Рішення № 16568202, 30.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.11р.Справа № 14/5005/6266/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", 53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310

до

відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108

відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод", 61010, м. Харків, вул. Красношкольна набережна, 24

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Луганський литейно-механічний завод" 83056, м. Донецьк, вул. Молодих шахтарів, 37

про стягнення 7884,65 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № 191-40/6 від 15.04.2011 року

Від відповідача-1 не з'явився

Від відповідача-2 не з'явився

Від третьої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та відповідача-2 Акціонерного товариства закритого типу "Харківський коксовий завод" про стягнення майнової шкоди в сумі 7884,65 грн., судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані спричиненням майнової шкоди із-за недостачі вантажу.

Відповідач-1 з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 20.06.2011 року), посилаючись на те, що псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера) і тому відповідальність за вказану несправність несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер), тобто відправник, оскільки не виконав вимоги ст. 31 Статуту залізниць України та здійснив навантаження у вагон, непридатний для перевезення сипучих вантажів.

Відповідач-2 з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву за № 834 від 31.05.2011 року), посилаючись на те, що спірний вагон було видано позивачу у відповідності до ст. 52, 129 Статуту залізниць України зі складанням комерційного акту № АА 037223/175 від 25.10.2010 року, який вказує на ознаки розкрадання вантажу в розмірі 4600 кг в дорозі слідування. Крім того, в порушення п. 17 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, для складання акту спільного переважування вагонів представник відповідача-2 не викликався, тобто подальше посилання на те, що недостача спричинена внаслідок неправильного завантаження та розміщення вантажу відповідачем-2 не відповідають дійсності.

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача письмових пояснень по суті позову не надала, в судові засідання 21.06.2011 року, 29.06.2011 року не з'явилась.

Третю особу було своєчасно і належним чином повідомлено про місце, час і дату розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення №8305600221811.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення

Справа, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 385488 від 12.04.2011 року позивач змінив назву на Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів".

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області за № 324594 від 18.03.2011 року та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи за № 428068 відповідач-2 змінив назву на Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод".

У відповідності до договору № ДГ-1004839 від 30.08.2010 року, який був укладений між ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" та ТОВ "ТД "Луганський ливарно-механічний завод", від вантажовідправника - АТЗТ "Харківський коксовий завод" на адресу позивача 24.10.2010 року у вагоні № 65753170 надійшов коксовий горішок.

При видачі вантажу на станції призначення встановлено нестачу у кількості 4600 кг у вагоні № 65753170, що підтверджується комерційним актом АА № 037223/175 від 25.10.2010 року (а. с. 8).

Відповідно до комерційного акта АА № 037223/175 від 25.10.2010 року встановлено наступне: при комісійному зважуванні, перевірки тари після вивантаження, на 100 т тензометричних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту 24.02.2010 року виявлено менше на 4600 кг коксового горішку, який у вагоні міг вміститися. У документі рівень навантаження не вказаний; зазначено, що вантаж маркований. У дійсності навантаження тотожно акту загальної форми № 2524, нижче бортів 25-30 см, рівномірне, маркування вапном хаотичне. Над 2 та 3 люками поглиблення розміром 350 кг х 160 см, у місті поглиблення маркування відсутнє. З одного боку вагону у люці по ширині від шкворневої балки до краю, нещільне прилягання люкової кришки до корпусу, зазор № 2-3 см. На момент прибуття течі вантажу не було, зазор вже був закладений металом та плівкою. Двері та інші люки були закриті. Згідно техакту № 45, зазор шириною 20-30 мм, довжиною на всю ширину кришки, несправність експлуатаційного характеру, вантажовідправник до навантаження міг бачити зазор, не прийняв мір до усунення, втрата вантажу можлива.

Як встановлено судом, в акті про технічний стан вагону (контейнера) за № 45 від 24.10.2010 року зазначено, що вагон № 65753170 має виявлену несправність експлуатаційного характеру, виявлено нещільне прилягання люкової кришки, щілину на всю ширину кришки (а. с. 52).

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення, який укладається у письмовій формі.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні).

Згідно із зазначеною статтею статуту, придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера.

Як вбачається з вищевказаного акту про технічний стан вагону, вантажовідправник міг бачити непридатність вагону в комерційному відношенні для перевезення коксового горішку, але від завантаження вагону не відмовився.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на другого відповідача, який не перевірив вагон, чим порушив вимоги статті 31 Статуту залізниць України та пунктів 5, 6 Правил перевезення вантажів відкритого типу, згідно з якими залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність вагону у комерційному відношенні визначається відправником, тобто перед навантаженням вантажів відправник зобовязаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниць, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, згідно частини 1 статті 129 Статуту засвідчуються комерційним актом або актом загальної форми, які складають станції залізниць.

Виходячи із встановлених обставин суд дійшов висновку, що технічні несправності у спірному вагоні не носили прихованого характеру, вантажовідправник бачив чи міг бачити несправність вагону, непригодність його в комерційному відношенні та не скористався своїм правом відмовитися від використання несправного вагону, непридатного для перевезення вантажу, що містить дрібні фракції. Вантажовідправником не вжито необхідних та достатніх заходів щодо ущільнення виявлених конструктивних зазорів.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач-2, як вантажовідправник, не скористався правом на відмову від навантаження у спірний вагон № 65753170, що був непридатний для перевезення дрібних фракцій вантажу і тому відповідальність за втрату вантажу покладається на ПАТ "Харківський коксовий завод".

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню за рахунок відповідача-2, в позові до відповідача-1 належить відмовити.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-2.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (61010, м. Харків, вул. Красношкольна набережна, 24, р/р 26009301812365 філіал ХЦО Промінвестбанка, м. Харків, МФО 351458, код ЄДРПОУ 24481702) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, м.Нікополь, Дніпропетровська обл., вул. Електрометалургів, 310, п/р 26008057009082 у ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) 7884 (сім тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 65 коп. - майнової шкоди від нестачі вантажу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат на держмито, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В позовних вимогах до Держаного підприємства "Придніпровська залізниця" - відмовити.

СуддяС.П. Панна Повне рішення складено - 30.06.2011 року.