Постанова № 16564109, 03.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2011 р. Справа № 2а-9668/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Кайстро О.М.,

за участі:

представника позивача Слєпцової М.М.,

представників відповідача Шевченко Н.О., Смирнової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал» (далі МКВП «Дніпроводоканал», позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі СДПІ по роботі з ВПП, відповідач), в якій просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП від 15.07.2010 року № 0000658823/0.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що терміни сплати податкових зобов'язань по збору за спецводокористування позивачем порушені не були, оскільки протягом 2009 року між СДПІ по роботі з ВПП та МКВП «Дніпроводоканал» було укладено договори про розстрочення податкових зобов'язань: №89 від 19.02.2009 р., відповідно до якого відповідач надає позивачу розстрочення сплати податкових зобов'язань на суму 2999852,15 грн. під проценти терміном з 19.02.2009 р. по 10.12.2009 р.; №190 від 20.05.2009 року, відповідно до якого відповідач надає позивачу розстрочення сплати податкових зобов'язань на суму 1342682,12 грн. під проценти терміном з 20.05.2009 р. по 10.12.2009 р.; №302 від 19.08.2009 року, відповідно до якого відповідач надає позивачу розстрочення сплати податкових зобов'язань на суму 1474752,48 грн. під проценти терміном з 19.08.2009 р. по 21.12.2009 р.; №388 від 19.11.2009 року, відповідно до якого відповідач надає позивачу розстрочення сплати податкових зобов'язань на суму 1273670,76 грн. під проценти терміном з 19.11.2009 р. по 24.12.2009 р. Позивач зазначає, що Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 20.12.2000 р. № 2181 (далі Закон № 2181), чинним на час виникнення спірних правовідносин, не регулюються питання погашення бюджетного кредиту у відповідності до договору розстрочення податкового зобов'язання, а, відтак, у відповідача не було правових підстав застосовувати до позивача штраф за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначених цим Законом, а не договором про розстрочення податкових зобов'язань. Крім того, 23.02.2006 р. відносно позивача господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (справа № Б15/33/06). Позивач вказує, що у період дії мораторію пеня та штраф за порушення строків сплати узгоджено них сум податкових зобовязань, передбачених п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181, не застосовуються. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі. Додатково представник позивача зазначила про наявність розбіжності між даними, що містяться в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні та в особовому рахунку позивача зі збору за спеціальне водокористування. Так, платіжним дорученням №1201 від 25.02.2010 р. в сумі 700000 грн., позивачем сплачено податкову заборгованість зі збору за спеціальне водокористування. МКВП «Дніпроводоканал» не веде історію боргу по кожній окремій задекларованій або нарахованій сумі, а накопичує загальну суму, втім, з копії особового рахунку по збору за спеціальне водокористування видно, що СДПІ по роботі з ВПП частину сплати спрямувало на погашення боргу за договором розстрочки №388 від 19.11.2009 р. в сумі 536400,38 грн. тобто, штрафна санкція 20% становить: 536400,38*20% = 107280,08 грн., тоді як в податковому повідомленні-рішенні №0000658823/0 штрафна санкція складає 107366,34 грн. від зарахованої в сплату податкового боргу суми 536831,71 грн.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні, надали суду письмові заперечення (а.с.26-29), в яких зазначили, що податкове зобов'язання зі збору за спеціальне водокористування було самостійно визначене позивачем у податковій декларації від 27.10.2009 р. №15792 на суму 1276436,11 грн. Між СДПІ по роботі з ВПП та МКВП „Дніпроводоканал" був укладений договір про розстрочення податкових зобов'язань зі збору за спеціальне водокористування від 19.11.2009 р. №388 на суму 1273670,76 грн., на підставі якого частково розстрочені податкові зобов'язання відповідно до декларації від 27.10.2009 р. №15792 на суму 1276436,11 грн. Відповідно до умов договору розстрочення податкових зобов'язань зі збору за спеціальне водокористування від 19.11.2009 р. №388 граничні терміни сплати податкових зобов'язань становлять: 09.12.2009 р. - у сумі 636835,38 грн.; 24.12.2009 р. - 636835,38 грн. Фактично позивачем не було сплачено податкове зобовязання у встановлені договором розстрочення терміни. В ході проведення перевірки було встановлено, що після настання граничного терміну сплати податкового зобов'язання відповідно до договору розстрочення від 19.11.2009 р. №388 позивачем не було сплачено суму податкового зобов'язання зі збору за спеціальне водокористування у сумі 636835,38 грн. Відповідно до пп.6.3 п.6 договору розстрочення від 19.11.09 №388 термін дії цього договору встановлюється від дати його укладання та закінчується останньою датою дії розстрочення податкового зобов'язання (24.12.2009 року). Штрафна санкція була розрахована за затримку від 31 до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на суму податкового зобов'язання яка залишилась несплаченою після закінчення дії договору розстрочення від 19.11.2009 р. №388. Таким чином, штрафні санкції у сумі 107366,34 грн. застосовані не до суми розстрочених податкових зобов'язань, а до суми податкових зобов'язань, яка фактично виникла відповідно до декларації від 27.10.2009 р. №15792 та залишилась несплаченою після закінчення дії договору розстрочення від 19.11.2009 р. №388. Крім того, відповідачем зазначено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2006 р. порушено провадження у справі про банкротство МКВП „Дніпроводоканал". В свою чергу податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкції за несвоєчасну сплату суми узгоджених податкових зобов'язань №0000658823/0 винесено 15.07.2010 р., тобто податкові зобов'язання у вигляді штрафних санкцій виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.92 № 2343-ХІІ (далі - Закон №2343) мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 27.10.2009 р. за №15792 МКВП „Дніпроводоканал" подано до СДПІ по роботі з ВПП податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування за 9 місяців 2009 р.(а.с.44-46), в якому визначено податкове зобовязання позивача зі збору за спеціальне водокористування в сумі 1276436,11 грн.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як зазначено в п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту, протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону №2181 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

В порядку, визначеному ст. 14 Закону №2181 орган державної податкової служби України наділений повноваженнями щодо розстроченням податкових зобовязань, яке полягає у наданні платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобовязань без урахування сум пені під проценти.

