Рішення № 16568993, 20.06.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.06.11

Справа № 5021/515/2011.

за позовом відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», м. Охтирка, Сумська область

до відповідача - публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», м. Суми

про врегулювання розбіжностей та укладання договору про надання послуг на транспортування природного газу

Суддя Гудим В.Д.

Представники:

Від позивача – предст. Скорик О.В.

Від відповідача – не з'явився

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить вважати укладеним договір між сторонами про надання послуг з транспортування природного газу з ресурсів НАК "Нафтогаз України" на 2011 рік та викласти спірні умови договору в редакції запропонованій позивачем, зокрема п. п. 2.1., 6.2., 6.3, 6.4, 6.5, 7.2., 7.5; визнати укладеною між сторонами Технічну угоду про умови приймання – передачі природного газу на газорозподільних станціях на 2011 рік, як невід'ємну частину Договору про надання послуг з транспортування природного газу з ресурсів НАК "Нафтогаз України".

Позивач в судовому засіданні 20.06.2011року зазначив, що п. 2.1., п. 7.5. узгоджені між сторонами, відповідач погоджується з редакцією запропонованою позивачем пункту 2.1 договору, позивач погоджується з редакцією запропонованою відповідачем пункту 7.5 договору.

Позивач наполягає на викладені спірних пунктів договору (п.п. 6.2., 6.3, 6.4, 6.5, 7.2.) в запропонованій ним редакції.

Відповідач проти викладення спірних пунктів договору в редакції позивача заперечує. У відзиві на позовну заяву відповідачем викладена позиція щодо кожного спірного пункту договору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Під час укладення договору про надання послуг з транспортування природного газу з ресурсів НАК "Нафтогаз України" на 2011 рік між сторонами виникли розбіжності по його умовах.

28 грудня 2010 року позивач надіслав на адресу відповідача проект договору про надання послуг з транспортування природного газу з ресурсів НАК "Нафтогаз України" на 2011 рік, відповідно до якого відповідач доручає позивачу протранспортувати природний газ з ресурсів НАК "Нафтогаз України", який постачається і розподіляється відповідачем для забезпечення потреб населення, релігійних організацій (опалення культових споруд), установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів (включаючи обсяги природного газу, що використовується як пальне для забезпечення горіння вічного вогню) і зобов'язується оплатити позивачу надані послуги з транспортування.

Договір з протоколом розбіжностей був направлений відповідачем на адресу позивача 09.02.2011 року та отриманий останнім 10.02.2011року. 28.02.2011року позивачем відповідачеві був направлений протокол узгодження розбіжностей по договору про надання послуг з транспортування природного газу з ресурсів НАК "Нафтогаз України" на 2011 рік, з приводу розбіжностей, що залишились неврегульованими позивач звернувся з позовної заявою 02.03.2011року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що розбіжності, викладені в протоколі, у переважній більшості є неприйнятними для позивача (виконавця) і суперечать чинному законодавству та нормативним документам з питань газозабезпечення.

У процесі судового розгляду сторонами було вжито заходів по узгодженню умов договору, в результаті якого неузгодженими залишилися пункти 6.2., 6.3, 6.4, 6.5 Розділу 6 «Порядок та умови проведення розрахунків» та п. 7.2 Розділу 7 «Відповідальність сторін».

Відповідно до ст. 179 Господарського Кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч.1 ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до абзацу 3 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001року, № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" постачальники природного газу у разі постачання природного газу населенню укладають з газотранспортними і газодобувними підприємствами НАК "Нафтогаз України" та суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, договори на транспортування природного газу.

Позивач наполягає на викладенні п. 6.2 Договору в наступній редакції: «6.2 Оплата послуг Виконавця по транспортуванню газу здійснюється замовником шляхом внесення не менше 50 % оплати за транспортування замовлених на поточний місяць обсягів газу на розрахунковий рахунок Виконавця до 20 числа поточного місяця.»

Відповідач пропонує п. 6.2 Розділу 6 «Порядок та умови проведення розрахунків» викласти таким чином: « Розрахунки за газ здійснюються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. № 247 «Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ населенням та установами і організаціями, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів», постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 25 грудня 2008 року №1529 «Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, та визнання деяких постанов НКРЕ такими, що втратили чинність», грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Виконавця в частині вартості наданих ним послуг з транспортування газу внутрішньо-промисловими газопроводами з моменту включення його в Алгоритм розподілу коштів, затверджений НКРЕ.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постанова НКРЕ від 25.12.2008 р. № 1529 «Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, та визнання деяких постанов НКРЕ такими, що втратили чинність» поширюється на власників природного газу, газопостачальні підприємства, газорозподільні підприємства, споживачів природного газу та уповноважені банки, до яких позивач не відноситься. Дія Постанови № 1529 поширюється також на газотранспортні підприємства, які здійснюють транспортування природного і нафтового газу магістральними трубопроводами.

