Рішення № 16571599, 20.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.06.11 р. Справа № 16/121пн

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Гавриленко І.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «УЗЛІВСЬКА», м.Горлівка

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк

про зобовязання виконати умови п.6.4. Договору оренди № 421/99 від 29.11.1999р. та укласти додаткову угоду до нього,

За участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2. за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.05.2011р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «УЗЛІВСЬКА», м.Горлівка про зобовязання відповідача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, виконати умови п.6.4. Договору оренди № 421/99 від 29.11.1999р. та укласти додаткову угоду до нього. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 07.06.2011р. 10год. 45хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, розяснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди № 421/99 від 29.11.1999р. з додатками та додатковими угодами, відомості про відомості про обєкти державної власності, що пропонуються до списання, станом на 01.11.2010р., акт інвентаризації майна, акти технічного стану майна по кожному обєкту, техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна по кожному обєкту, листування, непридатність майна для цільового його використання, з приводу чого позивач звернувся до суду.

Відповідач у відзиві від 07.06.2011р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність механізму списання орендованого державного майна ЦМК та правових підстав для надання згоди на списання спірного майна; положення Порядку списання обєктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. № 1314; недоведеність позивачем істотної зміни обставин для обох сторін, якими вони керувалися під час укладення договору оренди.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

У заяві, наданої до суду 20.06.2011р. в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач відмовився від позову в частині зобовязання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області укласти додаткову угоду № 7 від 17.05.2011р. до договору оренди державного майна № 421/99 від 29.11.1999р., укладеного між сторонами. Господарським судом відповідно до вимог статті 78 ГПК України перевірено на предмет відповідності її фактичним обставинам справи, а також чи не порушує така відмові охоронювальні законом інтереси інших осіб.

Позивачеві розяснені наслідки процесуальних дій, повязаних з частковою відмовою від позову. Оскільки відмова від позову не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювальні законом інтереси інших осіб, та є по своєї суті волевиявленням позивача, вона прийнята судом.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобовязання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області укласти додаткову угоду № 7 від 17.05.2011р. до договору оренди державного майна № 421/99 від 29.11.1999р., укладеного між сторонами, підлягає припиненню згідно п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відмовою позивача в цій частині позовних вимог.

У заяві від 03.06.2011р. позивач уточнив предмет позову та просить зобовязати відповідача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, виконати умови п.6.4. договору оренди № 421/99 від 29.11.1999р. шляхом надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «УЗЛІВСЬКА» на списання орендованого майна згідно з відомістю про обєкти державної власності, що пропонуються до списання, станом на 01.11.2010р. у кількості 650 одиниць та залишковою вартістю 689938,34грн. та житлового будинку по вул.Корольова, буд.26, м.Горлівка (інвентарний № 2, рік будівництва 1934р.), згідно з порядком списання обєктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. № 1314 „Про затвердження Порядку списання обєктів державної власності”. Таким чином, судом вирішується спір відносно уточнених позивачем позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що 29 листопада 1999р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «УЗЛІВСЬКА» (Орендар) був укладений договір оренди за № 421/99 (далі за текстом договір оренди), згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування майно, що належить до державної власності цілісний майновий комплекс «ЦЗФ Узлівська» м.Горлівка (Підприємство), склад і вартість якого визначено у відповідності з актом оцінки вартості майна та передавальним балансом Підприємства, складеним станом на 01.11.1999р., вартість якого становить 19036939,00грн.

Відповідно до акту прийому-передачі державного майна цілісного майнового комплексу «Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська» від 29.11.1999р., Позивач прийняв у Відповідача державне майно ЦМК «Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська».

Згідно п.10.1. договору оренди, в редакції додаткової угоди № 4 від 13.04.2001р., договір діє з 29.11.1999р. до 29.11.2019р.

