Постанова № 165365, 03.10.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2006 р. Справа № 9/296-АП-06

м.Херсон, зал судового засідання № 322, 12 год. 45 хв.

Господарськийсуд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна", м.Херсон

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м.Херсон

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

За участю представників сторін:

від позивача –Іпатов В.В. - представник, дор. від 07.08.2006р.;

від відповідача – Транчук А.В.- головний державний податковий ревізор-інспектор, дор. №12543/9/10-039 від 02.10.2006р.; Шевченко О.А. –старший державний податковий інспектор, дор. №6/9/10-139 від 10.01.2006р.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 09.02.2006р. №0000912301/0, яким визначено податкове зобов”язання з податку на додану вартість у розмірі 36555 грн., з яких –24370грн. основний платіж, а 12185 грн. - штрафні санкції;

№0000922301/0 від 09.02.2006р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 82793 грн.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тими обставинами, що висновки ДПІ у м.Херсоні, викладені в акті перевірки від 02.02.2006р. №295/23-7/32125693 ТОВ “Екобіотек-Україна”, на підставі яких прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 09.02.2006р. не відповідають положенням Закону України “Про податок на додану вартість”. Також позивач стверджує, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 09.02.2006р. №0000922301/0 не відповідає підставам і умовам Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідач у письмовому запереченні від 19.09.2006р. №12066/9/10-039, позовні вимоги не визнає і стверджує, що ДПІ у м.Херсоні була проведена перевірка в результаті якої встановлено, що постачальники позивача, які надали йому податкові накладні, на підставі яких суми ПДВ були віднесені позивачем до складу податкового кредиту не мали права на складання таких податкових накладних.

Відповідач стверджує, що одним із постачальників позивача в червні 2005р. було ПФТФ “Промсировина” м.Херсон, яким придбано товар у ТОВ “РТК,ЛТД” м.Київ по податковим накладним від 02.06.2005р. №65 на загальну суму 206010 грн. в т.ч. ПДВ-43384 грн. 67 коп.; від 22.06.2005р. №69 на загальну суму 206010 грн. в т.ч. ПДВ-34335 грн. По ланцюгу постачальників ТОВ “РТК, ЛТД”- ПВТФ “Промсировина”- ТОВ “Екобіотек-Україна”.

При проведенні ДПІ у м.Херсоні зустрічних перевірок було встановлено, що ТОВ “РТК,ЛТД” подало останню податкову звітність за І квартал 2005р.. Відповідач стверджує, що цей факт свідчить про те, що ТОВ “РТК,ЛТД” не сплатило податок на додану вартість з цієї операції, чим порушило вимоги Закону України “Про податок на додану вартість”.

Також постачальником позивача в червні 2005р. було ПП “Агроекспо”, яке придбало товар у ПФ “Таврида” по податковій накладній від 28.06.2005р. №61 на загальну суму 169417 грн. 78 коп. в т.ч. ПДВ-28236 грн. 30 коп. ПФ “Таврида” включено до податкового кредиту суми ПДВ від постачальника ПВКФ “Промтехніка” по податковій накладній від 01.06.2005р. №58 на загальну суму 652931 грн. 95 коп. в т.ч. ПДВ- 108821 грн. 99 коп.. Згідно даних ДПІ у м.Херсоні ПВКФ “Промтехніка” не звітує з податку на додану вартість з листопада 2001р.

ДПІ у м.Херсоні вважає, що первинні документи видані ТОВ “РТК,ЛТД” та ПВКФ “Промтехніка” не мають юридичної сили та не впливають на документальне підтверджння податкового кредиту ТОВ "Екобіотек-Україна", а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

В обгрунтування своїх доводів відповідач посилається на п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

ДПІ у м.Херсоні стверджує, що сума ПДВ має бути врахована у ціні товару всіма учасниками господарської операції.

Позивач проти доводів відповідача заперечує.

Розгляд справи відкладався до 03.10.2006р. з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд,

В С Т А Н О В И В:

Посадовими особами ДПІ у м.Херсоні з 13.01.2006р. по 26.01.2006р. проведено перевірку обгрунтованості відшкодування податку на додану вартість з бюджету за березень, травень, червень, липень 2005р. ТОВ “Екобіотек-Україна”, за результатами якої складено акт №295/23-7/32125693 від 02.02.2006р..

За результатами перевірки податковим органом було встановлено, що одним із постачальників позивача- ТОВ “Екобіотек-Україна” в червні 2005р. було ПФТФ “Промсировина” м.Херсон, ” яким придбано товар у ТОВ “РТК,ЛТД” м.Київ по податковим накладним від 02.06.2005р. №65 на загальну суму 206010 грн. в т.ч. ПДВ-43384 грн. 67 коп.; від 22.06.2005р. №69 на загальну суму 206010 грн. в т.ч. ПДВ-34335 грн. По ланцюгу постачальників ТОВ “РТК, ЛТД”- ПВТФ “Промсировина”- ТОВ “Екобіотек-Україна”.

