Постанова № 16536129, 30.06.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2011 р.Справа № 5024/370/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Риковій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за дорученням

від відповідача: ОСОБА_2. за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування", м. Каховка, Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області

від 13 травня 2011 року

у справі № 5024/370/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат",

м. Кривий Ріг

до Відкритого акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування", м. Каховка, Херсонської області

про стягнення пені в сумі 33.622 грн. 88 коп.

ВСТАНОВИВ:

09.03.2011 р. Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі позивач, ПАТ) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування" (далі відповідач, ВАТ) про стягнення пені в розмірі 33.622 грн. 88 коп.

Позов мотивований тим, що за умовами укладеного між сторонами у справі договором поставки № 618 від 27.05.2010 р. відповідач повинний був поставити позивачеві три випрямлювача зварювальних КІУ-501 (далі товар) у другому кварталі 2010 р. протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки останнього з правом дострокової поставки.

27.05.2010 р. позивач направив відповідачу письмову заявку за № 53-15/839 на поставку зазначеного товару, яка отримана останнім в цей же день, тобто 27.05.2010 р., у звязку з чим ВАТ повинний був передати ПАТ товар у строк до 28.06.2010 р.

Але, фактично умови договору відповідач виконав лише 18.11.2010 р., внаслідок чого повинний сплатити позивачу пеню в сумі 33.622 грн. 88 коп. за прострочення поставки товару на 143 дня за період з 29.06.2010 р. по 18.11.2010 р. в розмірі 0,5% від вартості товару за кожний день прострочення на підставі п. 6.2 розділу 6 договору № 618 від 27.05.2010 р., а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 336 грн. 88 коп. на сплату держмита та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У відзивах на позов відповідач позовні вимоги ПАТ вважав необґрунтованими та безпідставними посилаючись на те, що заявку позивача за № 53-15/839 від 27.05.2010 р. на поставку товару він не отримував, а 04.11.2010 р. між сторонами у справ була укладена додаткова угода № 1 до договору поставки № 618 від 27.05.2010 р. якою сторонами був визначений строк поставки товару: 2-4 квартал 2010 р. на протязі 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця з правом дострокової поставки. Товар був поставлений позивачу 18.11.2010 р., а тому підстави для стягнення пені відсутні.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.05.2011 року (суддя Остапенко Т.А.) позов задоволений частково та з відповідача на користь позивача стягнуто: 32.212 грн. 13 коп. пені за період з 05.07.2010 р. по 18.11.2010 р., 322 грн. 10 коп. понесених витрат на сплату державного мита та 226 грн. 10 коп. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за укладеним між сторонами у справі договором № 618 від 27.05.2010 р. щодо своєчасної поставки товару, у звязку з чим повинний сплатити позивачеві пеню у розмірі 0.5% від вартості товару, який не було поставлено, за кожен день прострочення за період з 05.07.2010 р. по 18.11.2010 р. в сумі 32.212 грн. 13 коп.

Зміни, узгоджені сторонами, внесені додатковою угодою в строки здійснення поставки за договором № 618 від 27.05.2010 р. регулюють обовязки постачальника щодо дотримання строків поставки після її підписання - з 04.11.2010 р., що відповідачем не заперечується, а крім того, додаткова угода не містить положень щодо розповсюдження її умов на письмові заявки покупця, надіслані до її підписання, у звязку з чим, на думку місцевого суду, ця додаткова угода не впливає на термін стягнення пені за несвоєчасне виконання зобовязання за договором.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального права та постановити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 27.05.2010 р. між сторонами у справі був укладений договір поставки № 618, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити товар, в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 3.3 договору товар поставляється в строки, зазначені в специфікації. Поставка товару може здійснюватися за письмовими заявками покупця (п. 3.4). Письмова заявка направляється покупцем за допомогою поштового зв'язку на адресу постачальника або засобами факсимільного зв'язку за номером, що зазначений в реквізитах постачальника (п. 3.5). Заявка також може бути надана покупцем через представника постачальника. При цьому, на підтвердження прийняття заявки, посадова особа постачальника зазначає свою посаду, прізвище, по-батькові та ставить підпис з печаткою постачальника на примірнику заявки покупця (п. 3.7).

Розділом 4 Договору передбачено, що ціна за одиницю товару зазначається сторонами в специфікації (п. 4.1). Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, який підлягає поставці у відповідності до специфікації до договору. Сума даного договору на момент його укладення, складає 47025 грн., в т.ч. ПДВ 7837 грн. 50 коп. (п. 4.2). Оплата проводиться в порядку та строки, зазначені в специфікації (п.4.4).

Відповідальність постачальника у випадку порушення строків поставки товару встановлена в п.6.2 Договору як сплата покупцю пені у розмірі 0,5% від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочки.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків по договору (п.9.1).

Додатком № 1 до договору є специфікація №1, згідно з якою постачальник (відповідач) зобов'язується поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити випрямлячі зварювальні КИУ-501 у кількості 3 шт. вартістю 47025 грн. За умовами п. 4 даної специфікації строк поставки товару - 2 квартал 2010 р., протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця з правом дострокової поставки. Порядок оплати товару: по факту відвантаження, при умовах пред'явлення постачальником рахунків та видаткових накладних (п.5).

