Ухвала суду № 16548721, 01.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року справа №2а-27211/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Горбенко К.П. , Лях О.П.

при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.

за участю сторін: представника Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Малєєвої Т.С., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» Сулімової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-27211/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24 листопада 2010 року № 0000092330/0, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду адміністративним з позовом до Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24 листопада 2010 року № 0000092330/0.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 21 грудня 2010 року позовні вимоги ТОВ «Армлит-Донбасс» задовольнив, а саме: визнав недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Донецької області від 24 листопада 2010 року № 0000092330/0, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2010 року в сумі 57871 грн.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, Державна податкова інспекція у у м.Харцизську звернулася до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що податковий кредит позивача за спірний період сформований невірно в звязку з не підтвердженням в повному обсязі факту надмірної сплати ПДВ у бюджет за результатами зустрічних перевірок у відповідності до вимог Наказів ДПА України. В ході проведення комплексу заходів, спрямованих на визначення достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість ДПІ у м.Харцизьку були отримані відповіді на запити щодо проведення зустрічних перевірок попередніх звітних періодів, в яких зазначено, що підприємства-контрагенти позивача є посередниками та цими підприємтвами не задекларовані податкові зобовязання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м.Харцизьку Донецької області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №06747977.

17 вересня 2010 року позивачем до ДПІ у м.Харцизьку подана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року, згідно з якою позивачем визначено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 365654 на рахунок платника у банку (рядок 25.1).

У період з 27 жовтня по 12 листопада 2010 року ДПІ у м.Харцизьку проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 1 липня до 31 серпня 2010 року, за наслідками якої складений акт від 12 листопада 2010 року № 2686/23-3/31649644. Перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за серпень 2010 року бюджетне відшкодування в сумі 307783 грн. Крім того, в акті перевірки зазначено, що сума податку на додану вартість 57871 грн., яка включена до складу податкового кредиту, не підтверджена перевіркою до кінцевого виробника, а також постачальники позивача не визначили свої податкові зобов'язання у спірному періоді, що підтверджується витягом з автоматизованої бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

На підставі зазначеного акту перевірки 24 листопада 2010 року відповідачем прийнятеподаткове повідомлення-рішення № 0000092330/0, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2010 року у розмірі 57871 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність спірного повідомлення - рішення податкового органу, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з наступних підстав.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом 7.7.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності- зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 7.7.1. цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, з наведених норм вбачається, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження фактів узгодженості дій платника податку з постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності щодо таких дій чи сприянні в ухиленні постачальників від виконання податкових зобовязань.

Посилання апелянта на те, що Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено звязок між сплатою, надходженням до бюджету сум податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку, що ці етапи нерозривно повязані між собою, і тому право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, на увагу не заслуговують, оскільки у даному випадку має місце помилкове тлумачення відповідачем норм вказаного Закону.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 1 лютого 2011 року.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-27211/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24 листопада 2010 року № 0000092330/0 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 2 лютого 2011 року.

Головуючий: В.В. Попов

Судді : К.П. Горбенко

О.П.Лях