Рішення № 16572293, 29.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2011 р.Справа № 16/17-1410-2011 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю № 11 від 29.12.2011р.;

Від відповідачів:

-військової частини А 0666: ОСОБА_2 за довіреністю № 627 від 19.05.2010р.;

-квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” до військової частини А 0666, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про солідарне стягнення 45602, 53 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” (надалі за текстом ВАТ „ЕК Одесаобленерго”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до військової частини А 0666, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про стягнення в солідарному порядку пені в сумі 41857, 89 грн., 3% річних в сумі 7435,73 грн., а всього 49293, 62 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує систематичним порушенням відповідачами умов договору про постачання електричної енергії № К-675 від 28.02.2008р. щодо своєчасної оплати поставленої електроенергії, внаслідок чого позивачем нараховані штрафні санкції та 3% річних за порушення грошового зобовязання.

В процесі розгляду ВАТ „ЕК Одесаобленерго” позовні вимоги були уточнені, в результаті чого позивачем заявлено до стягнення 38390,69 грн. пені, 3% річних в сумі 7211,84 грн., а всього 45602,53 грн.

Відповідач - військова частина А 0666 проти позову заперечував, вважаючи наведені позивачем розрахунки суми пені та 3% річних невірними та необґрунтованими.

Відповідач - квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси в судове засідання не зявився, про час та місце був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання, про поважність причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Згідно з відзивом на позов КЕВ м. Одеси не заперечував проти підстав нарахування штрафних санкцій та пені за договором про постачання електричної енергії № К-675 від 28.02.2008р., однак просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав перебування відповідачів на утриманні за рахунок коштів державного бюджету, яким не передбачено витрат на оплату штрафних санкцій та 3% річних за порушення грошових зобовязань.

Крім того, відповідачі неодноразово звертались до суду з клопотаннями про застосування ст. 233 ГК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та просили суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій до 01 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників процесу, суд дійшов до наступних висновків.

28.02.2008р. між відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” (Постачальник) в особі Комінтернівського РЕМ, військовою частиною А 0666 (Споживач) та квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (Платник) укладено договір про постачання електричної енергії № К-675 (надалі за текстом договір № К-675 від 28.02.2008р.), відповідно до абз. 1 розділу 1 якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

В силу приписів п.п. 2.2., 2.3. договору № К-675 від 28.02.2008р. Постачальник зобовязується постачати Споживачу електроенергію як різновид товару на умовах цього договору, а Споживач зобовязується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії з умовами додатків „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997р. № 575/97-ВР постачанням електричної енергії є надання електричної енергії споживачам, тобто суб'єктам господарської діяльності та фізичним особам, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю, за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

Позивачем прийняті на себе за договором № К-675 від 28.02.2008р. зобовязання по постачанню електричної енергії у встановлених договором обсягах із дотриманням граничних показників якості електричної енергії протягом періоду з лютого по жовтень 2010р. виконувались належним чином, а відповідачем військовою частиною А 0666 вказана електрична енергія споживалась, що підтверджується актами про обсяги спожитої електроенергії військової частини А 0666 за лютий-жовтень 2010р., складеними відповідачем.

Виходячи з положень п.п. 1, 2 Порядку розрахунків (додаток 5 до договору № К-675 від 28.02.2008р.) Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період, яким сторонами визначено місяць з 30 (31) числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця, один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюється Споживачем самостійно на протязі 10 операційних днів з дня отримання рахунку.

Пунктом 4.4. договору № К-675 від 28.02.2008р. встановлено, що Платник несе солідарну відповідальність за зобовязаннями Споживача перед Постачальником за цим договором, в частині проведення розрахунків за спожиту електричну енергію (активну, реактивну), а також сплати усіх санкцій, передбачених умовами цього договору.

Окрім того, між ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” та квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси 20.01.2006р. було укладено договір про централізоване проведення розрахунків за спожиту електроенергію згідно виділених лімітів № 2, предметом якого є проведення централізованих розрахунків за спожиту електроенергію згідно укладених договорів між структурними підрозділами ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” та підрозділами квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси згідно з додатком № 1 „Перелік військових частин, по яким здійснюється централізована оплата за електричну енергію”. Так, згідно з п. 4.2. даного договору оплата вартості електричної енергії проводиться після отримання квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси загального рахунку-фактури на протязі 10 банківських днів. З додатку № 2 до зазначеного договору вбачається, що військова частина А 0666 включена до переліку військових частин, по яким здійснюється централізована оплата за електричну енергію.