Як вбачається із тексту проекту договору, зокрема п. 1.1 , позивач (виконавець) здійснює транспортування газу по власних газопроводах.

Оскільки позивач здійснює транспортування природного газу своїми внутрішніми трубопроводами, останні відносяться до промислових трубопроводів (приєднаних мереж), а не до магістральних.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт» промислові трубопроводи (приєднані мережі) - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газопровідні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо.

Крім того, як підтверджується змістом Алгоритму, строки здійснення розрахунків за послуги по транспортуванню природного газу ним також не передбачені.

Таким чином, позивач вважає пропозиції відповідача неприйнятними та безпідставними.

Відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики від 27.12.2005, № 618 "Про затвердження Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання" газовидобувне підприємство - суб'єкт господарювання, що здійснює видобуток газу на території України і має відповідну ліцензію.

Позивач є газовидобувним підприємством.

Пунктом 1.3 Алгоритму визначено, що газотранспортне підприємство - суб'єкт господарювання, який здійснює транспортування природного і нафтового газу магістральними трубопроводами та його зберігання з використанням об'єктів газотранспортної системи, які перебувають у його власності чи користуванні.

Позивач надає відповідачу послуги з транспортування природного газу по власних внутрішньопромислових трубопроводах до газорозподільчих станцій та передає газ відповідачу для подальшого транспортування споживачам, та не є газотранспортним підприємством у розумінні визначення, наведеного п. 1.3 Алгоритму.

Таким чином, господарський суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що п. 6.2 Договору має бути викладений згідно з умовами Алгоритму, оскільки позивач не відноситься до осіб, на яких поширюється дія постанови № 1529 від 25.12.2008 р.

Згідно з п. 1.5 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», енергоносіями є кам’яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам’яно-вугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф’яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватись планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію. Тобто, чинним законодавством передбачено здійснення розрахунків за енергопостачання саме шляхом попередньої оплати послуг.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовну вимогу про укладення п. 6.2 договору в редакції, запропонованій позивачем обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та суті відносин, що склались між сторонами, а, отже, такою, що підлягає задоволенню.

Позивач наполягає на викладенні п. 6.3 Договору в наступній редакції: «6.3.Остаточний розрахунок за надані послуги по транспортуванню природного газу у звітному місяці здійснюється Замовником грошовими коштами шляхом перерахування до 10 числа місяця, наступного за звітним на рахунок Виконавця залишкової вартості послуг на підставі акту виконаних робіт по транспортуванню газу, складеному у відповідності до п.4.1. та тарифу, що зазначений у п.5.1.»

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що даний пункт, з урахуванням п.6.3 Договору, включено до договору на законних підставах та цілком логічно, з метою забезпечення своєчасних розрахунків за отримані послуги та забезпечення фінансових інтересів надавача послуг.

Відповідач пропонує п. 6.3 Розділу 6 «Порядок та умови проведення розрахунків» викласти таким чином: „При проведенні централізованих розрахунків в частині фінансування пільг та субсидій населенню з урахуванням тарифів на транспортування природного газу розподільними, магістральними, внутрішньопромисловими газопроводами та тарифу на постачання природного газу, Виконавець отримує кошти після їх розподілу в процентному відношенні відповідно до нормативу розподілу коштів".

При цьому, з урахуванням вищевикладених обставин, господарський суд вважає запропоновану відповідачем редакцію пункту 6.3. договору такою, що не гарантує повноту проведення розрахунків за отримані послуги з транспортування природного газу та ставить стан проведення розрахунків в залежність від нормативу розподілу коштів, який не повинен стосуватися позивача, як газовидобувне підприємство, оскільки позивач не відноситься до осіб, на яких поширюється дія постанови № 1529 від 25.12.2008р. «Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, та визнання деяких постанов НКРЕ такими, що втратили чинність».

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовну вимогу про укладення п. 6.3 договору в редакції, запропонованій позивачем обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, а, отже, такою, що підлягає задоволенню.