З метою ефективного використання державного майна, переданого в оренду у складі цілісного майнового комплексу Підприємства, приведення обліку основних засобів до стандартів бухгалтерського обліку, діючих в Україні, та здійснення своєчасного відновленні та модернізації виробничих потужностей фабрики, згідно зі ст.3 Закону України «Про управління обєктами державної власності», керуючись Інструкцією про порядок розпорядження майном підприємств, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості України від 17.06.09р. № 246, та п.5 Порядку списання обєктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. № 1314, Позивач в листі № 1618 від 04.02.2011р. звернувся до Міністерства енергетики та вугільної промисловості за погодженням на списання основних засобів, що є державною власністю та входять до складу цілісного майнового комплексу Підприємства та за договором оренди передані в оренду Позивачу зі складу майна переданого в оренду згідно до наданого Позивачем переліку.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України в листі від 29.04.2011р. № 01/12-0537 проти списання орендованого майна, що є державною власністю та входить до складу цілісного майнового комплексу Підприємства, не заперечує за умови його обовязкового погодження з Орендодавцем цілісного майнового комплексу.

Позивач в листі № 3/594 від 10.05.2011р., який отриманий Відповідачем, про що свідчить відмітка уповноваженої особи на першому аркуші листа, звернувся до Відповідача за погодженням на списання обєктів державної власності. В додатках до зазначеного листа визначався склад та вартість, технічний стан майна, обґрунтування необхідності проведення списання державного майна, а саме додавались: відомість про обєкти державної власності, в якій визначена вартість майна, що пропонується до списання на ЦМК ЦЗФ «Узлівська» станом на 01.11.2010р.; акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, в якому визначена кількість обєктів, а саме: 650 обєктів; техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна; акти технічного стану майна по кожному обєкту.

Однак, в листі № 11-06-02-05332 від 13.05.2011р. Відповідач зазначив, що на теперішній час діє Порядок списання обєктів державної власності, затверджений Постановою КМУ від 08.11.2007р. № 1314, яким не передбачено списання основних засобів, що входять до складу орендованих ЦМК та, що у Відповідача немає правових підстав для надання згоди на списання державного майна зі складу орендованого цілісного майнового комплексу «Центральна збагачувальна фабрика «Україна», зазначеного в акті інвентаризації обєктів державної власності, що пропонуються до списання, станом на 01.11.2010р.

Також позивачем було виявлено, що житловий будинок по вул.Корольова, буд.26 в м.Горлівці (інвентарний № 2, рік будівництва 1934р.) фактично відсутній внаслідок його руйнування від фактичного зносу, про що складений акт обстеження житлового будинку.

Відповідно до звіту про експертну оцінку цілісного майнового комплексу станом на 2000р. зазначено, що технічний стан споруди за вищевказаною адресою на момент оцінки є непридатним для експлуатації та фактичний знос споруди складав 95%.

Позивач звернувся до комунального підприємства „Горлівське міське бюро технічної інвентаризації” із запитом щодо житлового будинку, розташованого в м.Горлівці по вул.Корольова, буд.26.

В листі № 1764 від 27.05.2011р. КП „Горлівське міське бюро технічної інвентаризації” повідомило, що на земельній ділянці по вул.Корольова, 26 (згідно рішення виконкому міськради № 126 від 06.03.1974р. вул.Радянська, 24 була перейменована на вул.Корольова, 26), нерухоме майно відсутнє, право власності на колишнє нерухому майно не реєструвалось.

Позивач в листі № 01/504-1 від 11.04.2011р. звернувся до Відповідача з пропозицією виключити зі складу орендованого за договором державного майна житловий будинок по вул.Корольова, буд.26, м.Горлівка. Однак, Відповідачем в листі № 11-06-02-04179 від 14.04.2011р. у виключенні спірного житлового будинку зі складу орендованого за договором державного майна було відмовлено.

За результатами всебічного, повного та всесторонньо дослідження наданих сторонами доказів в їх сукупності, суд виходить з наступного:

В пункті 6.4. договору оренди передбачено право Орендаря у встановленому порядку з дозволу Орендодавця списувати орендоване майно Підприємства.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За правовою оцінкою майно належить державі, а тому до спірних відносин сторін слід застосовувати приписи Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Укладений між сторонами договір оренди, відповідно до вимог статті 759 Цивільного кодексу України, статті 283 Господарського кодексу України та приписам статей 1, 4, 10, 19, 32 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, є підставою для виникнення у його сторін відповідно до Господарського кодексу України господарських зобовязань, передбачених статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України (статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України) і відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України є обовязковим для виконання сторонами.

