Рішення № 16568718, 30.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" червня 2011 р. Справа № 15/5007/48/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "Мікротех" (м. Харків)

до Приватного підприємства "Аверс" (м.Житомир)

про стягнення 2376,00 грн.

Строк розгляду спору продовжено за клопотанням позивача у відповідності до ст. 69 ГПК України.

Приватне науково-виробниче підприємство "Мікротех" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Аверс" про стягнення 2376,00грн. заборгованості за поставлену продукцію.

Позивач повноважного представника в судове засідання 30.06.2011р. не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 0406757 (а.с.71).

У клопотанні від 01.06.2011р., яке надійшло до господарського суду 06.06.2011р., позивач просив суд розгляд справи за відсутності представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с. 40).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив.

Слід зазначити, що копія ухвали про порушення провадження у справі від 26.05.2011р., яка направлялась відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, а саме: 10031, м.Житомир, вул. Маршала Рибалка, 28, повернулася до господарського суду з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.32-34).

Копія ухвали господарського суду від 19.05.2011р., яка направлялась господарським судом рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, повернулась 29.06.2011р. до господарського суду з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.68-70).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 26.05.2011р., місцем знаходження відповідача є: 10001, м.Житомир, вул. Кооперативна, буд. 6 (а.с.35-36).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. (з відповідними змінами) №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

31.05.2011р. на адресу відповідача: 10001, м.Житомир, вул. Кооперативна, буд. 6, було направлено копію супровідного листа №5513 від 30.05.2011р. (додаток копія ухвали від 19.05.2011р.), який 07.06.2011р. повернувся до господарського суду із відміткою відділення зв'язку "за зазначеною адресою не знайдено" (а.с. 44-46).

Копії ухвали господарського суду від 14.06.2011р. про відкладення розгляду справи на 30.06.2011р. направлялись відповідачу рекомендованою з повідомленням кореспонденцією за двома адресами: 1) 10031, м.Житомир, вул. Маршала Рибалка, 28, 2) 10001, м.Житомир, вул. Кооперативна, буд. 6, що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції господарського суду Житомирської області за 16.06.2011р. (а.с.72).

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до чинного законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2009р. Приватне підприємство “Аверс” (відповідач у справі) по видатковій накладній №ЧНП-002160 від 28.08.2009р. отримало від Приватного науково-виробничого підприємства “Мікротех” (позивач у справі) товар (Нівелір Мікротех AL-132) на суму 2376,00грн. (а.с. 7).

Зазначений товар було отримано Приватним підприємством “Аверс” через уповноваженого представника ОСОБА_1 на підставі довіреності Дов-000105 від 27.08.2009р. (а.с. 8).

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Так, між Приватним науково-виробничим підприємством “Мікротех” та Приватним підприємством “Аверс” виникло майново-господарське зобов'язання в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України та ст. 509 ЦК України.

За своєю природою правовідносини, які склалися між сторонами є правовідносинами купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 692 ЦК України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

04.02.2010р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою про оплату отриманого товару на суму 2376,00грн. (а.с. 12). Факт отримання 08.02.2010р. ПП ”Аверс” зазначеної вимоги підтверджується повідомленням про вручення уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа (а.с. 13).

Таким чином, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач мав виконати зобов'язання щодо проведення оплати за отриманий по видатковій накладній товар на суму 2376,00грн., в строк до 15.02.2010р.

Проте, відповідач відповіді на вимогу позивача не надіслав, розрахунки за отриманий товар не провів.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів погашення заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч. 2 ст. 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Аверс” (10001, м.Житомир, вул.Кооперативна, буд. 6, ідентифікаційний код 22065454)

на користь Приватного науково-виробничого підприємства “Мікротех” (61004, м.Харків, вул. Селянська, буд. 34, кв. 34, ідентифікаційний код 30291682)

- 2376,00грн. заборгованості;

- 102,00грн. витрат по сплаті державного мита,

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кравець С.Г.

Повне рішення підписано: "04" липня 2011 року.

Віддрукувати:

1- до справи,

2 - позивачу (рек. з пов.),

3,4 - відповідачу (рек. з пов.).