Позивач наполягає на викладенні п. 6.4 Договору в наступній редакції: «6.4.Перераховані Замовником кошти направляються для зарахування належного платежу наступним чином: послідовно погашається сума заборгованості попереднього періоду, пеня за цей період, потім платіж за наступний період, пеня на цю заборгованість. Перераховані кошти зараховуються за поточний розрахунковий період тільки після повного погашення суми попереднього боргу.».

Відповідач пропонує п. 6.4 Розділу 6 «Порядок та умови проведення розрахунків» викласти таким чином: "У разі здійснення установами і організаціями, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, розрахунків шляхом проведення взаємозаліків, компенсація тарифу на транспортування природного газу внутрішньопромисловими газопроводами Виконавця здійснюється шляхом доведення взаємозаліків у встановленому порядку".

При цьому, відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1, 3 ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 534 ЦК України передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов’язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Отже, запропонований позивачем порядок проведення розрахунків та зарахування отриманих коштів, господарський суд вважає таким, що відповідає суті відносин, що склались між сторонами, жодним чином не порушує права відповідача та за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, що ставляться до правовідносин, пов’язаних з виробленням, постачанням та транспортуванням енергоносіїв, зокрема природного газу.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовну вимогу про укладення п. 6.4 договору в редакції, запропонованій позивачем обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та суті відносин, що склались між сторонами, а, отже, такою, що підлягає задоволенню.

Позивач пропонує викласти п. 6.5 у наступній редакції: «6.5 Невиставлення або несвоєчасне виставлення рахунків на оплату не є підставою для затримки чи відмови від розрахунку. Кошти, що надходять від Замовника, у першу чергу спрямовуються на погашення заборгованості за минулі періоди (за умови наявності заборгованості).»

Відповідач пропонує викласти п. 6.5 у наступній редакції: «Припинення зобов’язань за цим договором у формі заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється за взаємною згодою сторін».

В обґрунтування своєї позиції щодо зміни по суті пункту 6.5 Договору відповідач посилається на ті ж обставини, що і при обґрунтуванні своєї позиції щодо пункту 6.2 Договору.

Господарський суд вважає, що за наявності наведених вище умов договору, є обґрунтованим включення до його умов запропонованої саме позивачем редакції пункту 6.5, з урахуванням також того, що запропонований відповідачем порядок припинення зобов'язань, суперечить ч.2 ст.601 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Необхідність отримання згоди на проведення зарахування зустрічних вимог є перешкодою для здійснення таких зарахувань при проведенні розрахунків між позивачем та відповідачем.

Пункт 7.2 розділу 7 Договору „Відповідальність сторін" в редакції позивача, визначає відповідальність відповідача (Замовника) за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань:

7.2." За порушення термінів виконання зобов'язань, зазначених у розділі 6 даного договору, Виконавець має право стягнути з Замовника, крім суми заборгованості (з урахуванням індексу інфляції), пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, а також 3% річних з простроченої суми за весь час прострочення (ст.611, 625 Цивільного кодексу України)."

Відповідач пропонує вказаний пункт викласти в наступній редакції: «За несвоєчасне перерахування коштів, які фактично надійшли на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу».

Беручи до уваги, що дане положення Договору в редакції позивача (Виконавця) відповідає діючому законодавству (ст.ст. 611, 625 ЦК України), враховуючи наведені вище підстави, на яких суд відхилив запропонований відповідачем порядок проведення розрахунків, передбачений Алгоритмом, господарський суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню позовну вимогу про укладення п. 7.2 Договору в редакції, запропонованій позивачем.

В частині позовних вимог про врегулювання розбіжностей та викладення пунктів 2.1., 7.5 Договору про надання послуг з транспортування природного газу з ресурсів НАК "Нафтогаз України" на 2011 рік в редакції позивача, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сторони узгодили редакцію зазначених пунктів договору.

Як зазначалося вище, 28 грудня 2010 року позивач надіслав на адресу відповідача проект договору про надання послуг з транспортування природного газу з ресурсів НАК "Нафтогаз України" на 2011 рік, відповідно до якого відповідач доручає позивачу протранспортувати природний газ з ресурсів НАК "Нафтогаз України", який постачається і розподіляється відповідачем для забезпечення потреб населення, релігійних організацій (опалення культових споруд), установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів (включаючи обсяги природного газу, що використовується як пальне для забезпечення горіння вічного вогню) і зобов'язується оплатити позивачу надані послуги з транспортування. Одночасно на адресу відповідача було надіслано підписані з боку позивача три примірники технічної угоди "Про умови приймання-передачі природного газу на газорозподільних станціях".

