Рішення № 16535448, 07.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.11 Справа № 30/5009/1791/11

за позовом Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 1980,30 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 (довіреність № 10/27 від 04.01.2011 р.);

від відповідача не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Концерн «Міські теплові мережі»звернувся в господарський суд Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 1980,30 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 501669 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2008 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 11, 15, 16, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 276 ГК України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що станом на 01.03.2011 р. відповідач має заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 1980,30 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.04.2011 р. порушено провадження у справі № 30/5009/1791/11, розгляд якої призначено на 19.05.2011 р.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено до 07.06.2011 р.

В судовому засіданні 07.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач Приватний підприємець ОСОБА_1 - письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку незявлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 27.05.2011 р. місцем знаходження ПП ОСОБА_1 є АДРЕСА_1. У позовній заяві позивач вказує адресу відповідача: АДРЕСА_2, що відповідає запису про місце проживання ОСОБА_1, згідно витягу з паспорта останнього, копію якого надано позивачем.

Як свідчать матеріали справи, направлені на зазначені адреси відповідача ухвали господарського суду (про призначення розгляду справи та про відкладення судового засідання) повернулися на адресу суду з відміткою поштового відділення звязку: «За зазначеною адресою не проживає»(АДРЕСА_1) та «За закінченням терміну зберігання»(АДРЕСА_2).

Згідно з п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(із змінами та доповненнями), у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2008 р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Комунарського району (Теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 501669 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі Договір) на обєкт: майстерня по ремонту побутової техніки по вул. Юності, 59, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація зобовязалась відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановлених умовами цього Договору та додатками до нього, які є його невідємними частинами.

Відповідно до п. 5.1 Договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно п. 6.1 Договору розрахунки за даним Договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього Договору), та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Пунктами 6.2, 6.3 та 6.4 Договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків Споживача є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобовязаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Пунктом 6.7 Договору встановлено обовязок Споживача з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період (рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії).

Відповідно до п. 6.6.1 Договору отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобовязаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1 Договору строк. У разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений Договором термін, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків в зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.2 Договору).

Згідно з пунктом 10.1 Договір набуває чинності з 01.03.2008 р і діє до 28.02.2009 р.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного Договору не заявила про розірвання цього Договору (п. 10.4 Договору).

Відповідно п. 10.3 припинення дії Договору не звільняє Споживача від обовязку повної сплати за спожиту теплову енергію.

За доводами позивача, викладеними у позовній заяві, теплова енергія постачалася відповідачу у період з березня 2008 р. грудень 2010 р. на загальну суму 1980,30 грн., відповідні акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки направлені відповідачу поштою, проте, з боку відповідача вони не підписані та не повернуті.

За вказаний період, за твердженням позивача, відповідач оплату спожитої теплової енергії так і не здійснив.

Стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі»1980,30 грн. основного боргу стало предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період з березня 2008 р. по грудень 2010 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 1980,30 грн., у звязку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи Реєстри відправлення листів з повідомленням за спірний період.

Враховуючи, що у встановлений п. 6.6.1 Договору строк (протягом 5 днів з дати отримання) відповідач не повернув Теплопостачальній організації належним чином оформлені Акти приймання-передачі теплової енергії, письмових нормативно обґрунтованих заперечень до Актів на адресу позивача не надходило, Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, в силу умов п. 6.6.2 Договору, вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за отриману протягом вказаного в них періоду теплову енергію.

При цьому судом враховуються такі обставини.

Так, в позовній заяві позивачем ставиться вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 501669 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді на обєкт: майстерня по ремонту побутової техніки по вул. Юності, 59. Матеріалами справи підтверджується, що на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 1501/05 від 30.03.2006 р., укладеного між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (Орендодавцем), Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 5»(Балансоутримувачем) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендарем), останній користувався на умовах оренди нежитловим приміщенням площею 66,45 АДРЕСА_3. Строк дії цього договору встановлено до 30.03.2011 р. Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 158/10 від 21.04.2011 р. строк дії договору оренди продовжено на три роки.

Таким чином, ПП ОСОБА_1 є користувачем приміщення, на яке здійснювалося постачання теплової енергії.

Отже, обґрунтованим слід визнати нарахування позивачем вартості теплової енергії за Актами приймання-передачі за період з березня 2008 р. по грудень 2010 р..

В супереч умов Договору та вимог закону, вартість теплової енергії за період користування приміщенням відповідач не сплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1980,30 грн. Доказів погашення суми боргу відповідачем господарському суду надано не було.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобовязань за договором № 501669 від 01.03.2008 р.

Враховуючи викладене, а також встановлений факт порушення відповідачем умов Договору щодо оплати теплової енергії та доведеність заявленої до стягнення суми, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69059, АДРЕСА_2; 69104, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; п/р № 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 1980 (одну тисячу девятсот вісімдесят) грн. 30 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Повне рішення складено 14.06.2011 р.