За час дії договору оренди державне майно, яке було предметом договору, через природні чинники, морально та фізично зношено, відновленню не підлягає, у звязку з фактичним руйнуванням, а тому непридатне для подальшого використання. Так, частина основних засобів, переданих в оренду у складі цілісного майнового комплексу Центральної збагачувальної фабрики „Україна” (Підприємство), була введена в експлуатацію у 1975-1996 роках. Крім того, як зазначає Позивач, він, виконуючи зобовязання передбачені п.5.5. договору оренди, проводив капітальні та поточні ремонти орендованих основних засобів, через що значна кількість обєктів, що пропонуються для списання, утворена деталями та частинами, що виникли внаслідок ремонтів та заміни, внаслідок чого втратила свої властивості та не виконує свого цільового призначення та фактично не використовується під час експлуатації цілісного майнового комплексу.

Слід зазначити, що усі основні засоби, що увійшли до складу цілісного майнового комплексу Підприємства позивача та були передані в оренду, на сьогоднішній час обліковуються на балансі позивача, вільні від будь-яких обтяжень, під арештом та забороною не перебувають.

Відповідач, згідно пункту 8.1. договору оренди № 421/99 від 29.11.1999р., не здійснює контроль за наявністю, станом, напрямками та ефективністю використання державного майна, переданого в оренду; не намагався, відповідно до вимог пункту 8.2. договору, ініціювати внесення змін до нього або бажання розірвати його в разі погіршення стану орендованого майна, у тому числі внаслідок неналежного або невиконання Орендарем умов договору оренди тощо.

Оскільки сторони передбачили можливість списання майна в пункті 6.4. договору, позивач наполягає на тому, що відповідач повинен надати дозвіл на списання обєктів державної власності (основні засоби за переліком) на певну дату з урахуванням її залишкової вартості.

Відповідно до статті 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, цілісним майновим комплексом є господарський обєкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автоматичними інженерними спорудами, комунікаціями, системою енергопостачання.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.07р. за № 1314 „Про затвердження Порядку списання обєктів державної власності” встановлено, що:

- списання майна здійснюється субєктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого субєктом управління рішення про надання згоди на його списання;

- списання майна здійснюється за умови врахування особливостей правового режиму майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень щодо розпорядження майном (крім випадків, коли встановлено заборону розпорядження майном);

- рішення про надання згоди на списання нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту, закріпленого за підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук, приймаються субєктом управління лише за погодженням з Фондом державного майна;

- списання майна, щодо перебуває на балансі субєкта управління, здійснюється таким субєктом відповідно до цього порядку;

- рішення про надання згоди на списання майна субєктами господарювання, щодо яких Кабінет Міністрів України виконує функції з управління, приймає Кабінет Міністрів України за пропозиціями Фонду державного майна та інших заінтересованих органів виконавчої влади, визначених Кабінетом Міністрів України.

Підприємство позивача належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості, а тому порядок розпорядження майном підприємства узгоджується згідно пунктів 1.1. та 1.2. наказу Мінвуглепрому України від 17.06.09р. № 246 „Про затвердження Інструкції про порядок розпорядження майном підприємства, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України”.

Посилання Відповідача на пункт 3 Порядку списання обєктів державної власності, затверджений Постановою КМУ від 08.11.2007р. № 1314 в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог судом не приймається, виходячи з наступного:

Порядок визначає механізм списання обєктів державної власності, які перебувають на балансі казенних підприємств, державних комерційних підприємств, установ та організацій, а також підприємств, установ та організацій, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук.

Вищезазначена стаття Порядку передбачає, що його дія не поширюється на майно, порядок списання його визначається окремими законами (обєкти житлового фонду, військове майно, державний матеріальний резерв, обєкти цивільної оборони, цілісні майнові комплекси підприємств тощо).

У даному випадку позивач просить відповідача надати дозвіл на списання орендованого майна згідно з відомістю про вартість майна, яке пропонується до списання на ЦЗФ «Узлівська», станом на 01.11.2010р. у кількості 650 одиниць та залишковою вартістю 689938,34грн., та житлового будинку по вул.Корольова, буд.26, м.Горлівка (інвентарний № 2, рік будівництва 1934р.), що не є цілісним майновим комплексом, а лише становить його складові частини. Отже, списанню підлягає не весь цілісний майновий комплекс, а лише частка майна за переліком.

