Рішення № 16571477, 30.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.06.11 р. Справа № 38/97пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Сніжнянського гірничого технікуму, м.Сніжне

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка

про визнання додаткової угоди №12 від 31.12.2010р. про продовження строку дії на поставку електричної енергії до договору про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р. укладеною в редакції, згідно наданого позивачем протоколу розбіжностей до додаткової угоди №12 від 31.12.2010р. про продовження строку дії на поставку електричної енергії до договору про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р., з початком строку дії договору з 01.01.2011р.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1.- за дов. №б/н від 06.06.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов.№55-11”Д” від 26.04.2011р.

Суть спору:

Позивач, Сніжнянський гірничий технікум, м.Сніжне, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка про визнання додаткової угоди №12 від 31.12.2010р. про продовження строку дії на поставку електричної енергії до договору про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р. укладеною в редакції, згідно наданого позивачем протоколу розбіжностей до додаткової угоди №12 від 31.12.2010р. про продовження строку дії на поставку електричної енергії до договору про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р., з початком строку дії договору з 01.01.2011р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р. з додатками, копію додаткової угоди №12 від 31.12.2010р. до договору №56 від 28.03.2005р., копію проекту протоколу розбіжностей до додаткової угоди №12 від 31.12.2010р. до договору № 56 від 28.03.2005р., лист №1008/ від 24.03.2011р., лист №123 від 24.03.2011р., лист №108 від 16.03.2011р., лист №965/ від 17.03.2011р., лист №107 від 16.03.2011р., лист №927 від 04.03.2011р., лист №75 від 17.02.2011р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач проти позову заперечив, про що 06.06.2011р. надав суду письмовий відзив на позов №38774/11 від 06.06.2011р., в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

06.06.2011р. позивач звернувся до суду з клопотанням про заміну сторони по справі його правонаступником в якому просить суд здійснити заміну позивача Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” на його правонаступника Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго”. Клопотання судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 07.06.2011р. клопотання відповідача задоволене та змінено відповідача по справі Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” його правонаступником Публічним акціонерним товариством “Донецькобленерго ” (ЄДРПОУ 00131268).

29.06.2011р. позивач надав суду клопотання від 29.06.2011р., в якому просить суд затвердити мирову угоду від 29.06.2011р. Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у звязку з необхідністю представленням сторонами необхідних документів для розгляду спору.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.2005р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Харцизьких електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та Сніжнянським гірничним технікумом (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 56.

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Пунктом 2.1.2 договору встановлено, що постачальник зобовязаний постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в межах 149, 0кВт приєднаної потужності і в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №13 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”), згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 4 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”, із дотримання граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Згідно пункту 9 договору сторонами були прийняті та підписані до договору додатки, серед яких: Додаток №1 “Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі”, на якій зазначені точки межі балансової належності, точки узгодженого навантаження, точки захисту від перевантаження, точки забезпечення узгодженого рівня надійності електропостачання, точки встановлення комерційних засобів обліку.

Додаток №4 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатацій відповідальності сторін” від 28.03.2005р. відповідно до якого, встановлена балансова належність електричних мереж і установок Постачальника електричне обладнання ТП-65, ТП 96 та Споживача електричне обладнання ТП 186, кабельна лінія 6 КВ від ТП-65 до ТП-186, кабельна лінія 0,4КВ від ТП-96 до корпусу гірничого технікуму по вул.Леніна,6.

Згідно Додатку №4 Енергопостачальник несе відповідальність за електричне обпадання ТП-65 та ТП-96, споживач несе відповідальність за електричне обладнання ТП-186 та кабельну лінію 6 КВ від ТП-65 до ТП-186, кабельну лінію 0,4КВ від ТП-96 до розподільного щиту гірничого технікуму.

Додатки №1, №4 до договору постачання електричної енергії № 56 від 28.03.2005р., підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Згідно п. 9.4 Договору, Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 28.03.2008р. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

Як зазначає позивач, 04.02.2011р. відповідач направив на адресу позивача лист №378, яким пропонував укласти додаткову угоду №12 про продовження строку дії на поставку електричної енергії до договору про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р.

17.02.2011 року Сніжнянський гірничий технікум, направив відповідачу супровідний лист №75 від 17.02.2011р. з додатковою угодою №12 до договору про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р. підписаною та скріпленою печаткою з протоколом розбіжностей від 17.02.2011р. на 2 аркушах з пропозицією підписати протокол розбіжностей та один екземпляр направити на адресу Сніжнянського гірничого технікуму.

