Рішення № 16563445, 01.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.11 Справа № 9/112/2011

Суддя А.Г.Ворожцов розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне обєднання", м. Луганськ

до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

про стягнення 571578 грн. 46 коп.

в присутності представників:

від позивача ОСОБА_1., дов. № 42 від 01.01.11

від відповідача ОСОБА_2., дов. № 81-д від 21.12.10

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 153848,80 грн. та інфляційні нарахування в сумі 417729,66 грн. за договором № 313 від 01.03.05 на постачання електричної енергії.

Відповідач, ЛМКП "Теплокомуненерго", відзивом на позовну заяву, наданому у судовому засіданні, з позовом погодився.

Позивач, ТОВ "ЛЕО", посилається на укладений між ним та відповідачем договір на постачання електричної енергії № 313 від 01.03.05, за яким позивач за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року здійснював постачання відповідачу електроенергії, за яку останній зобов'язався розраховуватися згідно з умовами договору.

Відповідач порушив грошові зобовязання за договором, сплачуючи рахунки невчасно та в неповному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані у спірному періоді 3% річних в сумі 153848,80 грн. та інфляційні нарахування 417729,66 грн. і 28 березня 2011 року відповідачу рекомендованим листом направлений рахунок № 313 на оплату цих сум, який на цей час не оплачений.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес та право позивача полягає у стягненні з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних за порушення платежів.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 313 від 01.03.05 на постачання електричної енергії (а.с. 9 17), за яким позивач за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року здійснював постачання відповідачу електроенергії, за яку останній зобов'язався розраховуватися згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 8 додатку Порядок розрахунків до договору кінцевий розрахунок за спожиту активну електроенергію та інші платежі відповідач повинен здійснювати на підставі виставлених позивачем рахунків протягом 5-ти днів з дня після їх отримання.

Пунктом 7.5 договору передбачено, якщо сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку складає 5000 кВт/год та більше, відповідач вносить плату за перетікання реактивної електроенергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідачу після закінчення розрахункових періодів (місяців) надавалися рахунки на сплату активної електроенергії та послуг з перетікання реактивної електроенергії за період жовтень 2010 року лютий 2011 року (а.с. 18 45), про що свідчать розписки представника відповідача про їх отримання.

Відповідач порушив грошові зобовязання за договором, сплачуючи рахунки невчасно та в неповному обсязі, що підтверджується у т.ч. й актом звірення розрахунків від 12.05.11.

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.05.11 по справі № 17/49/2011 з відповідача на користь позивача було стягнуто борг за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року за спожиту активну електроенергію в сумі 25056941,02 грн. та за послуги з перетікання реактивної електроенергії в сумі 835569,68 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно з умовою п. 8 додатку Порядок розрахунків до договору оплату сум 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків оплати відповідач повинен здійснювати на підставі наданих позивачем рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Позивачем нараховані у спірному періоді 3% річних в сумі 153848,80 грн. та інфляційні нарахування 417729,66 грн. і 28 березня 2011 року відповідачу рекомендованим листом направлений рахунок № 313 (а.с. 46) на оплату цих сум, який на цей час не оплачений.

Вирішуючи цей спір, суд врахував таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Таким чином, законодавець надав право відповідачу під час розгляду справи в господарському суді визнати позов повністю або частково. Оскільки відповідач скористався своїм правом щодо визнання суми позову за вказаний період, і це визнання викладене у письмовій формі у наданому відзиві на позовну заяву, суд приймає цю обставину до уваги.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, Луганського МКП "Теплокомуненерго", 91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23-а, код 24047779, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937, 3% річних в сумі 153848,80 грн. та інфляційні нарахування в сумі 417729,66 грн., крім того, витрати на сплату держмита 5715,78 грн. та інформаційно-технічні витрати 236,0 грн. на рахунок 2600218961 в ЛОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Луганськ, МФО 304007.

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 04.07.11.

Суддя А.Г.Ворожцов