Постанова № 16535979, 21.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2011 № 24/014-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шапрана В.В.

суддів: Кошіля В.В.

Моторного О.А.

при секретарі: Парубець А.В.

за участю представників сторін:

від позивача не зявилися

від відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства дослідного господарства «Шевченківське» на рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2011 року (суддя Лутак Т.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Успіх Східна Україна»

до Державного підприємства дослідного господарства «Шевченківське»

про стягнення заборгованості в розмірі 112800 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Успіх-Східна Україна» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства дослідного господарства «Шевченківське» (далі відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 112 800,00 грн.

Представником відповідача через загальний відділ документального забезпечення Господарського суду Київської області було подано клопотання про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Високе».

Судом першої інстанції вказане клопотання було відхилено, оскільки в поданому клопотанні відповідач не зазначає на яких підставах третю особу потрібно залучити до участі у справі і яким чином рішення з даного господарського спору може вплинути на права або обов'язки вищевказаної третьої особи.

Крім того, представником відповідача було подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Дане клопотання місцевим господарським судом відхилено, оскільки спір між сторонами у даній справі не відноситься до категорії складних і представником відповідача не наведено жодних обґрунтованих пояснень, які б свідчили про складність цієї справи.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.05.2011 року позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства дослідного господарства «Шевченківське» на користь Приватного акціонерного товариства «Успіх-Східна Україна» 112800 грн. заборгованості, 1128 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство дослідного господарства «Шевченківське» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2011 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 року апеляційну скаргу Державного підприємства дослідного господарства «Шевченківське» прийнято до провадження та призначено її розгляд на 21.06.2011 року.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

У судове засідання 21.06.2011 року зявився представник відповідача.

Представники позивача у призначене судове засідання не зявився, хоча належним чином були повідомлені про місце та час проведення судового засідання, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (пункт 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).

З відмітки відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 року, випливає, що така ухвала направлена сторонам по справі 10.06.2011 року за реєстровими номерами 14-15.

Враховуючи те, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість слухання справи без участі позивача.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача встановив наступне.

Спір по справі виник у звязку з тим, що позивач 12.08.2010 року поставив відповідачу товар відповідно до видаткової накладної № У-00000359, за який останній розрахунку не провів.

Місцевий господарський суд задовольняючи позов виходив з того, що позивачем по справі було доведено належними засобами доказування наявність перед ним у відповідача заборгованості в сумі 112800 грн.

Апеляційний господарський суд переглядаючи рішення місцевого господарського суду на підставі ст. 101 ГПК України погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, вважає його обґрунтованими, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2010 року Приватне акціонерне товариство «Успіх Східна Україна» поставило Державному підприємству дослідного господарства «Шевченківське» товар стрічковий транспортер роликовий прямий на суму 112 800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № У-00000359 від 12.08.2010 року, а відповідач на підставі довіреності № 293 від 11.08.2010 року вказаний товар отримав (а.с. 5 -6).

Частиною 1 ст. 193 ГПК України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар у сумі 112 800,00 грн. до 27.12.2010 року (а.с. 7).

Отримання відповідачем зазначеної претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що повноважна особа відповідача отримала зазначену кореспонденцію 25.12.2010 року (а.с. 9).

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази повної оплати вартості товару, отриманого згідно зазначеної вище видаткової накладної, а відповідачем обставин наявності заборгованості у сумі 112 800 грн. відповідними доказами не спростовано, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у звязку з неналежним виконанням зобовязань щодо оплати товару за відповідачем рахується перед позивачем заборгованість по оплаті вартості постановленого товару, яка складає 112 800 грн.

Колегія суддів не може погодитися з твердженням апелянта стосовно того, що Державне підприємство дослідного господарства «Шевченківське» разом з СТОВ «Високе» придбало в Приватного акціонерного товариства «Успіх Східна Україна» за договором поставки № 14-340 від 07.05.2010 року, чотири одиниці товару вказані в специфікації № 1, оскільки як вбачається з матеріалів справи правовідносини щодо поставки мовою оригіналу «прямого роликового транспортера шириной 800 мм с металическими скребками длинна 6 метров» були тільки між позивачем та відповідачем.

Разом з тим, апелянтом не надано доказів в розумінні ст. 32 ГПК України які б підтверджували придбання товару для СТОВ «Високе».

Посилання апелянта на специфікацію № 1, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вказана специфікація не підписана сторонами.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і обєктивно зясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Державного підприємства дослідного господарства «Шевченківське» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2011 року у справі № 24/014-11 не підлягає скасуванню.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у звязку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства дослідного господарства «Шевченківське» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2011 року - без змін.

Матеріали справи № 24/014-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддяШапран В.В.

СуддіКошіль В.В.

Моторний О.А.