Згідно протоколу розбіжностей від 17.02.2011р. позивач вважає за необхідне прийняти Додаток №1 до Договору у новій редакції та виключити з тексту Договору Додаток №4.

04.03.2011р. відповідач, ВАТ “Донецькобленерго” в особі Харцизьких електричних мереж повернув протокол розбіжностей з додатком, на 2 аркушах без підпису позивачу з причини незгоди з редакцією зміни п.1 Додаткової угоди №12 до договору про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р.

У звязку з відмовою відповідача визнати додаткову угоду №12 від 31.12.2010р. про продовження строку дії договору на постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р. з протоколом розбіжностей від 17.02.2011р. позивач звернувся до господарського суду з вимогою про визнання додаткової угоди №12 від 31.12.2010р. про продовження строку дії на поставку електричної енергії до договору про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р. укладеною в редакції, згідно наданого позивачем протоколу розбіжностей до додаткової угоди №12 від 31.12.2010р. про продовження строку дії на поставку електричної енергії до договору про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р., з початком строку дії договору з 01.01.2011р.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Укладення господарських договорів є обовязковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обовязкового укладення договору для певних категорій субєктів господарювання.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений Договір про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р.

Дослідивши додаткову угоду №12 від 31.12.2010р. до договору про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р. з протоколом розбіжностей від 17.02.2011р., складеним позивачем суд приходить до висновку, що вказана додаткова угода та протокол розбіжностей за своєю правовою природою є пропозицією про внесення змін до договору №56 від 28.03.2005р.

Стаття 188 ГК України встановлює законний порядок внесення змін до договорів, а законні підстави для внесення таких змін передбачені виключно ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

Так, статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на приписи ст.ст.181, 187 ГК України.

Проте, вказані статті ГК України регулюють правовідносини, що виникають під час укладання господарських договорів, а отже не можуть бути застосовані до спірних правовідносин щодо внесення змін до договору №56 від 28.03.2005р.

Таким чином, чинним законодавством України не передбачений порядок внесення змін до договору шляхом складання та направлення іншій стороні протоколу розбіжностей до додаткової угоди.

Належних доказів щодо необхідності внесення змін до умов Договору на підставі статей 651, 652 Цивільного кодексу України позивач суду не представив.

Також варто зазначити, що спірні пункти викладені у протоколі розбіжностей від 17.02.2011р. не стосуються пунктів додаткової угоди №12 від 31.12.2010р. до договору про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р., які були запропоновані відповідачем, проте стосуються внесення змін безпосередньо до умов Договору №56 від 28.03.2005р.

До того ж, розглядаючи вимоги позивача щодо визнання додаткової угоди №12 від 31.12.2010р. про продовження строку дії на поставку електричної енергії до договору про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р. укладеною в редакції, згідно наданого позивачем протоколу розбіжностей до додаткової угоди №12 від 31.12.2010р. про продовження строку дії на поставку електричної енергії до договору про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р., з початком строку дії договору з 01.01.2011р., суд враховує наступне.

Статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Право на захист розглядається як субєктивне цивільне право, яке виникає у особи у разі порушення належних їй цивільних прав та інтересів, невизнання цього права або оспорювання цивільного права

Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав мають особи встановлені ст.1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, положення ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що чинним законодавством України не передбачений такий спосіб захисту цивільного права та інтересу як визнання додаткової угоди до договору укладеною.

Вимога позивача про визнання додаткової угоди до договору укладеною за своєю правовою природою є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення як елемент оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Така вимога є предметом доказування та не може бути предметом спору та самостійно розглядатися в окремій справі.

З огляду на вищевикладене суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши клопотання позивача про затвердження мирової угоди, суд відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст.78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Статтею 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Дослідивши додану до клопотання мирову угоду, суд встановив, що вказана угода підписана лише зі сторони позивача, відповідачу на погодження не направлялась та не погоджена останнім.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання про затвердження мирової угоди.

Судові витрати покладаються на позивача згідно вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Сніжнянського гірничого технікуму, м.Сніжне до Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка про визнання додаткової угоди №12 від 31.12.2010р. про продовження строку дії на поставку електричної енергії до договору про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р. укладеною в редакції, згідно наданого позивачем протоколу розбіжностей до додаткової угоди №12 від 31.12.2010р. про продовження строку дії на поставку електричної енергії до договору про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р., з початком строку дії договору з 01.01.2011р., відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 30.06.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2011р.

Суддя Лейба М.О.