Рішення № 16571920, 23.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.11 Справа№ 5015/3108/11

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Листопадове», м.Львів

про стягнення 3892,99 грн.

Суддя Т.Костів

при секретарі О.Щигельській

Представники:

Від позивача: не з"явився

Від відповідача: Войтанович А.М. - представник

Суть спору: позов заявлено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Львів до відповідача: Львівського комунального підприємства «Листопадове», м.Львів про стягнення 3892,99 грн.

Ухвалою суду від 08.06.11р. порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 23.06.11р.

Позивач явки представника в судове засідання не забезпечив, поважності причин не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

Представнику відповідача роз'яснювались його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Відповідач у відзиві та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав обгрунтованими у повному обсязі, несплату пояснив важким фінансовим станом підприємства., просив надати розстрочку виконання рішення суду на три місяці, згідно поданого узгодженого графіка з позивачем.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Заслухавши пояснення представника відповідача та оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

19 липня 2010р. між фізичною особою- підприєцем ОСОБА_1 та Львівським комунальним підприємством «Листопадове»укладено договір №26 про виконання ремонтно-будівельних робіт з поточного ремонту покрівлі по АДРЕСА_2 у м. Львові.

Позивач взяті на себе зобов"язання виконав, провів поточний ремонт покрівлі в АДРЕСА_2 у м.Львові, що підтверджуються актом приймання вконаних робіт від 20.08.2010р., що підписаний сторонами.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, ЛКП «Листопадове»зобов"язувалось оплатити вартість провединх ремонтних робіт у сумі 6500 грн., проте, свої зобов"язання виконало частково, оплативши лише 3500,00грн.

На надісланий позивачем лист-претензію від 02.03.2011р., відповідач повідомив про неможливість сплати боргу у зв"язку з важким фінансовим станом підприємства.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача, згідно ст.625 ЦК України, 371,22грн. індексу інфляції та 71,74грн. 3% річних, а також судові витрати у вигляді державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та на оплату послуг адвоката.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позов підтверджений поданими документами, відповідачем не заперечений і підлягає до задоволення.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду на три місяці, а також зважаючи на поданий узгоджений сторонами графік погашення заборгованості, суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання і надання розстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати у вигляді державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України.

Проте, оскільки позивачем, квитанцією від 26.05.11р., сплачено в доход державного бюджету 38,93грн. державного мита, що становить менше, ніж 102,00грн. встановленого мінімального розміру державного мита за подання майнових позовів, суд приходить до висновку про необхідність достягнення з позивача 61,07грн. решти суми державного мита за розгляд справи господарським судом.

Що стосується вимог позивача про відшкодування витрат, понесених у зв"язку із оплатою послуг адвоката, суд зазначає наступне.

Стаття 48 ГПК України вказує, що витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру”. У названому законі вказується, що оплата адвокатові проводиться на підставі договору між юридичною особою і адвокатом (ст.12). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.

Проте, до матеріалів справи не долучено договору про надання юридичних послуг, а тому у відшкодуванні вказаних витрат слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 47, 49, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Львівського комунального підприємства "Листопадове" (м.Львів, вул.Коновальця,88, код ЄДРПОУ 20806780) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 3892,99грн. боргу з розстрочкою виконання рішення на три місяці шляхом стягнення 1297,66грн. щомісячно протягом липня, серпня та вересня 2011 року, а також 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в доход державного бюджету 61,07грн. державного мита за розгляд справи господарським судом.

4.Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Т.Костів

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 29.06.2011 року.