Рішення № 16572027, 01.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.11                                                                                           Справа№ 5015/1941/11

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Галамай розглянула матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»від імені Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Львів

До відповідача: Приватного підприємства «Львівський перевізник», м. Пустомити

Про стягнення 259871,98 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Червінський І.М. –представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»від імені Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до відповідача Приватного підприємства «Львівський перевізник» про стягнення 241672,03 грн. заборгованості за кредитом, 15165,43 грн. % за користування кредитними коштами, 3034,52 грн. пені.

В судовому засіданні 04.05.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

          Представник позивача в судовому засіданні 01.07.2011 р. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме просить стягнути 241672,03 грн. заборгованості за кредитом, 5408,20 грн. заборгованості за відсотками та відмовився від стягнення пені.

          Відповідач в судові засідання вкотре не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

          В судовому засіданні 01.07.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

22 жовтня 2007 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(Кредитор) та Приватним підприємством «Львівський перевізник»(Позичальник) було укладено кредитний договір № 010/08-3/3252, згідно якого Банк надав кредит у сумі 366486,00 грн. строком по 21.10.2014 року, а Позичальник прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку (додаток до Кредитного договору). 26.03.2009 року укладено Додаткову угоду №1, згідно якої Додаток №1 до кредитного договору викладено в новій редакції.

04.11.2009 року відбулася зміна найменування банку з Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В обумовлений кредитним договором № 010/08-3/3252 від 22.10.2007 року та додатковою угодою від 26.03.2009 року термін позичальник своїх грошових зобов’язань не виконав.

Станом на день розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором складає заборгованість за кредитом –241672,03 грн, по сплаті відсотків –5408,20 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі укладеного 22 жовтня 2007 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(Кредитор) та Приватним підприємством «Львівський перевізник»(Позичальник) Кредитного договору № 010/08-3/3252 та Додаткової угоди від 26.03.2009 року відповідачу було надано кредити, які позивач зобов’язувався повернути до 21.10.2014 року.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

П.7.3 Кредитного договору передбачено, що Банк має право вимагати дострокового виконання боржником зобов’язань.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимгати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до п.7.3 Кредитного договору дострокове виконання зобов’язань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної умови. Позивачем було направлено відповідачу письмову вимогу № 08-5/9-439 від 06.12.2010 р. про дострокове погашення грошових зобов’язань за Кредитним договорм, однак відповідач своїх зобов’язань не виконав.

Однак, як вбачається із позовних вимог, заяви про уточнення позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 241672,03 грн.

Заборгованість за кредитним договором станом на день розгляду справи згідно розрахунку заборгованості, доданого до заяви про уточнення позовних вимог складає 241672,03 грн. та підлягає до стягнення.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором.

Відповідно до п. 3.7 Кредитного договору позичальник зобов’язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування Позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту – не пізніше дня такого погашення..

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку заборгованості, доданого до заяви про уточнення позовних вимог, заборгованість по сплачених відсотках станом на день розгляду справи складає 5408,20 грн. та підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, встановлені судом обставини та досліджені письмові докази свідчать про те, що в суду є підстави для задоволення позову.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що уточнені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 2 470,80 грн. державного мита та 224,38 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 3,4,12, 33-35,75,82-85,116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Уточнені позовні вимоги задоволити .

2.Стягнути з Приватного підприємства «Львівський перевізник» (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Глинянська 56, код ЄДРПОУ 33710364) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»від імені Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль (79000, м. Львів, вул. Матейка 8, код ЄДРПОУ 20846070) 241672,03 грн. - заборгованості за кредитом, 5408,20 грн. –заборгованість за відсотками, 2470,80 грн. державного мита та 224,38 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.          

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01.07.2011 року.

Суддя