Рішення № 16545953, 24.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2011 р.Справа № 13/17-1650-2011 За позовом Приватного акціонерного товариства "ВЕЛТА" до відповідача Закритого акціонерного товариства "Міська страхова компанія"

про стягнення 9285,80 грн.

Суддя Панченко О.Л.

Представники:

від позивача не зявився

від відповідача не зявився

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 9285,80 грн. за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів від 19.11.2009р. № 207/НТ-09.

Відповідач заперечень щодо позову не подав. Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Беручи до уваги, що:

Згідно з договором добровільного страхування наземних транспортних засобів від 19.11.2009р. № 207/НТ-09, укладеним між позивачем та страхувальником ОСОБА_1, був застрахований транспортний засіб "TOYOTA CAMRY", державний номер НОМЕР_1. Відповідно до умов зазначеного договору страхування позивач при настанні страхового випадку зобовязаний здійснити виплату страхового відшкодування.

Згідно з полісом обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9046303 Закритим акціонерним товариством "Міська страхова компанія" був застрахований транспортний засіб ГАЗ 33022, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2. Відповідно до умов зазначеного полісу Закрите акціонерне товариство "Міська страхова компанія" при настанні страхового випадку було зобовязане здійснити виплату страхового відшкодування.

04.02.2010р. близько 12 год. 00 хв. в місті Києві на вулиці Софіївській, 23 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "TOYOTA CAMRY", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та транспортного засобу ГАЗ 33022, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок якої автомобілю "TOYOTA CAMRY", державний номер НОМЕР_1 завдано технічних пошкоджень.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 22.03.2010р. по справі № 3-2796/10 дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 2.3 (а) Правил дорожнього руху України.

05.02.2010р. ОСОБА_1 звернувся до позивача з повідомленням про настання події, яка може бути кваліфікована як страхова.

17.02.2010р. на замовлення позивача незалежним експертно-юридичним бюро СПД "ОСОБА_3" було проведено автотоварознавче дослідження транспортного засобу "TOYOTA CAMRY", державний номер НОМЕР_1, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу в результаті пошкоджень при дорожньо-транспортній пригоді.

19.02.2010р. на підставі звіту незалежного експертно-юридичного бюро СПД "ОСОБА_3" від 17.02.2010р. № 15/02 позивачем був складений страховий акт № 20 НТ/10 та розрахунок розміру страхового відшкодування, яке склало 12182,51 грн.

19.02.2010р. ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі вищевказаних документів позивач виплатив страхувальнику ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 12182,51 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1744 від 22.10.2010р. та № 1806 від 02.11.2010р.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частина 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, якого було визнано винним у скоєні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, був укладений поліс обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9046303 з відповідачем, який передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоровю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь якою особою, яка експлуатує його на законних підставах. Позивач на адресу відповідача надіслав претензію № 556 від 05.11.2010р. про відшкодування матеріального збитку, завданого у результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в сумі 12182,51 грн. Листом № 1172-12 від 06.12.2010р. відповідач визнав претензію частково в сумі 9285,80 грн., однак кошти на рахунок позивача не перерахував.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та відповідно до ст.ст. 526, 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 3, 5, 6, 15, 22, 29, 37 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягають задоволенню у заявленій сумі.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-Б/1, код 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства "ВЕЛТА" (м. Київ, вул. Московська, 46/2, код 21559409, п/р 2650122 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 300335) страхове відшкодування у розмірі 9285 (девять тисяч двісті вісімдесят пять) грн. 80 коп., держмито у сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Суддя Панченко О.Л.

Повний текст рішення складений та підписаний 29.06.2011р.