Таким чином, виходячи зі змісту п. 4.4. договору № К-675 від 28.02.2008р., розділу 1 „Предмет договору”, п. 4.2. договору про централізоване проведення розрахунків за спожиту електроенергію згідно виділених лімітів № 2 від 20.01.2006р. квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси зобовязаний здійснювати оплату електричної енергії, що споживається військовою частиною А 0666 згідно з договором № К-675 від 28.02.2008р., на підставі виставлених позивачем рахунків та разом із військовою частиною А 0666 солідарно відповідає за порушення виконання вказаних грошових зобовязань щодо оплати спожитої електричної енергії за договором № К-675 від 28.02.2008р. включаючи сплату усіх штрафних санкцій, передбачених умовами цього договору.

На виконання вищезазначених положень договору № К-675 від 28.02.2008р. та договору про централізоване проведення розрахунків за спожиту електроенергію згідно виділених лімітів № 2 від 20.01.2006р. щодо здійснення розрахунків за спожиту військовою частиною А 0666 електроенергію позивачем виставлено квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси рахунки-фактури за спожиту активну та реактивну електроенергію № 675/1/1079 від 26.02.2010р., № 675/2/1079 від 26.02.2010р., № 675/1/1250 від 31.03.2010р., № 675/2/1252 від 31.03.2010р., № 675/1/1256 від 30.04.2010р., № 675/2/1258 від 30.04.2010р., № 675/1/1172 від 31.05.2010р., № 675/2/1174 від 31.05.2010р., № 675/1/1342 від 30.06.2010р., № 675/2/1344 від 30.06.2010р., № 675/1/2345 від 30.07.2010р., № 675/2/2347 від 30.07.2010р., № 675/1/1186 від 31.08.2010р., № 675/2/1188 від 31.08.2010р., № 675/1/1164 від 30.09.2010р., № 675/2/1166 від 30.09.2010р., № 675/1/1576 від 29.10.2010р., № 675/2/1578 від 29.10.2010р. Вказані рахунки були отримані представником квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси у день їх складання, про що свідчать відмітки на рахунках про дату їх прийняття платником, за виключенням рахунку № 675/1/1186 від 31.08.2010р., на якому відсутня відмітка про дату його отримання платником. Отримання вказаного рахунку в день його складання підтверджується наданим позивачем витягом с Журналу реєстрації актів про обсяги споживаної електроенергії та видачі рахунків споживачам за 2010р. з якого вбачається отримання квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси рахунку № 675/1/1186 саме 31.08.2010р.

В порушення умов п. 4.4. договору № К-675 від 28.02.2008р., розділу 1 „Предмет договору”, п. 4.2. договору про централізоване проведення розрахунків за спожиту електроенергію згідно виділених лімітів № 2 від 20.01.2006р., ст.ст. 525, 526 ЦК України квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси прийняті на себе зобовязання за вказаними договорами виконувалися неналежним чином, що укладається в несвоєчасній оплаті вартості спожитої військовою частиною А 0666 електричної енергії на підставі виставлених позивачем рахунків. Наведене підтверджуєтсья реєстрами оплати військових частин за спожиту активну та реактивну електричну енергію протягом періоду січня-вересня 2010р., банківськими виписками з особового рахунку ВАТ „Одесаобленерго” № 2603730103777 за 18.03.2010р., за 23.03.2010р., за 26.03.2010р., за 31.03.2010р., за 09.04.2010р., за 22.04.2010р., за 21.05.2010р., 02.06.2010р., за 11.06.2010р., за 18.06.2010р., за 24.06.2010р., за 01.07.2010р., за 09.07.2010р., за 21.07.2010р., за 21.08.2010р., за 13.09.2010р., за 21.09.2010р., за 27.09.2010р., за 18.10.2010р., за 21.10.2010р.

Згідно з п. 4.2.1. договору № К-675 від 28.02.2008р. за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Станом на момент звернення ВАТ „ЕК Одесаобленерго” до суду із даним позовом у відповідачів відсутня заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію за період з лютого по жовтень 2010р., що підтверджено матеріалами справи та не оспорюється сторонами, однак у звязку із систематичним порушенням протягом зазначеного періоду строків оплати вартості спожитої електроенергії позивачем нарахована пеня в сумі 38390,69 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку не сплачена.

