Рішення № 16571880, 29.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.11 Справа№ 5015/2800/11

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Тернопіль

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Сортнасіннєовоч”, м.Львів

про стягнення 3150,00 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Стасів І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність від 27.06.2011 р)

від відповідача: не з”явився

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, представнику позивача роз”яснено. Заяви про відвід судді від сторін не поступали.

Суть спору: Позов заявлено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Тернопіль, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Сортнасіннєовоч”, м.Львів,про стягнення 3150,00 грн. заборгованості та відшкодування судових витрат по справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.05.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.06.2011 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов»язковою явку повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 16.06.2011 року з»явився позивач. З підстав, наведених у позовній заяві, позовні вимоги підтримав та просить задоволити. Ствердив, що 23 квітня 2008 р між ним і відповідачем був укладений усний договір на поставку насіння ярого ріпаку. Позивач по накладній №434 від 23.04.2008 року відпустив відповідачу товар (700 кг ярого ріпаку) , однак покупець розрахунку за отриманий товар не провів. Позивач надсилав відповідачу претензію з вимогою провести розрахунок за отриманий товар, однак претензія залишена без відповіді та задоволення.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, витребовуваних документів не подав.

Суд вбачав за доцільне розгляд справи відкласти. Ухвалою від 16.06.2011 року розгляд справи відкладено на 29.06.2011 року. Вимоги до сторін, в тому числі й додаткові, висвітлено в ухвалі.

Позивач в судове засідання 29.06.11 р явку повноважного представника забезпечив, вимоги суду позивач виконав повністю. Представник позивача просить заявлені вимоги задоволити.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, доказів проведення розрахунку з позивачем та інших, витребовуваних судом документів, не подав. З клопотаннями, заявами відповідач до суду не звертався.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом з”ясовано.

23 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сортнасіннєовоч»(м.Львів, вул.Чорновола 45А, кор..13 за ЄДРПОУ 00492302) «Одержувач»та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) «Постачальник»було складено усний договір на поставку насіння ярого ріпаку (масою 700 кілограм).

На виконання взятих на себе зобов»язань, позивач , ФОП ОСОБА_1, відпустив відповідачу, ВАТ «Сортнасіннєовоч», по накладній № 434 від 23.04.2008 року насіння яроко ріпаку в кількості 700 кілограм, по ціні без ПДВ за 1 кг 3,75 грн, загальною вартістю з ПДВ за насіння 3150,00 грн.

Насіння ріпаку по зазначеній накладній отримала уповноважена відповідачем на отримання товару особа ОСОБА_3, згідно довіреності серія ЯНШ №172066. Як вбачається з відомостей у довіреності, ОСОБА_3 була уповноважена відповідачем на отримання від позивача товару по накладній №434 від 23.04.08 року , а саме насіння яроко ріпаку в кількості 700 кілограм. Довіреність відповідача на отримання насіння містить підписи керівника ВАТ «Сортнасіннєовоч», головного бухгалтера товариства, особи уповноваженої на отримання матеріальних цінностей від позивача ( ОСОБА_3.) , довіреність завірена печаткою покупця (ВАТ «Сортнасіннєовоч»).

13 квітня 2011 року позивач скерував відповідачу претензію , в якій вимагав сплатити 3150,00 грн за отримане насіння ріпаку до 21.04.2011 року. Відповідач отримав претензію 20.04.11 р, що підтверджує наявне у справі в копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, однак залишив претензію позивача без розгляду та задоволення.

Окрім того, додана до справи копія податкової накладної від 23.04.2008 року, яка є одночасно й розрахунковим документом, підтверджує , що між сторонами мали місце господарські операції по купівлі-продажу насіння ярого ріпаку в кількості 700 кг , вартістю 3150,00 грн.

Позивач підтвердив, що заборгованість має місце станом і на даний час. Відповідач доказів зворотнього суду не надав.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, суд прийшов до висновку , що позов підлягає задоволенню . При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст.509 ЦК України ( ст.173 ГК України) зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Відповідно до ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, зокрема, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов”язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено факт відпуску позивачем по накладній № 434 від 23.04.2008 року насіння ярого ріпаку в кількості 700 кілограм, по ціні без ПДВ за 1 кг 3,75 грн, загальною вартістю з ПДВ за насіння 3150,00 грн. відповідачу, ВАТ «Сортнасіннєовоч». Матеріалами справи підтверджено, що насіння ріпаку по зазначеній накладній отримала уповноважена відповідачем на отримання товару особа ОСОБА_3, згідно довіреності серія ЯНШ №172066 від 23.04.2008 р . Матеріалами справи підтверджено, що позивач 13.04.2011 р надіслав відповідачу претензію з вимогою провести до 21.04.2011 року розрахунок за отримане насіння ярого ріпаку. Відповідач отримав претензію 20.04.11 р, що підтверджує наявне у справі в копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, однак залишив претензію позивача без розгляду та задоволення. Станом на даний час заборгованість має місце.

З вищенаведеного та матеріалів справи вбачається, що факт видачі довіреності відповідачем, прийняття товару, підписання накладної уповноваженою особою відповідача свідчать про те, що між позивачем та відповідачем 23.04.2008 року склалися договірні, господарсько-правові відносини, згідно яких позивач продав товар, а відповідач прийняв товар та зобов»язався його оплатити. Сторонами було досягнуто згоди щодо найменування , асортименту, кількості , вартості товару , про що свідчить накладна , підписана позивачем та уповноваженим представником відповідача. Товар передано позивачем уповноваженій особі відповідача на підставі довіреності, підписаної керівником відповідача, головним бухгалтером та скріпленої печаткою відповідача. Товар прийнятий відповідачем без застережень та зауважень.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що вищезазначені дії свідчать про виникнення між сторонами спору правовідносин щодо купівлі-продажу товару і такими діями відповідач прийняв на себе зобов»язання оплатити придбаний товар.

Згідно п.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час . Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже встановлено, відповідач , отримавши претензію позивача з вимогою провести розрахунок до 21.04.2011 року , таких дій не вчинив, відповіді на претензію позивачу не надав.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу до позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб”єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Відповідач обставин, на яких грунтуються заявлені позивачем вимоги не заперечив та не спростував належними і допустимими доказами.

Позов підлягає до задоволення повністю. Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі наведеного, матеріалів справи, керуючись ст..ст..1, 2, 21,32,33,34,36,43,49,82,84,85, 116 ГПК України, суд,-

Вирішив :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сортнасіннєовоч»(код ЄДРПОУ 00492302, м. Львів, пр.В.Чорновола,45А кор.13) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_1, місце проживання : 46016 м,Тернопіль, АДРЕСА_2) 3150,00 грн. боргу, 102,00 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В засіданні 29.06.11 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого у справі рішення. Повне рішення складено 30.06.11 р.

Суддя