Рішення № 16535339, 17.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.11 Справа № 30/5009/1502/11

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 3915,61грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 14/27 від 04.01.2011р.;

від відповідача: не зявився.

Концерн «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3915,61 грн. заборгованості за договором № 1538 від 01.10.2004р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 526, 626, 640 ЦК України, ст.ст. 193, 276 ГК України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що станом на 01.03.2011р. відповідач має заборгованість за одержану теплову енергію на загальну суму 3915,61грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.03.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/1502/11, розгляд справи призначено на 21.04.2011р.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з необхідністю витребування від сторін додаткових доказів розгляд справи було відкладено до17.05.2011р.

За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні 17.05.2011р. заявлені у позові вимоги підтримав частково на суму 381,42 грн. за період з травня по серпень 2010р. Вказує, що згідно додаткової угоди від 29.09.2008р. до договору оренди № 863/9 строк дії договору оренди нежитлового приміщення, на адресу якого здійснювалося теплопостачання, було продовжено до 16.07.2010р. Також, за пояснення представника позивача, відповідач не є користувачем приміщення, на яке здійснювалося теплопостачання, з 01.10.2010р. у звязку з підписанням додаткової угоди, згідно з якою з моменту її підписання ТОВ «Тіма 2006»приймає на себе всі обовязки орендаря за договором оренди № 863/9 від 17.04.2004р. На підтвердження вказаних обставин представником позивача надано довідку Комунального підприємства «ВРЕЖО № 9»та копії договору оренди № 863/9 від 17.07.2004р. та додаткової угоди до нього від 01.10.2010р.

Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку незявлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Згідно з наданим Державним реєстратором на запит суду Витягом з ЄДР станом на 29.04.2011р. місцем знаходження ФОП ОСОБА_1 є м. Запоріжжя, вул. Карла Маркса, 44. У позовній заяві позивач вказує адресу відповідача: м. Запоріжжя, вул. Артилеристів, 73, що відповідає відомостям наданої ним Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 959574.

Як свідчать матеріали справи, направлені на зазначені адреси відповідача ухвала господарського суду від 28.03.2011р. про призначення розгляду справи та ухвала про відкладення судового засідання на 17.05.2010р. повернулися до господарського суду з відміткою потового відділення звязку про закінчення терміну зберігання.

Згідно з п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(із змінами та доповненнями), у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.05.2011р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2004р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району (Енергопостачальною організацією, позивачем у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 1538 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі Договір) на: орендоване нежитлове приміщення першого поверху для розміщення перукарні по вул. Кремлівській, 65-А.

Відповідно до п. 1.2 Договору Енергопостачальна організація зобовязалась відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобовязався оплатити одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п. 3.2.2 Договору Споживач зобовязався виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом VI Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення проводиться розрахунковим способом, а на потреби гарячого водопостачання за приладами обліку.

Згідно з п. 6.1 Договору розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться в грошовій формі згідно з тарифами, встановленими у порядку, передбаченому діючим законодавством.

Пунктами 6.2 та 6.3 Договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг та податкову накладу. Споживач зобовязаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.

За визначенням п. 6.4 Договору підставою для розрахунків Споживача з енергопостачальною організацією є Акт надання послуг, підписаний обома сторонами, та рахунок.

В пункті 6.6 Договору сторони узгодили, що Споживач зобовязаний до 20 числа поточного місяця перераховувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати.

Згідно з пунктом 10.1 Договір набуває чинності після його підписання обома сторонами та діє з 01.10.2004р. до 30.09.2005р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Відповідно п. 10.3 Договору припинення дії договору не звільняє Споживача від обовязку повної сплати за спожиту теплову енергію.

За доводами позивача, викладеними у позовній заяві, теплова енергія постачалася відповідачу у період з травня 2010 року по січень 2011 року на загальну суму 3915,16 грн., відповідні акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки направлені відповідачу поштою, проте, з боку відповідача вони не підписані та не повернуті.

Позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3915,61 грн. заборгованості за договором № 1538 від 01.10.2004р. про постачання теплової енергії в гарячій воді є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України. Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В позовній заяві позивачем ставиться вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1538 від 01.10.2004р. за період з травня 2010 року по січень 2011 року. За умовами цього Договору теплопостачання здійснюється на орендоване нежитлове приміщення першого поверху для розміщення перукарні по вул. Кремлівській, 65-А.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 863/9 від 17 липня 2004р., укладеного між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 9»та Приватним підприємцем ОСОБА_1, останній користувався на умовах оренди нежитловим приміщенням площею 77,6 кв. м. по вул. Кремлівській, буд 65-А. Строк дії цього договору встановлено до 16 липня 2007 року. Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 376/36 від 28.08.2008р. строк дії договору оренди продовжено на три роки. На виконання цього рішення між сторонами договору оренди було укладено додаткову угоду від 29.09.2008р. до договору, якою строк дії договору оренди продовжено до 16.07.2010 року. Докази подальшого продовження дії договору оренди відсутні.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 може вважатися користувачем приміщення, на яке здійснювалося постачання теплової енергії, та відповідно споживачем за договором теплопостачання до серпня 2010 року, включно.

Отже, обґрунтованим слід визнати нарахування позивачем вартості теплової енергії (плата за од. приєднання ТН (опал.) ХР та плата за од. приєднання ТН (під.) ХР) за Актами приймання-передачі за період з травня 2010 року по липень 2010 року.

В супереч умов Договору та вимог закону, вартість теплової енергії за період користування приміщенням відповідач не сплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за отримані від позивача послуги в сумі 381,42 грн. Доказів погашення суми боргу відповідачем господарському суду не було надано.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 381,42 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

В іншій частині позову слід відмовити, оскільки з серпня 2010 року, за відсутності доказів користування відповідачем приміщенням після закінчення строку дії договору оренди, відповідач не може вважатися споживачем за договором теплопостачання.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог лише частково, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; п/р № 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, Код ЄДРПОУ 32121458) 381 (триста вісімдесят одну) грн. 42 коп. основного боргу, 9 (девять) грн. 89 коп. державного мита та 22 (двадцять дві) грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 20.05.2011р.