Рішення № 16568812, 15.06.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2011 р.Справа №18/950/11

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мисько Н.О.

від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек",

м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Кременчук

про стягнення 35 557,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Ритейлінгова компанія "Євротек" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості згідно договору суборенди приміщення № Р0503/0-08 від 01.09.2008 року та договору про технічне та експлуатаційне обслуговування від 01.09.2008 р. в сумі 35 557,41 грн., з яких 20 941,97 грн. основної заборгованості, 1389,06 грн. - 3% річних за прострочку оплати за користування приміщенням, 5214,55 грн. - інфляційних втрат на суму заборгованості за користування приміщенням, 3590,26 грн. пені на суму заборгованості за користування приміщенням, 2973,65 грн. заборгованості за комунальні послуги, 197,26 грн. -3% річних за прострочення сплати комунальних послуг, 740,51 грн. - інфляційні втрати від прострочення сплати комунальних послуг, 509,85 грн. пені за прострочку сплати комунальних послуг, а також судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, посилаючись на невиконання відповідачем умов договорів в частині оплати за суборенду приміщення та оплати комунальних послуг за час до його звільнення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.38-39) та його представник в судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на звільнення приміщення в строк, узгоджений сторонами, а тому і відсутність будь-якої заборгованості по орендній платі та оплаті комунальних послуг. На підтвердження своїх заперечень представником відповідача надано копії документів (вхід.№7919д від 12.05.2011р.) , зокрема копії додаткової угоди про розірвання договору та Акту про звільнення приміщення, в яких вказана інша дата звільнення приміщення, ніж та, на яку посилається позивач.

Рішення приймається в умовах перерви, оголошеної судом за спільним клопотанням представників сторін.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне:

01.09.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Ритейлінгова компанія "Євротек" (надалі - позивач, суборендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (надалі - відповідач, суборендар), було укладено Договір суборенди приміщення №Р0503/0-08 (надалі - Договір), згідно якого позивач, у відповідності з договором оренди № Т-0042/0-08 від 08.05.2008р (а.с.68-74), укладеним між власником приміщення та позивачем передав, а відповідач прийняв у строкове платне володіння та користування приміщення, яке знаходиться за адресою м. Кривий Ріг, вул.23 Лютого,81/1, загальною площею130,38 кв.м.

Умовами договору сторони погодили предмет суборенди, порядок його використання та цільове призначення, повернення предмету суборенди, розмір орендної плати та порядок її визначення і проведення розрахунків, а також інші умови, необхідні для даного виду договорів (а.с.9-13).

Згідно Акту прийому-передачі від 01.09.2008року, предмет суборенди був переданий відповідачу (а.с.14).

Факти укладення договору, передачі приміщення суборендарю та використання його не оспорюється сторонами.

Відповідно до статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно п.4.1 Договору, сторони узгодили строк дії договору суборенди в 36 місяців з моменту прийняття Об'єкту за актом прийому-передачі.

Частинами 2, 3 статті 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктами 12.5, 12.6 Договору сторони передбачили підстави та порядок розірвання договору на вимогу однієї із сторін, а в п.12.7 Договору сторони визначили, що договір припиняє свою дію через два місяці після отримання іншою стороною повідомлення про розірвання договору.

Як позивачем, так і відповідачем не заперечується факт досягнення згоди про дострокове розірвання договору.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

В пункті 9.5 договору суборенди сторони визначили, що об'єкт оренди вважається фактично переданим суборендатором орендарю з моменту підписання Акту прийому-передачі.

Як встановлено судом і не оспорюється сторонами, додаткова угода про дострокове розірвання договору суборенди та Акт прийому-передачі (про повернення майна), було датовано позивачем 27 грудня 2008 року та надіслано по два екземпляри для підписання відповідачу, згідно пояснень якої, отримані були нею у лютому 2009 року та підписані 25.02.2009 року (а.с.40-43).

При цьому, згідно відзиву на позовну заяву (а.с.38-40) та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, дата розірвання договору та дата підписання Акту прийому-передачі(повернення) об'єкта, були виправлені відповідачем самостійно.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати розірваним договір з 27.10.2008 року, оскільки ця дата визначена відповідачем в односторонньому порядку, що суперечить вимогам законодавства та умовам договору.

Посилання відповідача на погодження позивачем дати розірвання договору з 27.10.2008 року не підтверджено жодним з належних і допустимих доказів, а тому не заслуговують на увагу.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено факт розірвання дії договору та складання Акту прийому-передачі приміщення позивачу 27.10.2008 року, позовні вимоги про стягнення коштів в сумі 20 941,97 грн. підлягають задоволенню, оскільки суборендар повинен сплачувати оплату по час фактичного звільнення приміщення.

Згідно умов договору (п.5.2) з відповідача підлягає стягненню 11 193,12грн. за жовтень 2008 року та 9 748,86 грн. за грудень (по 27 грудня) 2008року, а всього 20 941,98 грн. заборгованості.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи встановлені договором строки оплати (п.5.8 Договору), а також індекс інфляції за період прострочення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 214,55 грн. інфляційних втрат та 1389,06 грн- 3%річних (розрахунок в матеріалах справи) за період з 28.12.2008 року по 14.03.2011року.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочку оплати за користування приміщенням за період з 14.03.2010 року по 14.03.2011 року.

Вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки строк оплати визначений в п.5.8 Договору, а тому пеня та штраф повинні обраховуватись з дня, наступного за останнім днем строку оплати.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання має бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Договором не встановлено особливостей нарахування штрафних санкцій (в тому числі щодо нарахування пені на протязі року, що передує дню звернення до суду, а також штрафу в розмірі 2% за кожен день прострочення), а тому вимоги про сплату пені та штрафу за невиконання зобов'язань зі сплати основної суми заборгованості не підлягають задоволенню.

Судом також встановлено, що крім договору суборенди, 01.09.2008 року позивач та відповідач уклали договір про технічне та експлуатаційне обслуговування, згідно якого суборендар прийняв на себе зобов'язання приймати участь у витратах по сплаті послуг на утримання приміщення та прилеглої території (а.с.17-19).

Умовами цього договору передбачено оплата відповідачем послуг з постачання холодної та гарячої води, опалення і електропостачання, витрат на обслуговування території, приміщення та ін., а розрахунок вартості оплати проводиться щомісячно на підставі відповідних Актів(п.3.1 Договору-а.с.17-18).

Позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості витрат на обслуговування приміщення в розмірі 4 421,57 грн., в тому числі: 2973,96- основного боргу, 197,26 грн. - 3% річних, 740,51 грн. - інфляційних втрат, 509,85 грн. пені.

Суд зазначає, що розмір коштів на утримання території та приміщення (експлуатаційних витрат) визначається на підставі показів лічильників або актів, які підписуються сторонами ( п.3.1.1 Договору), жоден з яких позивачем не наданий суду, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судові витрати підлягають стягненню в частині задоволених позовних вимог, в зв'язку з чим судові витрати стягуються з відповідача на корить позивача в розмірі 275,46 грн на повернення державного мита та 182,83 грн на повернення витрат позивача зі сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,49,82-85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1,39623, ідент.номер НОМЕР_1 ) на користь Закритого акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек" ( вул.Соціалістична, 5, корп.2,м.Київ,03186, ідент. код 34771370) 20941,98 грн заборгованості по оренді, 5 214,55 грн- інфляційних втрат, 1 389,06 грн- 3% річних, 275,46 грн державного мита, 182,83 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

3. В задоволенні інших вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

СуддяКульбако М.М.