Рішення № 16535368, 23.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.11 Справа № 8/5009/1690/11

Суддя Попова І.А.

ПозивачДержавне підприємство «Придніпровська залізниця»(49600, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108)

Відповідач Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 4»(69106, м.Запоріжжя, вул.. Фінальна, 5)

Суддя І.А. Попова

Представники Позивача:ОСОБА_1, дов. № 45 від 01.01.2011 р. Відповідача:ОСОБА_2, дов. № 491/08-69 від 16.02.2011 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 20755 грн. 48 коп. пені.

В судовому засіданні, відкритому 27.04.2011 р., оголошувалася перерва 23.05.2011 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 23.05.2011 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.ст. 546, 547, 549, 551 ЦК України, ст. 193 ГК України, в обґрунтування доводів вказує, що з відповідачем укладено договір № Пр/В-09 1569/НЮдч про постачання теплової енергії в гарячій воді протягом опалювального періоду 2009-2010 р.р., за яким останньому надано послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення. Відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконані належним чином. Наявність заборгованості та інші факти встановлені рішеннями господарського суду Запорізької області від 05.07.2010 р. по справі № 27/81/10, від 16.07.2010 р. по справі № 24/191/10, від 07.07.2010 р. по справі № 8/174/10, від 02.09.2010 р. по справі № 22/39/10. Згідно з п. 7.4 договору у випадку несвоєчасного перерахування коштів за спожиту теплову енергію виконавець (КП «ВРЕЖО № 4») сплачує постачальнику (залізниці) пеню у розмірі 0,5% від не перерахованої суми за кожен день прострочення платежів, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. У звязку з порушенням строків оплати відповідачу нараховано до сплати пеню за період з січня 2010 р. по 1березень 2010 р. у розмірі 20755 грн.48 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у запереченнях на позов вказує, що при здійсненні розрахунку неустойки позивачем частково пропущено строк позовної давності. Також позивачем порушено строк, відповідно до ст. 232 ГК України, протягом якого могла бути нарахована пеня. Крім того, відповідач вважає, що сторонами у договорі від 26.01.2009 р. не встановлено (не погоджено) розмір пені, оскільки ставка НБУ не є постійною величиною, а змінюється Національним банком України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Як встановлено, 23.11.2009 р. Державним підприємством “Придніпровська залізниця” (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством “Виробниче ремонтно- експлуатаційне житлове обєднання №4” (виконавець, відповідач) укладено договір №Пр/В-09/569/ню дч про постачання теплової енергії, на умовах якого постачальник (ДП “Придніпровська залізниця”) зобовязався постачати теплову енергію в гарячій воді для населення в потрібних обсягах, а виконавець (КП “ВРЕЖО №4” ) оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Сторони встановили, що за відпущену теплову енергію постачальник надсилає виконавцю рахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, а виконавець оплачує одержаний рахунок протягом 5 банківських днів (п.6.2 договору).

Господарським судом Запорізької області розглядалися спори за позовами ДП «Придніпровська залізниця»до КП «ВРЕЖО № 4»про стягнення заборгованості за вказаним договором за різні періоди, а саме: рішенням від 05.07.2008 р. по справі № 27/81/10 стягнуто з відповідача заборгованість в розмірі 164422 грн. 51 коп. за грудень 2009 р. та січень 2010 р., рішенням від 16.07.2010 р. по справі № 24/191/10 - заборгованість за лютий 2010 р. в розмірі 17333 грн. 38 коп., рішенням від 07.07.2010 р. по справі № 8/174/10 - заборгованість за березень 2010 р. в розмірі 45462 грн. Вказані рішення господарського суду набрали чинності.

Згідно до приписів ст.. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Предметом даного судового розгляду є неустойка, нарахована за період з 20.02.2010 р. по 23.11.2010 р., оскільки у попередніх справах до стягнення не заявлялась.

Вимоги про стягнення пені в сумі 20755 грн. 48 коп., нарахованої за період з 20.02.2010 р. по 23.11.2010 р., позивач обґрунтовує п. 7.4 договору № ПР/В-0093/НЮ від 26.01.2009 р., яким передбачено, що у випадку несвоєчасного перерахування коштів за спожиту теплову енергію виконавець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від не перерахованої суми за кожний день прострочення платежів, але не більше подвійної облікової ставки.

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Статтею 258 ЦК України встановлена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки. Враховуючи, що відповідно до ст.. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, строк позовної давності за вимогами про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період грудень 2009 р., січень 2010 р. та лютий 2010 р. у даних спірних відносинах скінчився 11.01.2011 р., 11.02.2011 р. та 11.03.2011 р. відповідно. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. До вимог про стягнення пені в розмірі 15896 грн. 08 коп. суд застосовує позовну давність, про яку заявлено відповідачем, та відмовляє у задоволенні вимог в цій частині.

Щодо вимог в частині стягнення 4859 грн. 40 коп. пені, нарахованої за період з 14.04.2010 р. по 23.11.2010 р., за несвоєчасне виконання зобов'язань за березень 2010 р. суд зазначає наступне: відповідно до приписів ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування неустойки припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Розрахунок позивачем виконано без врахування передбаченого ст. 232 ГК України обмеження для нарахування штрафних санкцій. Суд вважає вимоги про стягнення пені такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 4061 грн. 75 коп., нарахованої за період з 14.04.2010 р. по 14.10.2010 р.

Доводи відповідача щодо того, що сторонами у договорі від 26.01.2009 р. не погоджено розмір пені суд вважає хибними внаслідок наступного:

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України). Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, обумовлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Враховуючи зазначене, розмір пені, обумовлений сторонами у п. 7.4. договору, у розмірі 0,5% від не перерахованої суми за кожний день прострочення платежів, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України не суперечить чинному законодавству.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст. ст. 258, 261, 546, 549 ЦК України, 223, 232 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання №4” (69106, м. Запоріжжя, вул.. Фінальна, 5, код ЄДРПОУ 05398013) на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49600, м.. Дніпропетровськ, пр.К.Маркса,108, код ЄДРПОУ 01074472) 4061 грн. 75 коп. пені, 86 грн. 80 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 27 травня 2011 року.