбанк Аваль" надати довідку про рух коштів на розрахункових рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Біном" (код ЄДРПОУ 24950963, АДРЕСА_1) - р/р №26003654 МФО 352598 та р/р №26004277 МФО 352598 за грудень 2002 року, із зазначенням даних платника та отримувача коштів, призначення платежу; та довідку про ліміт каси, встановлений для боржника в грудні 2002 року.

Листом від 17.06.2011р. №88-О-1-1873 банк повідомив про неможливість виконання вимог ухвали суду у звязку із спливом терміну зберігання документів.

Суд зауважує, що наявна в матеріалах справи виписка з особового рахунку боржника від 27.12.2002р. не може бути прийнята судом у якості належного доказу, оскільки не містить жодних ознак засвідчення.

Отже в якості доказу фактичного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу суд приймає до уваги той факт, що п.4 договору, підписаного сторонами в присутності нотаріуса ОСОБА_4 та засвідченого останнім, міститься вказівка на те, що сума коштів в розмірі 17808,00 грн. за придбаний обєкт нерухомості сплачена покупцем продавцю під час оформлення цього договору.

Враховуючи, що сторони повністю виконали умови договору, а відтак договір припинив свою дію ще до порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури, тому його виконання під час процедури банкрутства є фактично неможливим.

Таким чином, оскільки договір був виконаний до порушення справи про банкрутство, то посилання на статтю 17 Закону як на підставу визнання його недійсним є неправомірним.

Слід також звернути увагу на те, що відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Із змісту оспорюваного договору вбачається, що сторони договору погодили всі істотні умови (предмет, ціна) та виконали їх у повному обсязі.

Посилання ліквідатора на те, що продаж майна здійснювався за заниженою ціною не свідчить про понесені збитки боржником саме під час провадження у справі про банкрутство та про створення умов, що перешкоджають відновленню платоспроможності, оскільки продаж був здійснений за попередньо визначеною вартістю майна Каховським БТІ до порушення справи про банкрутство боржника у справі (пункт 5 договору).

Щодо посилання ліквідатора що договір купівлі-продажу укладено із заінтересованими особами, суд зауважує, щоним не доведено у встановленому законом порядку що громадянка ОСОБА_3. є заінтересованою особою відносно боржника у розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Щодо заявлених ОСОБА_3. та ОСОБА_1. клопотань про застосування строку позовної давності до вимоги ліквідатора про визнання недійсним оспорюваного договору, то вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Справа про банкрутство боржника порушена судом 01.03.2010р., постанова про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором Кукурудзи О.М. прийнята судом 30.03.2010р., а тому право на звернення ліквідатора з вказаною заявою виникло з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Таким чином, враховуючи відсутність спеціальних підстав для визнання недійсним договору у ліквідаційній процедурі боржника, оскільки договір виконаний до порушення справи про банкрутство та боржником не доведено фактичного настання збитків внаслідок його виконання, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви ліквідатора Кукурудзи О.М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.12.2002р з моменту його вчинення слід відмовити.

У звязку із відмовою у задоволенні заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.12.2002р з моменту його вчинення, клопотання ліквідатора про вжиття заходів по забезпеченню заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу, заборони вчиняти будь-які дії відносно майна, в тому числі продаж, передачу в оренду та застосування наслідків недійсності угод, передбачених ч.2 ст.48 ЦК УРСР та видачу наказу про витребування нерухомого майна залишаються судом без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 24, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1.У задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 19.12.2002р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Біном", м.Нова Каховка Херсонської області та громадянкою ОСОБА_3, м.Нова Каховка Херсонської області, відмовити.

2. Ухвалу направити ліквідатору Кукурудзі О.М., ОСОБА_3., ОСОБА_1.

Суддя М.Б. Сулімовська

повний текст ухвали

складено та підписано 04.07.2011р.