Як зазначає позивач, технічна угода, яка є невід'ємною частиною договору про надання послуг з транспортування природного газу з ресурсів НАК "Нафтогаз України", що передбачено пунктом 3.2. договору, відповідачем належним чином не оформлена, розбіжності по вказаній угоді на адресу позивача не надходили.

Відповідно до п.2.1.2 "Порядку доступу до газотранспортної системи", затвердженого наказом НАК "Нафтогаз України" № 79 від 26.03.2001р., який є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами господарювання організаційно підпорядкованими НАК "Нафтогаз України", включаючи позивача та відповідача, контроль за прийманням-передачею газу в ГТС здійснюється на вхідних та вихідних ГРС, які обладнані відповідними замірними вузлами і забезпечують узгоджену точність вимірювання згідно з технічними угодами. "Правила обліку природного газу при видобуванні, транспортуванні та зберіганні", затверджені наказом НАК "Нафтогаз України" №142 від 11 травня 2002 року, які є обов'язковими для усіх підприємств, об'єднань і організацій, які організаційно підпорядковані НАК "Нафтогаз України", і зайнятих видобуванням, транспортуванням, зберіганням природного газу, передбачають (пункт 1.3.), що взаємовідносини між сторонами, які здійснюють приймання-передачу природного газу на внутрішніх газовимірювальних станціях та на газорозподільних статтях регулюються Технічною угодою про умови приймання - передачі кількості газу на ГВС (ГРС).

Як зазначає відповідач стосовно укладення Технічної угоди про умови прийому-передачі природного на газорозподільних станціях на 2011 рік, 22.12.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Технічну угоду 2010/СГ про умови прийому-передачі природного газу на газорозподільних станціях, пунктом 11.1. якої визначено, що вона набирає чинності з 01 січня 2010 року і діє до 31 грудня 2010 року. Пунктом 11.2. технічної угоди передбачено, що у разі, якщо ні одна із сторін за двадцять календарних днів до закінчення терміну дії Технічної угоди не висуне мотивованих вимог щодо її розірвання або зміни, дана Технічна угода вважається автоматично пролонгованою на наступний рік на тих самих умовах, які були передбачені Технічною угодою (з прийнятими сторонами змінами і доповненнями).

Відповідач в обгрунтування своїх заперечень зазначає, що мотивованих вимог про розірвання вказаної технічної угоди від 22.12.2009року від позивача до відповідача не надходило, відповідач також не повідомляв позивача про її розірвання, в зв'язку з чим Технічна угода про умови прийому-передачі природного газу на газорозподільних станціях від 22.12.2009р. № 2010/СГ вважається такою, термін дії якої продовжено на 2011 рік.

При цьому, як зазначалося вище, станом на 31.12.2010року позивачем на адресу відповідача було надіслано підписаний з боку позивача примірник Технічної угоди про умови прийому-передачі природного на газорозподільних станціях на 2011 рік .

Технічна угода в редакції за №2011/СТ від 17.12.2010 року, відрізняється від редакції технічної угоди №2010/СГ від 22.12.2009р., яка діяла протягом 2010 року, рядом суттєвих положень, які регламентуються чинними нормативними актами КМ України та НАК "Нафтогаз України", як зазначає позивач, а саме:

• розділ 1 приведено у відповідність до "Порядку забезпечення споживачів природним газом", затвердженого Постановою КМУ №1729 від 27 грудня 2001р., враховуючи всі останні зміни і доповнення до вказаної Постанови;

• розділ 4 переглянуто та доповнено пунктами відповідно до вимог "Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року №595 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003р. за №1224/8545), "Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами", затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 року №264 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 2003 р. за №570/7891) та "Правил обліку природного газу при видобуванні, транспортуванні та зберіганні", затверджених наказом НАК "Нафтогаз України" №142 від 11 травня 2002 року. (Попередній текст Технічної угоди доповнено пунктами 4.17 та 4.18 );

• розділ 5 переглянуто та приведено у відповідність до вимог, що ставляться до якості газу та порядку її визначення, згідно ГОСТ 22387.5-77, ГОСТ 5542-87, "Правил обліку природного газу при видобуванні, транспортуванні та зберіганні", затверджених наказом НАК "Нафтогаз України" №142 від 11 травня 2002 року, та "Порядку доступу до газотранспортної системи", затвердженого наказом НАК "Нафтогаз України" № 79 від 26.03.2001р.