Проаналізувавши надані позивачем розрахунки суми пені за спожиту активну (Т1, а.с.93) та реактивну електроенергію (Т1, а.с.94) суд доходить висновку про допущення позивачем низки помилок при його здійсненні.

Так, при нарахуванні пені в розмірі 2557,40 грн. на суму заборгованості за спожиту активну електроенергію за період з 13.09.2010р. по 15.09.2010р. включно позивачем не враховано погашення 13.09.2010р. частини заборгованості в сумі 78683,65 грн. Окрім того, позивачем при нарахуванні пені у розмірі 525, 13 на суму заборгованості, збільшену на суму 98123,80 грн., граничний строк сплати якої закінчувався 14.10.2010р., не враховано, що строк нарахування пені розпочинається з наступного дня після календарної дати, з якою повязаний його початок, тобто з 15.10.2010р.

Таким чином, сума нарахованої пені за спожиту активну електроенергію з урахуванням вищезазначених зауважень повинна становити 2469, 17 грн. за період з 01.09.2010р. по 20.09.2010р. включно, 393,85 грн. за період з 15.10.2010р. по 17.10.2010р. включно, а саме:

286000,00 * 12 (кількість днів прострочення з 01.09.2010р. по 12.09.2010р.) * 0,042% = 1441,44грн.;

207316,35 * 2(кількість днів прострочення з 13.09.2010р. по 14.09.2010р.) * 0,042% = 174,15 грн.;

338720,38 * 6(кількість днів прострочення з 15.09.2010р. по 20.09.2010р.) * 0,042% = 853,58 грн.;

312579,18 * 3(кількість днів прострочення з 15.10.2010р. по 17.10.2010р.) * 0,042% = 393,85грн.

Розрахунок суми пені, нарахованої за спожиту реактивну електроенергію на загальну суму 66,41 грн., також містить ряд помилок, зокрема: при нарахуванні пені на суму заборгованості 2252,15 грн., граничний строк сплати якої закінчувався 14.10.2010р., не враховано, що строк нарахування пені розпочинається з наступного дня після календарної дати, з якою повязаний його початок, тобто з 15.10.2010р.; невірно розраховано суму нарахованої пені за період з 14.08.2010р. по 12.09.2010р.

Таким чином, сума нарахованої пені за спожиту реактивну електроенергію з урахуванням вищезазначених зауважень повинна становити 42,70 грн. за період з 14.08.2010р. по 12.09.2010р. включно, 2,84 грн. за період з 15.10.2010р. по 17.10.2010р. включно, а саме:

3389,09 * 30(кількість днів прострочення з 14.08.2010р. по 12.09.2010р.) * 0,042% = 42,70грн.;

2252,15 * 3(кількість днів прострочення з 15.10.2010р. з 17.10.2010р.) * 0,042 = 2,84грн.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням уточнених розрахунків суми пені за спожиту активну та реактивну електроенергію господарський суд дійшов висновку, що позивачем була обґрунтовано нарахована пеня на загальну суму 38150,32 грн.

Однак, з огляду на неодноразові звернення відповідачів до суду з клопотаннями про застосування судом наданого йому законом права на зменшення штрафних санкцій, суд вважає правомірним при вирішенні даного спору застосувати приписи діючого законодавства, якими врегульовані питання зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з положеннями п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При розгляді даного питання суд вважає за доцільне звернутися також до приписів п. 2.4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.94р. N 02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань”, якими встановлено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, а також приймаючи до уваги повне погашення відповідачами суми основної заборгованості перед позивачем, утримання відповідачів виключно за рахунок коштів державного бюджету, значний розмір заявленої позивачем до стягнення суми штрафних санкцій, невідповідність розміру штрафних санкцій наслідкам порушення та незначність терміну прострочки зобовязання, суд, керуючись приписами ч.1 ст. 233 ГК України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, вважає за правомірне частково задовольнити клопотання відповідачів та зменшити суму заявленої до стягнення з відповідача неустойки з 38150,32 грн. до суми 3 839 грн.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 7211,84 грн. за порушення виконання грошових зобовязань господарський суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у звязку із порушенням відповідачами прийнятих на себе грошових зобовязань за договором № К-675 від 28.02.2008р., договором про централізоване проведення розрахунків за спожиту електроенергію згідно виділених лімітів № 2 від 20.01.2006р. щодо своєчасної оплати спожитої активної та реактивної електроенергії позивачем нараховано 3% річних на загальну суму 7 211,84 грн.