Позивачем, згідно п. п. 3.4, 3.5 Договору та п. 4 специфікації 27.05.2010 р. надіслано на адресу відповідача письмову заявку за вихідним № 53-15/839 про поставку останнім випрямлячів зварювальних КИУ-501 в кількості 3 шт. цінним листом з описом вкладення.

Листами від 21.06.2010 р. № 36/167, від 20.07.2010 р. № 36/129 та від 29.09.2010 р. № 36/136 відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку з затримкою імпортних комплектуючих поставка зварювальних випрямлячів КИУ-501 в кількості 3 шт. буде здійснена пізніше.

04.11.2010 р. між сторонами у справі укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 618 від 27.05.2010 р., якою змінено п. 4 специфікації № 1 договору, а саме: змінений строк поставки товару на 2-4 квартал 2010 р. на протязі 30-ти календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця з правом дострокової поставки.

21.10.2010 р. позивачем отримано факс, в якому відповідач повідомляє про готовність до відвантаження товару. Листом від 12.11.2010 р. № 36/173 відповідач повідомив позивача про знаходження товару на складі готової продукції.

Платіжним дорученням № 16412 від 17.11.2010 р. позивач оплатив рахунок-фактуру відповідача № СФ-0000366 від 10.11.2010 р. та перерахував останньому 47025 грн., чим повністю виконав свої зобовязання за договором.

З видаткової накладної № РН-0000239 від 18.11.2010 р. та прибуткового ордеру № 313 від 18.11.2010 р. видно, що товар був поставлений відповідачем позивачу 18.11.2010 року.

17.12.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 53-02/4423 у семиденний строк перерахувати суму пені за прострочення поставки товару відповідно до специфікації № 1 до договору № 618 від 27.05.2010 р. в розмірі 33622 грн. 88 коп. Зазначена претензія, отримана відповідачем 23.12.2010 р., але залишена без задоволення та відповіді.

У п. 6.2 договору сторонами передбачено, що за порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 % від вартості непоставленого товару, за кожний день прострочки.

Відповідно до умов договору відповідач повинний був поставити позивачеві три випрямлювача зварювальних КІУ-501 у другому кварталі 2010 р. протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки останнього з правом дострокової поставки.

27.05.2010 р. позивач направив відповідачу цінним листом письмову заявку за № 53-15/839 на поставку зазначеного товару.

Належних та допустимих доказів, що свідчать про неотримання вищезазначеної заявки відповідачем, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, суду не надано та їх в матеріалах справи не міститься

Нормативами Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 р. № 1149 „Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" передбачено строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При викладених обставинах суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що за умовами укладеного договору та з урахуванням часу обігу поштового відправлення кореспонденцій, а саме заявки ПАТ № 53-15/839 від 27.05.2010 р. відповідач повинний був поставити позивачу товар у строк не пізніше ніж 05.07.2010 р.

Фактична поставка товару відбулась 18.11.2010 р.

04.11.2010 р. між сторонами у справі була укладена додаткова угода № 1 до договору поставки № 618 від 27.05.2010 р. якою сторонами був визначений строк поставки товару: 2-4 квартал 2010 р. на протязі 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця з правом дострокової поставки.

Як свідчать матеріали справи інші заявки ніж № 53-15/839 від 27.05.2010 р. на поставку товару позивачем відповідачу не направлялись.

Оскільки, відповідач прострочив виконання свого зобовязання за укладеним договором щодо поставки товару в період з 05.07.2010 р. по 04.11.2010 р., а з цього часу додатковою угодою № 1 до договору поставки, за згодою сторін, внесені зміни, то колегія суддів вважає, що відповідно до п. 6.2 договору відповідач повинний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно поставленого товару, за кожний день прострочки, за вищезазначений період часу, тобто за 121 день в сумі 28.450 грн. 12 коп., а в решті частині позову слід відмовити.

Доводам скаржника про не підтвердження ним заявки покупця через її неотримання та, в звязку з чим не чинністю останньої, судом першої інстанції надана вірна оцінка, оскільки умовами договору не передбачено не чинність заявки покупця через її не підтвердження постачальником, а відсутність реєстрації заявки покупця в журналі вхідної кореспонденції відповідача не підтверджує факт її не отримання останнім від підприємства поштового звязку та не є належним та допустимим доказами у справі.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ підлягають задоволенню на 84.61% (позов заявлений на 33.622 грн. 88 коп., а підлягає задоволенню на 28.450 грн. 12 коп.), у звязку з чим, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, відповідач повинний відшкодувати позивачеві 284 грн. 50 коп. понесених судових витрат на сплату держмита та 199 грн. 67 коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З вищенаведених підстав з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 25 грн. 87 коп. понесених витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу, яка підлягає задоволенню на 15.39%

Керуючись ст. ст. 99, 101105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ВАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" задовольнити частково.

Пункти другий та третій резолютивної частини рішення господарського суду Херсонської області від 13 травня 2011 року у справі № 5024/370/2011 змінити та викласти їх в наступній редакції:

2. Стягнути з ВАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" на користь ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат": 28.450 грн. 12 коп. пені, 284 грн. 50 коп. понесених судових витрат на сплату держмита та 199 грн. 67 коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті частині позову відмовити.

Стягнути з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ВАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" 25 грн. 87 коп. понесених витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази з зазначенням повних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: В.В.Шевченко

Суддя: В.В.Бєляновський

Суддя: М.А.Мирошниченко