Позивач зазначає, що в новій редакції технічної угоди враховано зауваження до попередніх редакцій угоди, які надходили до НГВУ "Охтирканафтогаз" з боку ПАТ "Сумигаз", а також враховано практичні напрацювання, які виникли в процесі приимання-передачі природного газу на ГРС від НГВУ "Охтирканафтогаз" до ПАТ "Сумигаз". В 2011 році акти приймання-передачі природного газу між НГВУ "Охтирканафтогаз" ПАТ "Укрнафта" та ПАТ "Сумигаз" оформляються та підписуються згідно вимог технічної угоди в редакції за №2011/СТ від 17.12.2010р., а також згідно нової редакції технічної угоди надаються результати аналізів та сертифікати якості газу. Зазначені документи на протязі 2011 року щомісячно кожної декади приймаються ПАТ "Сумигаз" без зауважень та заперечень.

Крім того, починаючи з 2011 року ПАТ „Сумигаз", у відповідності до п.5.2 уже нової редакції Технічної угоди, щомісячно надсилає на адресу НГВУ „Охтирканафтогаз" Акти перевірки інтенсивності запаху природного газу по ГРС, КРП НГВУ „Охтирканафтогаз".(а.с. 120-121).

З урахуванням викладених обставин, господарський суд вважає вимоги позивача щодо визнання укладеною між сторонами Технічної угоди про умови приймання – передачі природного газу на газорозподільних станціях на 2011 рік, як невід'ємної частини Договору про надання послуг з транспортування природного газу з ресурсів НАК "Нафтогаз України" обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Господарські витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Вважати укладеним договір про надання послуг з транспортування природного газу з ресурсів НАК "Нафтогаз України" на 2011 рік між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", вул. Огарьова, 21, м. Суми (код ЄДРПОУ 03352432) та відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», вул. Київська, 119, м. Охтирка, Сумська область (код ЄДРПОУ 05398533).

3. Пункти договору про надання послуг з транспортування природного газу з ресурсів НАК "Нафтогаз України" на 2011 рік, по яким між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" та відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» не було досягнуто згоди щодо їх редакції, вважати укладеними в наступній редакції:

пункт 6.2 - Оплата послуг Виконавця по транспортуванню газу здійснюється замовником шляхом внесення не менше 50 % оплати за транспортування замовлених на поточний місяць обсягів газу на розрахунковий рахунок Виконавця до 20 числа поточного місяця.

пункт 6.3 - Остаточний розрахунок за надані послуги по транспортуванню природного газу у звітному місяці здійснюється Замовником грошовими коштами шляхом перерахування до 10 числа місяця, наступного за звітним на рахунок Виконавця залишкової вартості послуг на підставі акту виконаних робіт по транспортуванню газу, складеному у відповідності до п.4.1. та тарифу, що зазначений у п.5.1.

пункт 6.4 - Перераховані Замовником кошти направляються для зарахування належного платежу наступним чином: послідовно погашається сума заборгованості попереднього періоду, пеня за цей період, потім платіж за наступний період, пеня на цю заборгованість. Перераховані кошти зараховуються за поточний розрахунковий період тільки після повного погашення суми попереднього боргу.

пункт 6.5 - Невиставлення або несвоєчасне виставлення рахунків на оплату не є підставою для затримки чи відмови від розрахунку. Кошти, що надходять від Замовника, у першу чергу спрямовуються на погашення заборгованості за минулі періоди (за умови наявності заборгованості).

пункт 7.2 - За порушення термінів виконання зобов'язань, зазначених у розділі 6 даного договору, Виконавець має право стягнути з Замовника, крім суми заборгованості (з урахуванням індексу інфляції), пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, а також 3% річних з простроченої суми за весь час прострочення (ст.611, 625 Цивільного кодексу України).

4. Вважати укладеною Технічну угоду про умови приймання – передачі природного газу на газорозподільних станціях на 2011 рік за № 2011/СТ між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", вул. Огарьова, 21, м. Суми (код ЄДРПОУ 03352432) та відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», вул. Київська, 119, м. Охтирка, Сумська область (код ЄДРПОУ 05398533) як невід'ємну частину Договору про надання послуг з транспортування природного газу з ресурсів НАК "Нафтогаз України".

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", вул. Огарьова, 21, м. Суми (код ЄДРПОУ 03352432) на користь відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», вул. Київська, 119, м. Охтирка, Сумська область (код ЄДРПОУ 05398533) 85 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

6. В іншій частині – провадження у справі припинити.

Суддя В.Д. Гудим

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 21.06.2011 року.