Ухвала суду № 16571773, 29.06.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

29.06.2011 Справа № 3/9

Суддя Л.М.Якимчук, розглянувши матеріали

скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ужгород надії міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у частині скасування постанови міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 31.05.2011 року про закриття виконавчого провадження та стягнення з боржника виконавчого збору За участю:

від скаржника не зявився;

від ДВС - не зявився.

Суть скарги: Скаржник, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду зі скаргою на дії міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції та просить Постанову міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 31.05.2011 року про закриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору, яку мотивує тим, що остання винесена з порушенням чинного законодавства.

Вивчивши матеріали скарги, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.02.2011 у справі №3/9 первісний позов Ужгородської міської ради, м.Ужгород до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ужгород задоволено повністю, зобовязано фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, наданою в користування згідно договору №64 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 19.04.2001 року шляхом її звільнення від тимчасових обєктів торгівлі та передати земельну ділянку по акту приймання передачі Ужгородській міській раді (м.Ужгород, пл.Поштова, 3, код 22108040), а також присуджено до стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Ужгородської міської ради (м.Ужгород, пл.Поштова, 3 , код 22108040) суму 85 (вісімдесят пять) грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та суму 236 (двісті тридцять шість) грн. у відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 вказане рішення залишено без змін.

На виконання рішення від 24.02.2011 господарським судом Закарпатської області 17.05.2011 видано відповідні накази, які стягувачем, Ужгородською міською радою, предявлено до виконання в міський відділ державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції. На підставі вказаних наказів господарського суду від 17.05.2011 №3/9 міським відділом державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції вчинено дії для примусового виконання згаданих наказів, зокрема, винесено Постанову про закриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору від 31.05.2011 року.

ОСОБА_1 вважає вказану постанову такою, що підлягає до скасування судом з таких мотивів:

-він є неналежним відповідачем по справі №3/9, а тому не може виконати наказ у відповідній справі з огляду на те, що майно на земельній ділянці, усунути перешкоди у користуванні якої і є предметом виконання по наказу, належить не йому, а ОСОБА_2;

-Постановою Ужгородського міськрайонного суду по справі №2а-4748/09 від 07.12.2009 року встановлено, що міський голова дав письмовий дозвіл на продовження оренди земельної ділянки;

-судами не надано правової оцінки тому факту, що земельна ділянка надавалась для експлуатації ринку, що має особливе правове регулювання.

Також скаржником у письмовому поясненні наведені й інші аргументи, які стосуються суті рішення у справі №3/9 від 24.02.2011 і неодноразово наводились ним як відповідачем під час розгляду справи та спростовані вказаним рішенням.

Однак, суд не вбачає вказані скаржником підстави достатніми для скасування винесеної міським відділом державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Постанови про закриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору від 31.05.2011 року з наступним обґрунтуванням.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Частиною 2 цієї ж статті судовий наказ визначено одним з виконавчих документів.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження” однією з підстав закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Тому доводи скаржника з приводу того, що він є неналежним відповідачем, судом відхилено, оскільки органом ДВС виконано судові накази, боржником згідно з якими є саме фізична-особа підприємець ОСОБА_1 , тобто у повній відповідності до резолютивної частини рішення суду та наказів, виданих на його виконання.

Щодо наведених боржником інших обставин незаконності постанови від 31.05.2011, то вони стосуються не дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби по виконанню рішення суду, а скоріше самого рішення суду від 24.02.2011 у справі №3/9 (правом на апеляційне оскарження якого по суті скаржник скористався), а тому не можуть розглядатися в порядку ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводів скаржника з приводу незаконності стягнення з нього виконавчого збору, то такі теж підлягають до відхилення з наступним обґрунтуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження” у разі невиконання боржником у встановлений частиною 2 статті 25 цього закону строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. Так, оскаржуваною ОСОБА_1 постановою стягнуто з останнього 680 грн. виконавчого збору, що відповідає чинному законодавству (вказаній нормі закону), враховуючи, що зобовязання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою (предмет спору у справі №3/9) є зобовязанням немайнового характеру. Тому у суду відсутні підстави для того, щоб вважати стягнення зі скаржника виконавчого збору безпідставним та незаконним.

З огляду на викладене, у задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у частині скасування постанови міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 31.05.2011 року про закриття виконавчого провадження та стягнення викоанвчого збору належить відмовити.

Керуючись ст. 86, ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції та скасування постанови міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 31.05.2011 про закриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору відмовити.

2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її винесення.

СуддяЛ.М.Якимчук

Ухвала суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 93, 106 Господарського процесуального кодексу України.