Розглянувши здійснені позивачем розрахунки 3% річних щодо заборгованості зі спожитої активної (Т1, а.с. 93) та реактивної (Т1, а.с. 94) електроенергії на загальну суму 7 211,84 грн., суд звертає увагу позивача на допущення ним при здійсненні вказаних розрахунків таких самих помилок, що і при здійсненні розрахунків суми нарахованої пені, про які господарським судом зазначено вище по тексту рішення, у звязку з чим суд вважає за правомірне позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 7 211,84 грн. задовольнити частково в сумі 7168,73 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Надані суду військовою частиною А 0666 розрахунки суми пені в розмірі 1 787,90 грн. та 3% річних в сумі 262,40 грн. із посиланням на необхідність застосування при вирішенні даного спору строку позовної давності в 1 рік щодо вимог про нарахування штрафних санкцій, що визначений ч. 2 ст. 258 ЦК України, судом не приймаються до уваги виходячи з наступного.

За змістом договору № К-675 від 28.02.2008р. нарахування пені здійснюється протягом усього строку прострочення і позивачем заявлено до стягнення пеню, нараховану за період з 11.04.2010р. по 11.04.2011р. (момент звернення до суду з позовом), тобто в межах річного строку позовної давності, що свідчить про необґрунтованість заперечень відповідача в цій частині. Що стосується посилань військової частини А 0666 на застосування строку позовної давності в один рік до вимог про сплату нарахованих 3% річних, то право кредитора на нарахування трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобовязання за своїм законодавчим змістом є встановленими законом правом кредитора на отриманням процентів, які повинен сплатити боржник за користування чужими грошовими коштами. Вказані нарахування не відносяться до штрафних санкцій, у звязку з чим на вимоги щодо нарахування 3% річних на суму основної заборгованості не застосовується встановлений ч. 2 ст. 258 ЦК України річний строк позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості військової частини А 0666 та квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси за договором № К-675 від 28.02.2008р., договором про централізоване проведення розрахунків за спожиту електроенергію згідно виділених лімітів № 2 від 20.01.2006р. на загальну суму 11 007,73 грн., що складається з 3% річних в сумі 7 168,73 грн. та нарахованої пені в сумі 3839 грн., витікає з умов укладених між сторонами по справі угод та положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи. Належних доказів, спростовуючих викладене, відповідачами суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Таким чином, позов ВАТ „ЕК Одесаобленерго” про солідарне стягнення з відповідачів 3% річних та нарахованої пені за прострочення виконання грошових зобовязань з урахуванням застосування судом наданого йому права на зменшення розміру штрафних санкцій підлягає задоволенню частково на суму 11007, 73 грн. Враховуючи вищевикладене, з відповідачів слід стягнути солідарно на користь ВАТ „ЕК Одесаобленерго” 3% річних в сумі 7168,73 грн. та нараховану пеню в сумі 3 839 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 617, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 233 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997р. № 575/97-ВР, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід солідарно стягнути з відповідачів у повному обсязі з огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів та зменшення суми неустойки за ініціативою суду, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 617, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 233 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997р. № 575/97-ВР, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44-49, 82-84 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути солідарно з військової частини А 0666 (67570, Одеська область, Комінтернівський район, смт Чорноморське, код ЄДРПОУ 07805221, р/р 35229006000688 у ВДК у Комінтернівському районі Одеської області, МФО 828011) та квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 26302336, р/р 26038333537891 у ОЦВ м. Одеси, МФО 828135) на користь відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 28б, код ЄДРПОУ 00131713, р/р 2603730103777 в облуправлінні ВАТ "Ощадбанк" м. Одеси, МФО 328135) пеню в сумі 3839,00 грн. /три тисячі вісімсот тридцять девять грн. 00 коп../, 3% річних в сумі 7168, 73 грн. /сім тисяч сто шістдесят вісім грн. 73 коп./, витрати з оплати державного мита в сумі 456, 02 грн. / чотириста пятдесят шість грн. 02 коп./, витрати з оплати послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236, 00 грн. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./.

3.В решті позову відмовити.

Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 04.07.2011р.

Суддя Желєзна С.П.