Рішення № 16569017, 20.06.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.06.11 Справа № 4/143-10. За позовомОСОБА_1, м.Ромни, Сумської області

до відповідача Закритого акціонерного товариства «Роменська гардинно - тюлева фабрика», м.Ромни, Сумської області

про стягнення 80536 грн. 43 коп.Суддя Лугова Н.П.

Представники:

від позивачаОСОБА_3

від відповідачаОСОБА_4, довіреність від 17.02.2011р.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Кириченко Шелест А.Г.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь вартість частини її майна в статутному капіталі у розмірі 80 536 грн. 43 коп., витрати на правову допомогу адвоката в сумі 2000 грн. 00 коп.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог від 11.10.2010р. згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вартість частини його майна пропорційно частці в статутному капіталі у розмірі 80536,43 грн.; витрати на правову допомогу адвоката в сумі 2000,00 грн.; судові витрати: 805,36 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що 15.01.2008р. позивачем у справі було подано заяву про вихід із товариства та відповідно до ст. 148 ЦК України він мав право вийти з товариства через три місяці після подання заяви, тобто - 15.04.2008р. Виходячи з вказаного, розрахунок долі в статутному капіталі мав бути здійснений у відповідності до розміру його долі та активів товариства станом на 15.04.2008р., що складав 0,03861 %. Проте, позивач просить суд стягнути з товариства кошти у розмірі 80 536,43 грн. виходячи із власної долі у статутному капіталі у розмірі 0,43718 %, що існував станом на 14.04.2004р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

Позивач у справі - ОСОБА_1 являвся учасником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Роменська гардинно тюлева фабрика ЛТД”, що було створене ним спільно з іншими учасниками на правах спільної часткової власності.

Як вказує у позові позивач, частка ОСОБА_1 у статутному фонді відповідача становить 0,43718 %.

14.01.2008р. позивач звернувся до загальних зборів учасників відповідача з заявою про вихід зі складу учасників товариства та вимогою виплати вартості належної йому частки в статутному капіталі товариства.

Як вважає позивач, на момент виходу з товариства належна йому частка в статутному капіталі складає 80 536 грн. 43 коп. виходячи з даних балансу відповідача складеного станом на 01.01.2008р.

Позовні вимоги позивача у справі ґрунтуються на тому, що 23.01.2009р. він звернувся до відповідача з заявою про надання письмової відповіді про стан розгляду заяви про вихід зі складу засновників товариства та виплату частки.

Але, листом за № 39 від 28.01.2009р. відповідач повідомив про те, що під час проведення загальних зборів товариства 02.04.2008р., рішенням загальних зборів товариства, заяву про вихід позивача було залишено без розгляду в звязку з невідповідністю законодавству, а саме, час виходу, що був вказаний у заяві, що суперечить ст. 148 ЦК України.

Також, зазначеним листом позивача було повідомлено про те, що після оформлення ним необхідних документів його звернення буде розглянуто та за наслідками розгляду прийнято передбачене законодавством рішення.

Позивач вказує на те, що на момент звернення до суду з позовною заявою відповідачем не було здійснено відповідних розрахунків з ним.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до статуту ЗАТ «Роменська гардинно - тюлева фабрика», затвердженого загальними зборами засновників ЗАТ «Роменська гардинно - тюлева фабрика» (протокол № 1 від 29.12.2008р.), зареєстрованого виконавчим комітетом Роменської міської ради за № 16311450000000639 від 02.02.2009р., ЗАТ «Роменська гардинно - тюлева фабрика» було створено шляхом перетворення і є юридичною особою з моменту державної реєстрації. Товариство є правонаступником ТОВ «Фірма Роменська гардинно - тюлева фабрика ЛТД» з усіма його правами та обовязками.

Відповідно до п. 5.2. статуту ТОВ «Фірма Роменська гардинно - тюлева фабрика ЛТД», затвердженого загальними зборами учасників ТОВ (протокол № 17 від 27.12.2007р.), учасниками Товариства можуть бути: державні органи, а також фізичні та юридичні особи, які набули право власності на частку чи внесли її до статутного капіталу товариства відповідно до цього статуту та чинного законодавства.

Згідно п. 5.6. статуту, учасник, який виходить з товариства, має право одержати вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Вартість цієї частини майна визначається виходячи із балансової вартості майна товариства на момент виходу учасника, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 54 Закону України “Про господарські товариства” та ст. 148 Цивільного кодексу України, учасники товариства мають право на вихід з товариства з виділом частки в грошових коштах. При виході учасника з підприємства йому виплачується вартість частини майна підприємства пропорційно його частці у статутному фонді підприємства, а також частина прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту виходу учасника. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік у якому він вийшов з підприємства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Відповідно до матеріалів справи, а саме, списку учасників товариства та розміри їх часток у статутному капіталі, що є додатком № 1 та невідємною частиною Статуту ТОВ «Фірма Роменська гардинно - тюлева фабрика ЛТД», затвердженого зборами учасників товариства (протокол № 13 від 05.03.2004р.), частка ОСОБА_5 у статутному фонді підприємства відповідача становила 0,4370 %.

15.01.2008р. позивач звернувся з з нотаріально посвідченою заявою до загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «Фірма Роменська гардинно - тюлева фабрика ЛТД» про вихід зі складу учасників товариства та виплату йому вартості частки майна товариства, пропорційної його частці в статутному фонді.

