Постанова № 16569711, 18.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2011 р. Справа №2а-15585/10/11/0170 о 15 годині 44 хвилини Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Фурлетовій Г.Ю. розглянувши за участю

представника позивача ОСОБА_1, дов. №1 від 25.05.2010р.,

представника відповідача ОСОБА_2, дов. №1054/0/10 від 02.08.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпак"

до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпак" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001741502/0 від 18.11.2010р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно винесене податкове повідомлення – рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14564,00грн. за вересень 2010р., з тих підстав, що ТОВ «Континент» не сплачує до бюджету ПДВ та декларує від’ємне значення різниці між податковим зобов’язанням та податковим кредитом.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях до позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.68-69).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпак» зареєстроване Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим 09.11.2005р. у якості юридичної особи, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.58).

          Відповідно до довідки ЄДРПОУ №262129 від 28.10.2010р. (а.с.59) позивач здійснює таки види господарської діяльності:

-          Виробництво плит, штаби, труб та профілів з пластмас;

-          Будівництво будівель;

-          Інші види оптової торгівлі;

-          Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту;

-          Діяльність барів;

-          Діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Згідно довідки ДПІ в Бахчисарайському районі №102 від 16.07.2009р. позивача взято на облік платника податків 18.11.2005р. за №688 (а.с.60).

Відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість, про що 01.12.2005р. видано Свідоцтво серії НБ №323692 (а.с.61).

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпак» є суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Позивачем 19.10.2010р. в порядку звітності до ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим надано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010р. (а.с.34,35-38).

03.11.2010р. за вх. №9004773778 відповідачем отримано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (звітний (податковий) період листопад 2010р., звітний (податковий) період, за який виявляються помилки – вересень 2010р.), в якому зазначена сума ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 14564,00грн. (а.с.29-30).

Крім того, позивачем 03.11.2010р. за вх. №9004773773, №9004773783, №9004773782 відповідачу надані довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (звітний (податковий) період листопад 2010р., звітний (податковий) період, за який виявляються помилки – вересень 2010р.), розрахунок суми бюджетного відшкодування (звітний (податковий) період листопад 2010р., звітний (податковий) період, за який виявляються помилки – вересень 2010р.), заява про повернення суми бюджетного відшкодування (звітний (податковий) період листопад 2010р.), згідно яких, сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 14564,00грн. (а.с.31,32,33).

Згідно акту про результати документальної невиїзної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Вінпак» за вересень 2010р. від 18.11.2010р. №107/1502/33793896 встановлено порушення п.1.8 ст.1 та п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ за вересень 2010р. на 14564,00грн. (а.с.10-24).

На підставі акту перевірки від 18.11.2010р. №107/1502/33793896 відповідачем за порушення п.1.8 ст.1 та п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» винесено податкове повідомлення – рішення №0001741502/0 від 18.11.2010р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010р. у розмірі 14564,00грн. (а.с.9).

Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог позивача, суд дійшов наступного висновку.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Закон України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР, 03.04.1997р. (тут і далі Закон №168 в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до ст.1 Закону №168 у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

п. 1.6. податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом;

п. 1.7 податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом;

п. 1.8. бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1. ст.7 Закону №168 - податковий кредит платника податку складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоду зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.2.6. п. 7.2 ст.7 Закону №168 – податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Зі змісту наведених норм випливає, що платник податку має право зменшити свої податкові зобов'язання з ПДВ на суму податкового кредиту, визначену в отриманих податкових накладних, при умові, що податкова накладна видана особою, зареєстрованою як платник ПДВ та оформлена відповідно до вимог ст. 7 Закону № 168.

Згідно п.9.1. ст.9 Закону №168 центральний податковий орган веде реєстр платників податку.

Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку(пп.9.2 ст.9 Закону№168).

Як вбачається із матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент» зареєстровано платником податку на додану вартість, про що свідчить копія свідоцтва серії НВ №596633 від 15.04.1999р. На час виписки податкових накладних, які брали участь у розрахунку бюджетного відшкодування цей контрагент був зареєстрований платником ПДВ, що відповідачем не заперечується(а.с.128).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів того, що контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент», не був зареєстрований платником податку на додану вартість на момент виписки податкових накладних, суми ПДВ по яких брали участь у розрахунку бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-           або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем отримано від ТОВ «Континент» товари для виноробства за податковими накладними №1202.03 від 02.12.2009р., №1207.01 від 07.12.2009р., №1214.06 від 14.12.2009р., №072607 від 26.07.2010р. (а.с.179,зворотній бік а.с.181, 182, 184) на загальну суму 522930,75грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 87155,13грн.

Згідно платіжних доручень №173 від 04.08.2010р., №174 від 12.08.2010р., позивачем частково сплачено вартість отриманих товарів за податковими накладними №1202.03 від 02.12.2009р., №1207.01 від 07.12.2009р., №1214.06 від 14.12.2009р. у сумі 87134,16грн., у тому числі ПДВ у сумі 14522,36грн. та 250,00грн., у тому числі ПДВ у сумі 41,67грн. відповідно (а.с.180, 183).

Разом сума ПДВ, сплачена позивачем, складає 14564,03грн. і була заявлена останнім до відшкодування за фактом списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів .

Закон України “Про податок на додану вартість”, а саме п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 визначає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) – коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Порядок визначення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню визначений п.7.7. ст. 7 Закону №168.

Пунктом 7.7.1. ст.7 Закону 168 встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2. ст.7 Закону №168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Із системного аналізу вищезазначених норм Закону №168 випливає, що для отримання права на бюджетне відшкодування у платника податку повинні бути наявні наступні обов’язкові умови, зокрема надмірна сплата сум ПДВ в ціні товару (робіт, послуг) контрагенту, якій є платником ПДВ; належним чином оформлена податкова накладна, отримання товарів (робіт, послуг) та використання їх у господарській діяльності платника податку.

На час виписки податкових накладних та їх отримання позивач є платником податку на додану вартість, товар за вказаними накладним, отримано позивачем для використання у господарській діяльності, ПДВ у заявленій до відшкодування сумі повністю сплачено в ціні вартості поставленого товару(наданих послуг), податкові накладні, суми ПДВ по яких брали участь у розрахунку бюджетного відшкодування оформлені відповідно до вимог ст. 7 Закону №168.

          Не сплата контрагентом позивача сум ПДВ до бюджету не може бути підставою для відмови у наданні бюджетного відшкодування позивачу, з цих підстав.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позивач, у своїх відносинах із ТОВ «Континент», діяв у відповідності із Законом України “Про податок на додану вартість”, а отже завищення заявленого позивачем до відшкодування податку на додану вартість в сумі 14564,00грн. за вересень 2010 року не було, в зв’язку з чим, податкове повідомлення-рішення №0001741502/0 від 18.11.2010р. підлягає скасуванню.

          Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб’єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим №0001741502/0 від 18.11.2010р.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.05.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 23.05.2011р.

Керуючись ст.ст.122, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим №0001741502/0 від 18.11.2010р.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпак» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,4грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Москаленко С.А.