19.11.2009 р. між СДПІ по роботі з ВПП та МКВП „Дніпроводоканал" укладено договір №388 про розстрочення податкових зобовязань (а.с.18) зі збору за спеціальне водокористування у загальній сумі 1273670,76 грн. та визначено граничні терміни сплати: 09.12.2009 р. - у сумі 636835,38 грн.; 24.12.2009 р. - 636835,38 грн.

В судовому засіданні встановлено, що надані позивачем до матеріалів справи копії інших договорів про розстрочення сплати податкових зобов'язань №89 від 19.02.2009 року, №190 від 20.05.2009 року, №302 від 19.08.2009 року не стосуються предмету розгляду за цією справою.

14.12.2009 р. за №18763 МКВП „Дніпроводоканал" подано до СДПІ по роботі з ВПП уточнюючий податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування за 9 місяців 2009 р. (а.с.103-104) , в якому визначено суму збору (недоплата), яка збільшує податкове зобовязання позивача зі збору за спеціальне водокористування на 410,79 грн. та самостійно визначено штраф у розмірі 20,54 грн. Таким чином, загальна сума доплати складає 431,33 грн.

15.12.2009 р. позивачем здійснено оплату донарахованого збору за спеціальне водокористування за ІІІ кв. 2009 р. (а.с.100) в загальній сумі 435,00 грн. (платіжне доручення №7318).

25.02.2010 р. позивачем здійснено оплату податкової заборгованості зі збору за спеціальне водокористування (а.с.94) в загальній сумі 700000,00 грн. (платіжне доручення №1201).

СДПІ по роботі з ВПП проведено планову виїзну перевірку МКВП „Дніпроводоканал" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р. За наслідками перевірки 01.07.2010 року відповідачем складено акт № 1486-08-03/3-03341305 (а.с.38-43), в якому, крім інших порушень, встановлено порушення граничних термінів сплати податкових зобовязань зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення.

На підставі акту перевірки від 01.07.2010 р. № 1486-08-03/3-03341305 СДПІ по роботі з ВПП винесено податкове повідомлення-рішення № 0000658823/0 від 15.07.2010 р. про застосування до МКВП „Дніпроводоканал" штрафу у розмірі 20% від суми сплаченого з затримкою на 48 днів податкового зобовязання у розмірі 536831,71 грн., що становить 107366,34 грн.(а.с.11).

Розрахунок штрафних санкцій наведений у додатку №8 до акту перевірки від 01.07.2010 р. № 1486-08-03/3-03341305 .(а.с.95).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що узгоджена в податковому розрахунку 27.10.2009 р. за №15792 сума податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування за 9 місяців 2009 р., позивачем у встановлений законом строк, сплачена не була; була розстрочена згідно договору №388 від 19.11.2009 р. про розстрочення податкових зобовязань в частині, по терміну сплати 09.12.2009 р. в сумі 636835,38 грн. та станом на день закінчення терміну дії договору №388 (24.12.2009 р.) сплачена не була. За рахунок сплати позивачем 15.12.2009 р. суми податкового зобовязання у розмірі 435,00 грн. в рахунок донарахованого податкового зобовязання згідно уточнюючого розрахунку за ІІІ кв. 2009 р. у сумі 431,33 грн., сума податкового боргу позивача зменшилась на різницю - 3,67 грн. За рахунок сплати позивачем 25.02.2010 р. податкової заборгованості зі збору за спеціальне водокористування у сумі 700000,00 грн., була погашена сума податкового боргу позивача, узгоджена згідно податкового розрахунку від 27.10.2009 р. за №15792 у розмірі 536831,71 грн.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на зазначене, суд вважає правомірним застосування до позивача штрафу у розмірі 20% від сплаченого з затримкою на 48 днів податкового зобовязання - 536831,71 грн., який дорівнює 107366,34 грн.

Суд вважає безпідставними посилання представника позивача на непоширення норми.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 на спірні правовідносини, оскільки до позивача застосовано штраф саме за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, а не за порушення порядку погашення та обслуговування кредитів, наданих за рахунок бюджетних коштів або позик, залучених державою чи під державні гарантії, інших зобовязань, що випливають з угод, укладених державними органами та/або від імені держави, які регулюються нормами цивільного законодавства та іншими законами з питань державного боргу та його обслуговування.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2006 р. порушено провадження у справі № Б15/33/06 про банкрутство МКВП „Дніпроводоканал” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону №2343 введення мораторію на задоволення вимог кредиторівпередбачає зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону № 2343 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, зобовязання відповідача зі сплати збору за спеціальне водокористування виникло в 2009 р., тобто після введення мораторію.

За змістом статті 12 Закону № 2343 мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим.

Подібна правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009 р. № 15.

З огляду на зазначене, посилання представника позивача на нарахування спірним податковим повідомленням-рішенням МКВП „Дніпроводоканал” штрафу в період дії мораторію, є безпідставним.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП від 15.07.2010 року № 0000658823/0 прийнято на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законом.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про покладення судових витрат на відповідача.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, суд не вбачає підстав для стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені с. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 17 березня 2011 року.

Суддя М.В. Бондар