Проте, відповідної виплати вартості частки майна товариства відповідач до цього часу не здійснив.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на те, що відповідно до п. 3.5 рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 27.12.2007р. «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

Зокрема, відповідач посилається на те, що оскільки позивачем у справі було подано заяву про вихід з товариства 15.01.2008р. з врахуванням вимог ст. 148 ЦК України, позивач мав вийти з товариства через три місяці після подання заяви, тобто, 15.04.2008р. А тому, розрахунок його долі в статутному капіталі мав бути здійснений виходячи з розміру його долі та активів товариства станом на 15.04.2008р., що складав 0,03861 %.

Також, відповідач вказує на те, що 27.12.2007р. на загальних зборах учасників ТОВ «Фірма Роменська гардинно - тюлева фабрика ЛТД» було прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу, але позивачем не було збільшено пропорційно розміру власної частки у статутному капіталі та його частка зменшилась до 0,0386 %.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідну заяву було подано позивачем 15.01.2008р., відповідних виплат належних йому вартості частки майна товариства відповідач до цього часу не здійснив.

Відповідно до п.28 Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008р. “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” - при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК України та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними. Таким чином, виходячи з вищевказаного, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами звязку. Отже, позивач у справі вийшов зі складу засновників 15 січня 2008р.

Пунктом 1 ст.66 ГК України визначено, що під майном підприємства розуміються виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Також, відповідно до ст. 190 ЦК України, під майном розуміється окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обовязки.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення).Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

Фактичною власністю учасників товариства являється майно, сформоване за рахунок власних джерел, тобто вартість майна, що залишилась в розпорядженні підприємства після вирахування всіх боргів та зобовязань.

Зокрема, нормативними законодавчими актами передбачено право учасника при виході із ТОВ на отримання вартості частини майна і частини прибутку товариства, що складається із:

1) суми внеску до статутного капіталу підприємства, внесеної при створенні товариства;

2) суми нерозподіленого прибутку, отриманого під час здійснення господарської діяльності;

3) вартості частини іншого власного капіталу підприємства, що перевищує суму внеску учасника до статутного капіталу, накопиченого під час роботи товариства.

Отже, загальна вартість майна визначається на рівні активів підприємства за вирахуванням його зобовязань, тобто відповідає поняттю власного капіталу підприємства, показник якого відображається в результаті розділу I пасиву балансу (рядок 380).

Розрахунок частини вартості майна, що підлягає виплаті учаснику, необхідно здійснювати за даними балансу (показник рядка 380), складеного на дату виходу учасника.

Статтею 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV передбачено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідачем не складався баланс станом на 15.01.2008р. (момент виходу з товариства позивача), а тому, для розрахунку його частки ухвалою господарського суду Сумської області від 25.10.2010р. по даній справі, з метою визначення розміру частки належної до виплати позивачу судом відповідно до ст. 41 ГПК України було призначено судову експертизу.

На виконання вимог вищевказаної ухвали, Сумським відділенням при Харківському науково - дослідному інституті судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса було проведено судово - економічну експертизу за результатами якої складено висновок № 2830 від 22.04.2011р.

Згідно вищевказаного висновку, при визначенні розміру частки належної до виплати ОСОБА_5 використано дані залученого до матеріалів справи балансу Товариства «Фірма Роменська гардинно - тюлева фабрика ЛТД» станом на 01.01.2008р., а саме, найближчу звітну дату до дати виходу позивача у справі зі складу учасників товариства.

Виходячи з даних балансу станом на 01.01.2008р., належна позивачу частка в статутному капіталі на момент виходу складає 78151 грн. 77 коп.

Твердження відповідача про те, що позивачем у справі було неправомірно здійснено розрахунок розміру частки позивача станом на 14.04.2004р., а не станом на дату виходу - 15.01.2008р. є безпідставним, оскільки такий розрахунок не суперечить положенням ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», ст. 148 ЦК України та станом на вказану дату відповідачем не складався баланс, що не заперечується відповідачем у справі.

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості частини його майна пропорційно частці в статутному капіталі ЗАТ «Роменська гардинно - тюлева фабрика» частково у розмірі 78151 грн. 77 коп.

В частині стягнення з відповідача 2384 грн. 66 коп. позовні вимоги задоволенню не підлягають у звязку з необґрунтованістю.

Згідно вимог прохальної частини заяви про уточнення позовних вимог від 11.10.2010р. позивач просить суд стягнути з відповідача 2000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката.

Статтею 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Як свідчать матеріали справи, позивач у справі згідно посвідченої приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстр. № 1648 довіреності від 29.07.2010р., відповідно до усного договору доручення, уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси та вести від його імені справи у судах усіх інстанцій передбачених Законом України «Про судоустрій України».

Відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3337/10 та згідно Закону України «Про адвокатуру» гр. ОСОБА_3 має право на заняття адвокатською діяльністю.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно квитанції від 06.08.2010р. позивачем у справі на виконання умов усного договору доручення за представництво в господарському суді Сумської області гр. ОСОБА_3 було сплачено 2000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката.

За таких обставин, з відповідача у справі підлягає стягненню на користь позивача 2000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката.

Також, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 781 грн. 51 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково в сумі 78151 грн. 77 коп.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Роменська гардинно - тюлева фабрика» (42000, Сумська область, м.Ромни, вул. К. Маркса, 100, код 00307721) на користь ОСОБА_1 (42000, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) вартість частини майна пропорційно частці в статутному капіталі ЗАТ «Роменська гардинно - тюлева фабрика» в розмірі 78151 грн. 77 коп.; витрати на правову допомогу адвоката в сумі 2000,00 грн.; судові витрати: 781 грн. 51 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2384 грн. 66 коп.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 22.06.2011р.