Рішення № 16571907, 29.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.11 Справа№ 5015/2702/11

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Тега", м. Івано-Франківськ,

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Пластфарма", м.Львів,

про: стягнення 52420,14 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1 довіреність №105 від 14.06.2011 р.,

відповідача:не зявився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Тега" до товариства з обмеженою відповідальністю "Пластфарма" про стягнення 52420,14 грн. Ухвалою від 20.05.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.06.2011 р. В судове засідання 15.06.2011 року представник відповідача не зявився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке було судом задоволено, розгляд справи відкладено на 29.06.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №03-09-2008 від 19.09.2008 р. не здійснив оплати за виконані роботи та поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 43000,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 6805,20 грн. інфляційних втрат, 1862,27 грн. 3% річних.

В судові засідання представник відповідача не зявлявся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.06.2011 року, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №03-09-2008 від 19.09.2008 р. (надалі Договір). За умовами цього договору виконавець (позивач у справі) зобовязується виконати комплекс робіт з упровадження автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії виробництва замовника (відповідач у справі), в місті Львів по вулиці Промисловій, 50/52. А саме:

-розробити та погодити з відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" та з замовником технічне завдання і робочий проект на впровадження АСКОЕ та реконструкцію схеми електропостачання підприємства (додатком №1 до Договору визначено вартість робіт у сумі 7500,00 грн., в т.ч. ПДВ 1250,00 грн. Пунктами 3, 4 цього додатку визначено порядок розрахунків: виконавець починає виконання робіт після перерахування замовником авансу в розмірі 50% вартості даного додатку, що становить, 3750,00 грн., в т. ч. ПДВ 625,00 грн. Решта суми 3750,00 грн., в т.ч. ПДВ 625,00 грн. перераховується замовником на протязі 10 календарних днів після підписання акта здачі приймання виконаних робіт);

-здійснити реконструкцію схеми живлення виробництва замовника (додатком №4 до Договору визначено вартість робіт у сумі 35000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 833,33 грн. Ціна динамічна. Пунктами 3-5 цього додатку визначено порядок розрахунків: виконавець починає виконання робіт після перерахування замовником авансу в розмірі 50% вартості даного додатку, що становить, 17500,00 грн., в т. ч. ПДВ 2916,67 грн. остаточна вартість робіт формується на підставі фактично виконаних робіт, при перевищенні суми зазначеної сторонами у пункті 2 виконавець повинен додатково погодити вартість робіт з замовником. Остаточний розрахунок здійснюється за фактично виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт Ф-2, кошти перераховуються замовником на протязі 5 днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт);

-поставити комплекс технічних та програмних засобів (додатком №2 до Договору визначено, що вартість обладнання становить 19180,00 грн., в т.ч. ПДВ 3196,67 грн. Пунктом 3 цього додатку визначено порядок розрахунків: виконавець зобовязується поставити обладнання згідно пункту 1 не пізніше 10-ти днів від дня передоплати замовником 100% вартості обладнання);

-здійснити монтажні та пусконалагоджувальні роботи, здійснити метрологічну атестацію органами Держстандарту, здати в експлуатацію та здійснити навчання персоналу замовника по роботі з системою (додатком №3 до Договору визначено вартість робіт у сумі 14012,00 грн., в т.ч. ПДВ 2335,33 грн. Пунктами 3, 4 цього додатку визначено порядок розрахунків: виконавець починає виконання робіт після перерахування замовником авансу в розмірі 50% вартості даного додатку, що становить, 7006,00 грн., в т. ч. ПДВ 1167,66 грн. Решта суми в розмірі 7006,00 грн., в т.ч. ПДВ 1167,66 грн. перераховується замовником на протязі 5 днів після підписання акта здачі приймання виконаних робіт).

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв комплекс технічних та програмних засобів, визначених додатком №2 до Договору, на загальну суму 19180,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000441 від 30.09.2008 р.

Позивач виконав, а відповідач прийняв виконані роботи, визначені у Договорі та додатках до нього. Про зазначене свідчать: акт №ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.02.2009 р. (згідно з додатком №1 до Договору), акт №ОУ-0000056 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.06.2009 р. (згідно з додатком №3 до Договору), акт №ОУ-0000057 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.06.2009 р. (згідно з додатком №4 до Договору). Загальна вартість виконаних робіт становить 56001,20 грн. Жодних зауважень щодо виконання робіт відповідачем не зазначено.

Таким чином, позивачем на умовах договору поставлено відповідача товару та виконано робіт на загальну суму 75181,20 грн.

Відповідач частково оплатив вартість виконаних робіт у сумі 32181,20 грн., про що свідчать банківські виписки: від 23 09.2008 р. про оплату 20000,00 грн., від 18.03.2009 р. про оплату 3000,00 грн., від 09.10.2009 р. про оплату 1000,00 грн., від 03.03.2010 р. про оплату 2000,00 грн., від 19.03.2010 р. про оплату 2000,00 грн., від 10.06.2010 р. про оплату 3000,00 грн., від 10.12.2010 р. про оплату 1181,20 грн., долучені до матеріалів справи.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 43000,00 грн. Доказів її погашення відповідачем не представлено.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію (вих. №160 від 18.12.2009 р.) про погашення заборгованості. Зазначене підтверджується копією поштової квитанції №3786 від 17.12.2009 р., долученою до матеріалів справи.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникли зобовязання з приводу виконання робіт та поставки товару на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Договору вартість етапів робіт, порядок їх оплати та терміни виконання визначаються додатками до даного договору. Додатки до даного договору є його невід'ємною частиною.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Таким чином, оскільки строк виконання зобовязання між сторонами встановлено, факт виконання робіт підтверджено шляхом беззастережного підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), у відповідача виник обовязок з такої оплати, а тому вимоги позивача про стягнення 43000,00 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 6805,20 грн. інфляційних втрат та 1862,27 грн. 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 625, 712, 837, 854 Цивільного кодексу України, статтями 1, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пластфарма" (адреса: вулиця Промислова, будинок 50, квартира 52, Шевченківський район, місто Львів, Львівська область, 79024; ідентифікаційний код 32568268) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тега" (адреса: вулиця Гетьмана Мазепи, будинок 83, квартира 1, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; ідентифікаційний код 32606198) 43000,00 грн. основного боргу, 6805,20 грн. інфляційних втрат, 1862,27 грн. 3% річних, 516,67 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя