Ухвала суду № 16539070, 12.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 року м. КиївК-20361/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

Шипуліна Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.04.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2008

у справі№ 2а-3008/08

за позовомВиробничого обєднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія”

до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції

провизнання недійсними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Виробниче обєднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія” звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень рішень № 0000221540/3 від 22.12.2006, № 0000231540/3 від 22.12.2006, № 0000241540/3 від 22.12.2006.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.04.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2008 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.04.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку структурної одиниці позивача „Димитрівська геологорозвідувальна експедиція” виробничого обєднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія” з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на прибуток за період з 01.07.2005 по 01.05.2006 та складено акт № 525/15-013/33161800 від 30.06.2006.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000221540/3 від 22.12.2006, № 0000231540/3 від 22.12.2006, № 0000241540/3 від 22.12.2006 про нарахування штрафних санкцій за затримку граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань з податку на прибуток.

Судами попередніх інстанцій перевірено платіжні доручення та встановили, що позивач самостійно не проводив погашення податкового боргу, „Димитрівська геологорозвідувальна експедиція” виробничого обєднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія” надало 30.11.2005 відповідачу уточнюючий розрахунок з податку на прибуток на загальну суму 149000 грн., при цьому сума переплати податку, яка нарахована у звязку з виправленням помилки, складає 53450 грн., а відповідачем використане зазначене уточнення як джерело погашення податкового боргу та нараховані позивачу штрафні санкції.

Позивач не сплачував узгоджену суму податкового зобовязання з податку на прибуток, а зменшив податкові зобовязання з цього податку за 9 місяців 2005 року, у звязку з виправленням помилки, шляхом надання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 N 2181-III.

Пунктом 1.2 ст. 1 цього Закон України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 N 2181-III встановлено, що податкове зобовязання - зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п. ”а” п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно абзацу 2 п. 5.1 ст. 5 Закону N 2181-III у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

За змістом підпункту ”а” абзацу 1 п. 17.2 ст. 17 цього ж Закону податкове зобовязання, самостійно узгоджене платником податків шляхом подання уточнюючого розрахунку, сплачується в день подання такого розрахунку до податкового органу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач здійснював сплату поточних податкових зобовязань з податку на прибуток.

Позивачем подано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно якого зменшив суму податкового зобовязання, тому у податкового органу не було правових підстав для застосування штрафних санкцій передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.04.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2008 у справі № 2а-3008/08 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.04.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2008 у справі № 2а-3008/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

Н.Є. Маринчак

Т.М. Шипуліна

Суддя М.О. Федоров