Матеріалами справи (а саме: відомостями про обєкти державної власності, в якій визначена вартість майна, що пропонується до списання на ЦМК ЦЗФ «Комсомольська»; актом інвентаризації майна; техніко-економічним обґрунтуванням необхідності списання майна; актами технічного стану майна по кожному обєкту) підтверджено непридатність орендованого за договором оренди майна, згідно з відомістю про вартість майна, яке пропонується до списання на ЦЗФ «Узлівська», станом на 01.11.2010р. у кількості 650 одиниць та залишковою вартістю 689938,34грн., та житлового будинку по вул.Корольова, буд.26, м.Горлівка (інвентарний № 2, рік будівництва 1934р.), для цільового його використання.

Згідно приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесу всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем під час розгляду справи доведено, а відповідачем не спростовано, невиконання відповідачем умов пункту 6.4. договору оренди № 421/99 від 29.11.1999р. щодо необхідності списання основних засобів станом на 01.11.2010р., у звязку з їх неналежним станом, повязаного із руйнуванням, пошкодженням та знищенням, у тому числі ненадання без належних правових підстав з боку відповідача дозволу на списання державного орендованого майна (основних засобів).

Зважаючи на вищевикладене та на те, що за умовами договору Орендар має право на списання у встановленому порядку з дозволу Орендодавця орендованого майна Підприємства, приймаючи до увагу наявність згоди Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на списання орендованого майна, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «УЗЛІВСЬКА», м.Горлівка про зобовязання відповідача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, виконати умови п.6.4. договору оренди № 421/99 від 29.11.1999р. шляхом надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «УЗЛІВСЬКА» на списання орендованого майна згідно з відомістю про обєкти державної власності, що пропонуються до списання, станом на 01.11.2010р. у кількості 650 одиниць та залишковою вартістю 689938,34грн., та житлового будинку по вул.Корольова, буд.26, м.Горлівка (інвентарний № 2, рік будівництва 1934р.), згідно з порядком списання обєктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. № 1314 „Про затвердження Порядку списання обєктів державної власності” обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст.1, 4, 10, 19, 32 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст.526, 527, 629, 638, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст.42, 174, 193, 283 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 32, 33, 34, 38, 43, 49, п.4 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В :

Припинити провадження у справі у частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «УЗЛІВСЬКА», м.Горлівка щодо зобовязання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області укласти додаткову угоду № 7 від 17.05.2011р. до договору оренди державного майна № 421/99 від 29.11.1999р., укладеного між сторонами, згідно п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відмовою позивача в цій частині позовних вимог.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «УЗЛІВСЬКА», м.Горлівка про зобовязання відповідача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, виконати умови п.6.4. договору оренди № 421/99 від 29.11.1999р. шляхом надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «УЗЛІВСЬКА» на списання орендованого майна згідно з відомістю про обєкти державної власності, що пропонуються до списання, станом на 01.11.2010р. у кількості 650 одиниць та залишковою вартістю 689938,34грн., та житлового будинку по вул.Корольова, буд.26, м.Горлівка (інвентарний № 2, рік будівництва 1934р.), згідно з порядком списання обєктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. № 1314 „Про затвердження Порядку списання обєктів державної власності”, задовольнити.

Зобовязати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 97; ЄДРПОУ 13511245) в 30-денний термін з дня набрання рішенням законної сили виконати умови п.6.4. договору оренди № 421/99 від 29.11.1999р. шляхом надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «УЗЛІВСЬКА», м.Горлівка (84604, Донецька область, м.Горлівка, вул.Знатна, буд.41; ЄДРПОУ 30399369) на списання орендованого майна згідно з відомістю про обєкти державної власності, що пропонуються до списання, станом на 01.11.2010р. у кількості 650 одиниць та залишковою вартістю 689938,34грн. та житлового будинку по вул.Корольова, буд.26, м.Горлівка (інвентарний № 2, рік будівництва 1934р.), згідно з порядком списання обєктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. № 1314 „Про затвердження Порядку списання обєктів державної власності”.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 97; ЄДРПОУ 13511245) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСВУГЛЕПЕРЕРОБКА», м.Українськ (85485, Донецька область, м.Українськ, вул.Октябрьська, буд.1; ЄДРПОУ 32011542; п/р 26004142998002 у ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» м.Донецьк, МФО 334969) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Манжур В.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 21.06.2011р.