Рішення № 16563403, 29.06.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2011 р.

Справа № 5010/973/2011-21/39

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.,

при секретарі судового засідання Чверенчук Р.Р.

За участю:

представника позивача - Волонюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного Банку "Київська Русь", вул. Хорива, 11а, м. Київ 71, 04071 (поштова адреса для відправлення кореспонденції: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Південний бульвар, 24а).

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" вул. Г. Мазепи, 168, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 22166729.

про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" на користь Акціонерного Банку "Київська Русь" -113313 (сто тринадцять тисяч триста тринадцять) гривень 44 копійок заборгованості, витрат по сплаті державного мита - 1133,13 грн. та витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Встановив, що Акціонерний Банк "Київська Русь" звернувся до господарського суду з позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" на користь Акціонерного Банку "Київська Русь" -113313 (сто тринадцять тисяч триста тринадцять) гривень 44 копійок заборгованості, з яких 91857,41 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 4273,08 грн. прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитом, 528,18 грн. - нараховані відсотки за період з 01.05.2011 по 09.05.2011, 113,55 грн.- пеня за несвоєчасну сплату процентів, 4093,60 грн.- збільшення заборгованості на індекс інфляції, 12447,62 грн.- штраф за несвоєчасне погашення кредиту.

Позивач позовні підтримав. В обгрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення відповідачем умов Кредитного договору №15-08/1 від 24.03.2008р., зокрема не повернення отриманого кредиту в термін обумовлений вказаним договором та не сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідач жодного разу в судове засідання не з"явився, направляв суду клопотання про відкладення розгляду справи, однак будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення (а.с.2).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд, враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу у випадку неподання відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача та вважає, що позовні вимоги позивача слід задоволити, судові витрати стягнути з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При цьому суд врахував наступне.

24.03.2008року між АБ „Київська Русь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" укладено Кредитний договір №15-08/1, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов"язався надати Позичальнику кредит в розмірі 309 600, 00 гривень строком до 23 березня 2011 р.

Кредит, згідно з п. 2.2, п. 3.1 кредитного договору, відповідачу надано 28.03.2008 року, що підтверджується меморіальним ордером №2 від 28.03.2008р. (а.с. 8), тобто, позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний повернути Банку отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановлених Кредитнтним договором, тобто не пізніше 23 березня 2011 року. Відсотки за користування кредитом, Позичальник відповідно до п. 4.2, п. 8.1, Кредитного договору, зобов'язуваний сплачувати щомісячно в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 10.05.2011р. Позичальник (відповідач) не виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Кредитного договору, у встановлені строки не повернув кредит у сумі 91 857, 41 грн. та не сплатив відсотки за користування кредитом у сумі 4 273, 08 грн.

Крім того, позивачем нараховано відсотки по кредиту за період з 01.05.2011р. по 09.05.2011р. у сумі 528, 18 грн.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність " поняття банківського кредиту визначається як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-якезобов'язанняя придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Кредитний договір є концесуальним, він вважається укладеним із моменту досягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами , двостороннім (встановлює права й обов"зки як для кредитодавця, так і для позичальника) та відплатним (обов'язкова відплатність фінансових послуг з надання кредиту у вигляді процентів).

Згідно із ч.2 ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок сплати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) й виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вимога про стягнення пені за прострочення оплати відсотків за користування кредитом в розмірі 113, 55 грн. підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 9.2. Кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання.

Таким чином, пеня за прострочення оплати відсотків за користування кредитом становить 113, 55 грн. (розрахунок а.с.9).

Позивачем відповідачу нараховано 30 % річних в розмірі 12 447, 62 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 4 093, 60 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов’язанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов’язань.

Пунктом 9.1. Кредитного договору встановлено, що у випадку несвоєчасного повернення кредитних коштів Позичальник зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми.

Враховуючи викладене, заявлені вимоги про стягнення 30 % річних в розмірі 12 447, 62 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 4 093, 60 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1 133, 13 грн державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст. 33, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" вул. Г. Мазепи, 168, м. Івано-Франківськ, 76000 (код 22166729) на користь Акціонерного Банку "Київська Русь", вул. Хорива, 11а, м. Київ 71, 04071, (код 24214088), (поштова адреса для відправлення кореспонденції: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Південний бульвар, 24а) - 91 857, 41 грн. - заборгованості по кредиту; 4 273, 08 грн. - простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом; 528, 18 грн. - нарахованих відсотків по кредиту за період з 01.05.2011р. по 09.05.2011р.; 113, 55 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом; 4 093, 60 грн. - індекс інфляції від прострочення кредиту; 12 447, 62 грн. - 30% річних від прострочення повернення кредиту; 1 133, 13 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Скапровська І. М.

Повне рішення складено

та підписано 04.07.2011р.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Кріцак В. М.