Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.11 Справа № 30/5009/2560/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Консалтінг-Груп»(69054, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 152-В)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 7968,04 грн.,
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 14.02.2011р.;
від відповідача: не зявився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Консалтінг-Груп»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 7968,04 грн. заборгованості за договором оренди № 37/11 від 30.11.2010р., в т.ч.: 7727,56 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, 201,48 грн. пені та 39,00 грн. 3% річних.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що в порушення прийнятих на себе зобовязань, відповідач взяті на себе зобовязання щодо сплати суми оренди в повному обсязі не виконав. Розмір заборгованості згідно наданих орендарю рахунків, за твердженням позивача, становить 7540,44 грн. Також, позивач відзначає, що невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених договором та законом санкцій.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.05.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/2560/11, розгляд справи призначено на 09.06.2011р.
За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Представник позивача у судовому засіданні 09.06.2011р. підтримав заявлені у позові вимоги та надав усні пояснення що заявленої до стягнення суми. Також представником позивача надано до матеріалів справи докази часткової оплати відповідачем суми оренди та витяг з ЄДРПОУ відносно реєстрації ФОП ОСОБА_1
Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку незявлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.
Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 12.05.2011р. про призначення розгляду справи на 09.06.2011р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області 16.05.2011р, тобто в строки, визначені ст. 87 ГПК України, і більш ніж за три тижні до дати слухання. Наданою позивачем до матеріалів справи копією Довідки з ЄДРПОУ серії АЕ № 961298 підтверджується знаходження відповідача саме за вказаною у позові адресою: 69061, м. Запоріжжя, вул. Борисоглібська, буд. 6.
Згідно наявного у справі поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції ухвалу суду про призначення розгляду даної справи було отримано повноважним представником відповідача 20.05.2011р., тобто, про дату розгляду справи відповідач повідомлений.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 09.06.2011р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
30.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Консалтінг-Груп»(Орендодавцем, позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір оренди №37/11 (надалі Договір), за умовами якого Орендодавець зобовязався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме, відповідно з технічним паспортом, виготовленим ОП «Запорізьке БТІ»(план розташування Майна вказаний у Додатку № 2 до договору): нежитлові приміщення загальною площею 33,1м.кв., що складаються з приміщень: № 195 19,3м.кв., № 196 4,1м.кв., № 197 2,2м.кв., № 197-1 - 0,4м.кв., № 198 7,1м.кв.; яке розташоване на третьому поверсі в будівлі за адресою: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152-В; яка є власністю Орендодавця і відноситься до нежитлового фонду (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору розмір орендної плати за користування майном, без врахування комунальних послуг, за перши місяць складає 1986,00 грн. (з ПДВ) в місяць, виходячи з вартості оренди 1кв.м. майна 60,00 грн.(з ПДВ).
Згідно з п. 3.2 Договору розмір орендної плати розраховується, в порядку визначеному розділом 12 цього Договору, шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.
Пунктом 3.3 Договору сторони узгодили, що орендна плата та платежі за комунальні послуги у повному обсязі перераховуються Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно до 5 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті, на підставі рахунків, які Орендар не пізніше 29 числа поточного місяця оренди зобовязаний отримати від Орендодавця. Орендар при отриманні рахунку повинен зробити запис про його отримання на копії рахунку. Одночасно з рахунком Орендодавець передає Орендарю довідку-розрахунок розподілення витрат на комунальні послуги та акт здачі-приймання виконаних робіт за минулий місяць, які Орендар зобовязаний підписати та повернути відповідні екземпляри Орендодавцеві протягом 3-х днів з моменту одержання. В разі неповернення Орендодавцю акту здачі-прийняття виконаних робіт цей акт вважається таким, що схвалений.
Згідно з п. 5.2 Договору Орендар зобовязався своєчасно та у повному обсязі сплачувати оренду плату та платежі за комунальні послуги.
Пунктом 9.3 Договору сторонами передбачено, що у випадку порушення Орендарем строків оплати орендної плати та платежів за комунальні послуг, встановлених цим Договором, Орендар зобовязаний сплатити Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення сплати орендної плати та комунальних послуг, включаючи день оплати.
Згідно з пунктом 10.1 Договір набуває чинності з 15.12.2010р. та діє до 31.03.2011р., включно.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем відповідачу надані рахунки на загальну суму 8162,90 грн.:
№ СФ-58 від 28.01.2011р. на суму 2650,46 грн.;
№ СФ-121 від 25.02.2011р. на суму 2932,34 грн.;
№ СФ-185 від 29.03.2011р. на суму 2580,10 грн.
На рахунках міститься підпис відповідача про його отримання разом з розрахунком розподілення витрат на комунальні послуги та акт здачі-прийняття виконаних робіт.
З наведених рахунків відповідачем частково погашено суму 622,46 грн., що підтверджується ви копією виписки банку від 04.02.2011р.
Листом від 29.03.2011р. (вих. № 21) позивач повідомив відповідача про розірвання Договору, просив погасити заборгованість та запропонував до 31.03.2011р. звільнити приміщення.
Листом від 31.03.2011р. відповідач погодився з наявною у нього заборгованістю та зобовязався в строк до 20.04.2011р. її погасити.
За твердженням позивача, станом на 10.05.2011р. заборгованість за Договором залишається непогашеною.
Позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 7968,04 грн. заборгованості за договором оренди № 37/11 від 30.11.2010р., в т.ч.: 7727,56 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, 201,48 грн. пені та 39,00 грн. 3% річних, є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), згідно з якою господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
За своєю правовою природою Договір, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором найму.
Згідно з ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до пункту 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 1 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, орендна плата та платежі за комунальні послуги відповідачем в обумовлений укладеним ним з позивачем Договором розмірі та строку не внесена, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором в розмірі 7540,44 грн. ( 8162,90 грн. 622,46 грн.). Доказів погашення суми боргу відповідачем господарському суду не було надано.
Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 7540,44 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача основний борг з урахуванням втрат від інфляції, з огляду на розмір боргу, сума заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат складає 187,12 грн., а також три відсотки річних в розмірі 39,00 грн. та 201.48 грн. пені.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»(далі Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як зазначалося вище, пунктом 9.3 Договору сторонами узгоджено, що у випадку порушення Орендарем строків оплати орендної плати та платежів за комунальні послуг, встановлених цим Договором, Орендар зобовязаний сплатити Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення сплати орендної плати та комунальних послуг, включаючи день оплати.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені, втрат від інфляції та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, втрат від інфляції та 3% річних, суд дійшов до висновку, що в межах заявлених позовних вимог вони є вірними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 201,49 грн. пені, 187,12 грн. втрат від інфляції та 39,00 грн. 3% річних.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.
В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобовязань за Договором оренди № 37/11 від 30.11.2010р.
Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 7968,04 грн. заборгованості, в т.ч.: 7540,44 грн. основного боргу, 201,49 грн. пені, 187,12 грн. втрат від інфляції та 39,00 грн. 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Консалтінг-Груп»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; розрахункові рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Консалтінг-Груп» (69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152-В; р/р № 26003050190001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849; код ЄДРПОУ 31398324) 7968 (сім тисяч девятсот шістдесят вісім) грн. 04 коп. заборгованості, в т.ч.: 7540 (сім тисяч пятсот сорок) грн. 44 коп. основного боргу, 201 (двісті одну) грн. 48 коп. пені, 187 (сто вісімдесят сім) грн. 12 коп. втрат від інфляції, 39 (тридцять три) грн. 00 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П. Кагітіна
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.06.2011р.
Судове рішення № 16535491, Господарський суд Запорізької області було прийнято 09.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 30/5009/2560/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: