Постанова № 16570480, 08.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2011 р. № 2-а-3459/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання М'ясникова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного

адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайенс-маркетинг"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сайенс-маркетинг", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова №0000432302/0 від 24 березня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2870367,50 грн., в тому числі за основним платежем - 2296294,00 грн., за штрафними санкціями 574073,50 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова №0000422302 від 24 березня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3626288,75 грн., в тому числі за основним платежем 2901031,00 грн., за штрафними санкціями 725257,75 грн.

В обґрунтування позову вказано, що оскаржені податкові повідомлення рішення винесено ДПІ у Московському районі м. Харкова з порушенням норм чинного законодавства України, а тому вони підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання зявився та підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився про день і час судового засідання був повідомлений належним чином, заперечень не надав.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Сайенс-маркетинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.12.2010. За результатами перевірки складено акт від 24,02.2011 року №462/23/30989393 яким встановлено порушення позивача, а саме: п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме віднесення до складу валових витрат операцій, які мали безтоварний характер, чим занижено податок на прибуток в сумі 2901031,00 грн. та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме віднесення до складу податкового кредиту сум за операціями, які мали безтоварний характер, чим занижено ПДВ на суму 2296294,00 грн..

28 березня 2011 року ТОВ "Сайенс-маркетинг" отримало від ДПІ в Московському районі міста Харкова поштою податкові повідомлення-рішення:

1) №0000432302/0 від 24 березня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2870367,50 грн., в тому числі за основним платежем - 2296294,00 грн., за штрафними санкціями 574073,50 грн.;

2) №0000422302 від 24 березня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання в сумі 3626288,75 грн., в тому числі за основним платежем 2901031,00 грн., за штрафними санкціями 725257,75 гри,

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено вище зазначеним актом перевірки, що ТОВ Сайенс Маркетинг»у перевіряємому періоді здійснювало торгівельну діяльність за КВЕД 51.90.0 оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них, а також 51.90.0 інші види оптової торгівлі.

ТОВ «Сайенс Маркетинг»мало у своєму штаті 3 особи (генеральний директор, комерційний директор, директор по туризму (на час складання акту перевірки перебувала у декретній відпустці), а тому перевіряючи ми було зроблено висновок, що у штаті відсутні особи на яких покладені обовязки з обслуговування виробництва та забезпечення господарської діяльності підприємства.

Також перевіряючими було встановлено, що до складу основних фондів позивача входять: офісна техніка, меблі. А отже підприємство не забезпечено транспортними засобами, машинами та обладнанням для здійснення нормальної господарської діяльності.

Крім цього перевіряючи ми б було встановлено, що ТОВ Сайенс Маркетинг»укладено договір оренди приміщення від 01.05.2010 року з ТОВ «Автрамат»№ 40140021, за яким площа офісу становить 20,0 кв.м збереження товару відбувається за адресою м. Харків. Салтівське шосе 43, площа орендованого складу становить 7,1 кв.м., а отже даних приміщень не достатньо для ведення діяльності підприємства та збереження товарів.

Враховуючи вище викладене відповідачем було зроблено висновок, що в перевіряємому періоді підприємство до складу витрат включило лише матеріальні витрати (собівартість продукції) та адміністративні витрати, а цих витрат не достатньо для забезпечення виробничого процесу.

Крім цього відповідачем в акту перевірки було зроблено висновок, що основні постачальники, здійснюють однакову діяльність, знаходяться за однією адресою: мають суміжні складські приміщення, мають однакових постачальників, реалізують однаковий товар то це свідчить, що наявність самого по собі цивільно-правового договору не означає самого пособі факту, що має місце господарська операція.

Таким чином перевіряючи ми в акті перевірки було зроблено висновок, що видаткові накладні, що відібрані для проведеної перевірки носять безтоварний характер та не спричиняють реального настання руху товару, а отже підприємством в порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»було завищено валові витрати з придбання товарів робіт послуг на загальну суму 11604123 грн., у тому числі за 3 кв. 2008 року в сумі 1310568 грн., за 4кв.2008 в сумі 834981 грн., за 1 кв. 2009р. в сумі 562796 грн., за 2кв. 2009р. в сумі 940614грн., за Зкв. 2009р. в сумі 799959 грн., за 4кв. 2009р. в сумі 1276500грн., за І кв. 2010р. в сумі 1 115786грн., за 2кв. 2010р. в сумі1672320грн.. за 3 кв. 2010р. в сумі 1405694грн. за 4кв. 2010р. в сумі 1655816грн.

З вище зазначеними висновками акту перевірки суд погодитись не може, оскільки у відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зокрема, до складу валових витрат включаються:

"5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті."

Згідно із п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Суд зазначає, що в вище зазначеному акті перевірки не зазначено які саме витрати по яких операціях з якими контрагентами тощо не враховуються до валових витрат, а були не визнані всі валові витрати задекларовані позивачем протягом перевіряємого періоду, включаючи навіть витрати на оплату праці, суми внесків до фондів державного загальнообов"язкового страхування, убуток балансової вартості запасів, інші витрати (стор. 9 Акту перевірки).

Крім цього суд звертає увагу, та з вказаний факт не заперечував відповідач в акті перевірки, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано і відповідачем.

Також суд зазначає, що факт товарності угод підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" ...не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.."

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що видаткові накладні, які виписані позивачем на виконання своїх договорів договору є чинними оскільки контрагенти позивача на час виконання угод мали право видавати вище зазначені податкові накладні.

Крім цього, суд зазначає, що є незрозумілим посилання відповідача на ту обставину безтоварності операцій як те, що ТОВ "Сайенс-маркетинг" здійснює діяльність, однакову зі своїми постачальниками, та знаходиться за однією адресою, має суміжні складські приміщення.

Крім того, відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки є необґрунтованими оскільки відповідачем згідно положень ст.. 71 КАС України не було надано доказів в підтвердження висновків вище зазначеного акту перевірки щодо безтоварності операцій позивача.

Що стосується твердження відповідача, що позивач не має кваліфікованого персоналу або інших умов для здійснення торгівельної діяльності, то вказане посилання суд вважає безпідставним оскільки наявність чи відсутність кваліфікованого персоналу тощо не є тим доказом який би підтверджував безтоварність операцій позивача.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000432302/0 від 24 березня 2011 року, № 0000422302 від 24 березня 2011 року винесено ДПІ у Московському районі міста Харкова з порушенням норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайенс-маркетинг" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова № 0000432302/0 від 24 березня 2011 року, № 0000422302 від 24 березня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 червня 2011 року.

Суддя Спірідонов М.О.