Постанова № 16564139, 29.06.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3165/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          24 червня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси про визнання незаконним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2011 року №0000582301/0, -

                                                   В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що з 23.03.2011 року по 29.03.2011 року ДПІ у Суворовському районі м.Одеси (далі ДПІ) була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», ТОВ «Інвесттрейд ЛТД»та ТОВ «Юг Нафтосервіс»за грудень 2010 року. За результатами перевірки відповідачем був складений акт №1577/23-6/31339248 від 11.04.2001 року , на підставі якого ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000582301/0 від 13.04.2011 року, яким позивачу було донараховано податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 492381,00 грн., в тому числі 393905 грн. за основним платежем, та 98476,00 грн. за штрафними санкціями. Позивач вважає вказане рішення неправомірним, оскільки воно не ґрунтується на нормах права. Зазначене стали підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати незаконним та протиправним спірне податкове повідомлення-рішення №0000582301/0 від 13.04.2011 року та скасувати його.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові (а.с. 2-7).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 96-99).

Вислухавши пояснення представника сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлений вимог, суд встановив наступне.

ТОВ зареєстроване 07.03.2001 року та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків (а.с. 8, 9).

В період з 23.03.2011 року по 29.03.2011 року ДПІ у Суворовському районі м.Одеси (далі ДПІ) була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», ТОВ «Інвесттрейд ЛТД»та ТОВ «Юг Нафтосервіс»за грудень 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №1577/23-6/31339248 від 11.04.2001 року, в якому зазначено про порушення позивачем вимог п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 538853,00 грн, завищення від’ємного значення ПДВ на суму 50113,00 грн. та заниження ПДВ на суму 393905,00 грн. (а.с. 11-25).

Такі висновки обґрунтовано тим, що позивачем до складу податкового кредиту ПДВ по договорам з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»та ТОВ «Інвесттрейд ЛТД»в сумі 494922,00 грн. та 36209,94 грн. відповідно, які актами перевірок цих підприємств визнані нікчемними з тих підстав, що ці угоди не були направлені на реальне настання правових наслідків, а також було незаконно включено до податкового періоду ПДВ по операціям з ТОВ «Юг Нафтосервіс»в сумі 7721,25 грн., які також не були направлені на рельне настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності (а.с. 19-23).

На підставі цього акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000582301/0 від 13.04.2011 року, яким позивачу було донараховано податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 492381,00 грн., в тому числі 393905 грн. за основним платежем, та 98476,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 10, 26).

Суд вважає необґрунтованими викладені в акті перевірки висновки та протиправним спірне податкове повідомлення-рішення з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що між ТОВ та ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» був укладений договір поставки №15/10 від 15.10.2010 року, на виконання якого останнє поставило у перевіряємому періоді позивачу товар, а ТОВ здійснило оплату за цей товар, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі виданими ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» на ім’я ТОВ податковими накладними (т.1 а.с.27-41).

Крім цього, між ТОВ та ТОВ «Інвесттрейд ЛТД»був укладений договір купівлі-продажу №02/09 від 02.09.2010 року, на виконання якого останнє поставило у перевіряємому періоді позивачу товар, а ТОВ здійснило оплату за цей товар, що також підтверджується матеріалами справи, в тому числі виданими ТОВ «Інвесттрейд ЛТД» на ім’я ТОВ податковими накладними (т.1 а.с.42-55).

Крім цього, між ТОВ та ТОВ «Юг Нафтосервіс»був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів №00150 від 03.03.2010 року, на виконання якого останнє поставило у перевіряємому періоді позивачу нафтопродукти, а ТОВ здійснило оплату за цей товар, що також підтверджується матеріалами справи, в тому числі виданими ТОВ «Юг Нафтосервіс»на ім’я ТОВ податковими накладними (т.1 а.с.56-59).

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими є позивач та його контрагент ТОВ «Агістель», що не оспорював в судовому засіданні представник СДПІ.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту оплати коштів за товар та отримання ТОВ податкових накладних від ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», ТОВ «Інвесттрейд ЛТД»та ТОВ «Юг Нафтосервіс» у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям в загальному розмірі 538853,00 грн. до складу свого податкового кредиту, що він і зробив у податковій декларації за грудень 2010 року (а.с.110-116).

З акту перевірки вбачається, що висновок ДПІ про протиправне включення вказаного ПДВ до складу податкового кредиту за грудень 2010 року ґрунтуються на тому, що угоди між позивачем та ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», ТОВ «Інвесттрейд ЛТД»та ТОВ «Юг Нафтосервіс»були укладені без наміру настання реальних наслідків, а тому відповідно до ст.ст.215, ст.203 ЦК України мають ознаки нікчемності.

Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання вказаних угод між ТОВ та його контрагентами у встановленому законом порядку недійсними.

Крім цього такі висновки ДПІ спростовуються також і іншими матеріалами справи, а саме договорами оренди позивачем виробничих територій та товарно-транспортними накладними, які підтверджують перевезення придбаних позивачем товарів та його витрати на оплату пального для транспортування цього товару (а.с. 72-94).

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення №0000582301/0 від 13.04.2011 року, яким позивачу було донараховано податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 492381,00 грн., в тому числі 393905 грн. за основним платежем, та 98476,00 грн. за штрафними санкціями, відповідач діяв не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку з чим позовні вимоги ТОВ про скасування цього рішення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів правомірності прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення в ході розгляду справи відповідачем надано не було.

Разом з тим суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову в частині визнання спірного рішення незаконним та протиправним, оскільки права позивача в повному обсязі поновлюються шляхом скасування цього рішення саме з підстав його незаконності, і на думку суду окреме визнання його незаконним та протиправним є зайвим.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог в частині, в якій ці вимоги задовольняються судом, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 (із змінами та доповненнями), Податковим Кодексом України, ЦК України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент»задовольнити частково.

          Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси від 13.04.2011 року №0000582301/0 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Елемент» суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 492381 грн. (в тому числі за основним платежем - 393905 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 98476 грн.).

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

29 червня 2011 року