Рішення № 16546022, 14.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р. Справа № 5023/2945/11

вх. № 2945/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача-не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Овідіопольвино", смт. Овідіополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малті", м. Харків

про стягнення 104 587,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АП Овідіопольвино", смт. Овідіополь, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Малті", м. Харків, 93261,40 грн. основного боргу, 8146,96 грн. пені, 668,16 грн. 3% річних, 2511,03 грн. інфляційних витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 23/10 від 25.10.10 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 квітня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 травня 2011 р.

12 травня 2011 р. відповідач надав заяву про відкладення розгляду справи на інший день, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 травня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 06 червня 2011 р.

В судовому засіданні 06 червня 2011 р. було оголошено перерву до 14 червня 2011 р.

Представники сторін у призначене судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справі повідомлені були належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

25 жовтня 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АП Овідіопольвино", смт. Овідіополь, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Малті", м. Харків, (вдіповідач) був укладений договір № 23/10, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався протягом всього строку дії договору за замовленням відповідача передавати йому у власність алкогольну продукцію, а відповідач , в свою чергу, приймати та сплачувати вартість товару на умовах цього договору. Пунктом 6.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем протягом 45 календарних днів з дати отримання відповідної партії. Пунктом 9.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар за накладною № 264073607 від 02.11.10 р. на суму 56602 грн. та за накладною № 331073722 від 24.12.10 р. на суму 73659,40 грн. (враховуючи нестачу та розбиті пляшки відповідно до акту бою, нестачи від 27.12.10 р.), всього на загальну суму 130261,40 грн.. Вказані накладні підписані обома сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було вищезазначено, сторони узгодили строк оплати товару- протягом 45 календарних днів з дати отримання відповідної партії.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте розрахувався за нього частково на суму 37000 грн.

Сторони склали між собою акт підтвердження заборгованості, відповідно до якого станом на 11.05.11 р. у відповідача перед позивачем за накладними № 264073607 від 02.11.10 р. , № 331073722 від 24.12.10 р. існує заборгованість у сумі 93261,40 грн. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками товариств(належним чином засвідчена копія вказаного акту додана до матеріалів справи ).

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 93261,40 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –93261,40 грн. правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 2511,03 грн. та 3% річних у сумі 668,16 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати вартості відповідної партії отриманого товару відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 8146,96 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малті", м. Харків (61166, м. Харків, вул. Кримська, 8, кв. 82, р/р № 26008010047551 в ПАТ ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 30291478) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Овідіопольвино", смт. Овідіополь (67801, Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Залізнична, 56, р/р № 2600933424 в "Райффайзен банк Аваль", м. Київ, МФО 380805, код 30910391) 93261,40 грн. основного боргу, 8146,96 грн. пені, 668,16 грн. 3% річних, 2511,03 грн. інфляційних витрат, 1045,87 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 20 червня 2011 року.