При проведенні ДПІ у м.Херсоні зустрічних перевірок було встановлено, що ТОВ “РТК,ЛТД” подало останню податкову звітність за І квартал 2005р.. Згідно рішення Солом”янського районного суду м.Києва від 04.03.2005р. по справі №2-1672 визнано недійсним свідоцтво №19739 від 25.06.2003р. про державну реєстрацію суб”єкта підприємницької діяльності ТОВ “РТК ЛТД” з моменту видачі та визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ “РТК ЛТД”.

Також постачальником позивача в червні 2005р. було ПП “Агроекспо”, яке придбало товар у ПФ “Таврида” по податковій накладній від 28.06.2005р. №61 на загальну суму 169417 грн. 78 коп. в т.ч. ПДВ-28236 грн. 30 коп. ПФ “Таврида” включено до податкового кредиту суми ПДВ від постачальника ПВКФ “Промтехніка” по податковій накладній від 01.06.2005р. №58 на загашльну суму 652931 грн. 95 коп. в т.ч. ПДВ- 108821 грн. 99 коп.. Згідно даних ДПІ у м.Херсоні ПВКФ “Промтехніка” не звітує з податку на додану вартість з листопада 2001р. Реєстрацію ПВКФ “Промтехніка”, як платника податку на додану вартість анульовано згідно акту №123/16-1 від 18.11.2005р., внаслідок неподання звітності до контролюючих органів.

На підставі акту перевірки від 02.02.2006р. ДПІ у м.Херсоні 09.02.2006р.було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000912301/0, яким позивачу визначено податкове зобов”зання з податку на додану вартість в сумі 36555 грн., з яких 24370 грн.- за основним платежем, 12185 грн –за штрафними (фінансовими) санкціями, яке обгрунтовується податковим органом посиланнями на порушення позивачем положень п.1.3, п.1.8 ст.1; п.п.7.4.1 п.7.4; п.п.7.7.5, п.п. 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість (зі змінами і доповненнями) та податкове повідомлення-рішення №0000922301/0 від 09.02.2006р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 82793 грн. 00 коп.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного податкового законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ “Екобіотек-Україна” було отримано від контрагентів належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість товару, придбаного відповідно до укладених угод, який був оплачений позивачем в повному обсязі, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість. . Відповідач не оспорює факт оплати позивачем вартості товару на користь ПФТФ “Промсировина” , ПП “Агроекспо” та правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаного позивачем товару. Також відповідачем не надано суду доказів, які свідчили про оспорювання ним даних угод, або визнання їх недійсними.

Надані позивачем податкові накладні складені у відповідності до вимог п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та наказу ДПА України “Про затвердженням форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення від 30.05.97р. №165.

Доводи відповідача підлягають відхиленню з огляду на наступне: пунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, визначено термін “бюджетне відшкодування” і не визначено жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит.

Так, п.1.8 ст. 8 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв”язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Даний пункт дає визначення загального розуміння терміну “бюджетне відшкодування” і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону. Зокрема, такою нормою Закону України “Про податок на додану вартість є п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов”язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов”язань та податкового кредиту, а не навпаки.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що позивач не довів факту сплати податку на додану вартість до бюджету.

Згідно імперативних вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, в тому числі і органи державної податкової служби, при здійсненні покладених на них державою функцій зобов”язані діяти лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус органів державної податкової служби, її функції, завдання та правові засади діяльності встановлено Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Положеннями ст.67 Конституції України встановлено, що кожен зобов”язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством.

Чинне податкове законодавство України, в тому числі і Закон України “Про податок на додану вартість” не встановлює обов”язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні №0000912301/0 від 09.02.2006р., яким ТОВ “Екобіотек-Україна” визначено податкове зобов”язання з податку на додану вартість в сумі 36555 грн., з яких 24370 грн.- за основним платежем, 12185 грн –за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення №0000922301/0 від 09.02.2006р., яким ТОВ “Екобіотек-Україна” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 82793 грн. 00 коп. підлягають визнанню нечинними.

Понесені позивачем судові витрати в розмірі 6 грн. 80 коп. підлягають поверненню йому з Державного бюджету.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про час і місце виготовлення постанови суду в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 98, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні №0000912301/0 від 09.02.2006р., яким товариству з обмеженою відповідальністю “Екобіотек-Україна” , м.Херсон (код 32125693) визначено податкове зобов”язання з податку на додану вартість в сумі 36555 грн., з яких 24370 грн. - за основним платежем, 12185 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні №0000922301/0 від 09.02.2006р., яким товариству з обмеженою відповідальністю “Екобіотек-Україна” м.Херсон (код 32125693) зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 82793 грн. 00 коп

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Екобіотек-Україна”, 73000 м.Херсон, вул.Ракетна,110 код 32125693 з Державного бюджету 6 грн. 80 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.В. Ребриста

Постанову складено у повному обсязі 06.10.2006р.