Постанова № 16569697, 16.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2011 р. (17:02) Справа №2а-3623/11/0170/6 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А. при секретарі Усковій О. І., за участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 23.03.11;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ЛГТ»

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим про визнання недійсною податкового повідомлення-рішення № 0000151502 від 16.03.2011 про застосування штрафних санкцій у сумі 81693,25 грн.; стягнення податкового зобовязання з ПДВ у сумі 326773,00 грн., а всього 408466,25 грн.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених постачальникам, у звязку із встановленням розбіжностей за результатами автоматичного співставлення податкового кредиту позивача і податкових зобовязань контрагентів. Позивач зазначає, що ним були виконані усі необхідні вимоги, передбачені законом, щодо включення сум ПДВ до податкового кредиту, не сплата податку до бюджету постачальником тягне негативні наслідки лише для такого постачальника і не позбавляє покупця права на податковий кредит, а тому висновки податкового органу, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, на думку позивача, закону не відповідають.

Ухвалами суду від 30.03.2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У ході судового розгляду позивачем позовні вимоги уточнені, згідно яких він просить визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим № 0000151502 від 16.03.2011 про застосування до ТОВ «ІНТЕР ЛГТ» штрафних санкцій у сумі 81693,25 грн., стягнення податкового зобовязання з ПДВ у сумі 326773,00 грн., а всього 408466,25 грн.

В судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримав, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судове засідання 16.06.2011 року не зявився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, як це визначено положеннями ч.3 ст.2 КАС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ЛГТ» зареєстроване як юридична особа Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим 22.01.1997, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серія АБ № 190100 від 23.12.09 та свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 570940 (а.с. 9)

Згідно КВЕД 50.50.0 основною діяльністю позивача є роздрібна торгівля пальним.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість за травень-серпень 2010 року, за наслідками перевірки складено акт від 04.03.2011 року №57/15-2/24510303 (а.с. 11-25).

За висновками даного акту встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3 п.7.2 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон №168), що призвело до завищення суми податкового кредиту (заниження суми податку до сплати в бюджет за наслідками звітних податкових періодів) на загальну суму 326773,00 грн., у тому числі: за травень 2010 року 64502,00 грн.; червень 2010 року на суму 108409,00 грн.; за липень 2010 року на суму 117688,00грн.; серпень 2010 - на суму 36174,00 грн.

На підставі даного акту, відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення №0000151502 від 16.03.2011 року про визначення позивачеві суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 408466,25 грн., у тому числі: 326773,00 грн. за основним платежем, 81693,25 (а.с. 28) грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини, встановлені під час проведення перевірки.

Так, перевіркою встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту у спірному періоді суми податку, сплаченого у ціні товарів, придбаних у ПП «ФІРМА-АНГЕЛІНА» (ідентифікаційний код 23943773) та ПП «МЕГА-МІКС» (ідентифікаційний код 36496260).

За господарськими операціями із ПП «ФІРМА-АНГЕЛІНА» позивачем сформовано податковий кредит у червні-серпень 2010 року на суму 262271,51 грн.; за операціями із ПП «МЕГА-МІКС» - податковий кредит за травень 2010 року у сумі 64501,67 грн.

В акті перевірки зазначено, що за результатами автоматизованого співставлення податкового кредиту і податкових зобовязань у розрізі контрагентів виявлено розбіжності по даним контрагентам.

В акті перевірки із посиланням на положення статей 207, 208 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 216, ч. ч. 1, 2 ст. ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п. 19 статті 2 Бюджетного кодексу, пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначено про нікчемність правочинів, укладених позивач із зазначеними субєктами господарювання.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Суд зазначає, що в акті перевірки не наведено жодних даних, які б свідчили про порушення позивачем саме цих норм, оскільки не зазначено жодного зауваження стосовно змісту і відповідності закону податкових накладних, виданих ПП «ФІРМА-АНГЕЛІНА» (ідентифікаційний код 23943773) та ПП «МЕГА-МІКС» (ідентифікаційний код 36496260). Втім з огляду на вид проведеної перевірки відповідач і не мав змоги перевірити ці документи.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит вважається. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виявлені порушення відповідач обґрунтовує відсутністю у платника податку права на податковий кредит через нікчемність укладених господарських зобовязань, які, на його думку, не можуть створювати наслідків у податковому обліку сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачами. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в звязку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальникам, в тому числі ПДВ в ціні товару, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладених правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Так, позивачем наданий договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 09/10-П від 05.05.2010, податкові накладні, видані ПП «МЕГА-МІКС» № 3900 від 17.05.10, № 3984 від 21.05.10, № 3984 від 31.05.10, (а.с. 38-40), видаткові накладні (а.с. 44-46), товарно- транспортні накладні (а.с. 41-43), що підтверджують факт поставки позивачу ПП «МЕГА-МИКС» нафтопродуктів, платіжні доручення та виписки з обслуговуючого банку про сплату вартості поставлених товарів (а.с.49-67).

Також позивачем наданий договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 07/10-06 від 07.06.2010, податкові накладні, видані ПП «ФІРМА -АНГЕЛІНА» № 351 від 07.06.10, № 437 від 14.06.10, № 486 від 17.06.10, № 536 від 22.06.19, № 552 від 23.06.10, № 650 від 01.07.2010, № 749 від 08.07.10, № 788 від 12.07.2010, № 790 вд 12.07.2010, № 929 від 22.07.10, № 978 від 02.08.10 (а.с. 69-79), товарно - транспортні накладні (а.с.80-90), що підтверджують факт поставки позивачу ПП «ФІРМА-АНГЕЛІНА» нафтопродуктів.; видаткові накладні (а.с. 91-100); платіжні доручення та виписки з обслуговуючого банку про сплату вартості поставлених товарів (а.с.101-160).

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно нікчемністю укладених угод, суд відхиляє їх, як необґрунтовані.

За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.06.2011 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 21.06.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.94,160-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим № 0000151502 від 16.03.2011 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕР ЛГТ” (код з ЄДРПОУ 24510303)з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.