Рішення № 16535316, 30.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "30" червня 2011 р. справа № 18/5007/69/11 Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 25.05.2010р.;

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність від 01.02.2010р.;

розглянув справу за позовом Спільного багатопрофільного малого підприємства "Прогрес-М" (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Светолюкс" (м.Житомир)

про стягнення 40502,52 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 40502,52грн., з яких: 40346,66грн. основного боргу та 155,86грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали господарського суду від 03.06.2011р. надав довідку за №126 від 29.06.2011р., відповідно до якої заборгованість відповідача станом на 30.06.2011р. не змінилась та становить 40346,66грн., та акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2011р., підписаний повноважними представниками та скріплений печатками обох сторін, з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 40366,66грн.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав. Також повідомив, що акти виконаних робіт, складені відповідно до вимог п.3.2 договору, були підписані відповідачем та у зв'язку з чим включені бухгалтерією підприємства під час складання акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2011р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24 лютого 2007 року між Спільним багатопрофільним малим підприємством "Прогрес-М" (Виконавець, позивач) та Приватним підприємством "Светолюкс" (Замовник, відповідач) укладено договір №24/07 на технічне обслуговування технічних засобів систем сигналізації встановлених на об'єкті (а.с.7), за умовами якого замовник доручає, а виконавець здійснює технічне обслуговування технічних засобів систем пожежної сигналізації, встановленої у приміщеннях магазину за адресою: м.Житомир, вул.Щорса, 63 (п.1.1 договору).

Згідно п.2.1 договору виконання робіт здійснюється щомісяця згідно графіка, складного виконавцем, з обов'язковим підписом у журналі ТО технічних засобів, та розписом замовника та виконавця.

Вартість ТО систем складає: 276,00грн. (в тому числі ПДВ-46,00грн. за місяць). Оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Згідно акту виконаних робіт від 29.09.2008р. СБМП "Прогрес - М" виконав роботи по монтажу систем відеонагляду на загальну суму 71296,77грн. (а.с.8)

Крім того, на виконання умов договору №24/07 від 24.02.2007р. позивач надав відповідачеві послуги технічному обслуговуванню засобів систем пожежної сигналізації.

Однак Замовник (відповідач) в порушення умов договору лише частково здійснив оплату за надані послуги по монтажу систем відеонагляду та технічному обслуговуванню засобів систем пожежної сигналізації; таким чином, станом на день звернення позивача до суду з позовом у відповідача перед позивачем існує заборгованість по оплаті робіт з монтажу систем відеонагляду у сумі 35954,66грн. та по оплаті послуг з технічного обслуговування пожежної сигналізації в розмірі 4392,00грн., разом на загальну суму 40346,66грн., яка станом на час розгляду справи не змінилась.

Заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 40346,66грн. відповідач не заперечує, що вбачається із підписаного представниками та скріпленого печатками обох сторін акту звірки розрахунків (а.с.23).

Приписами статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ч.1 ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не провів розрахунки з позивачем в установлені терміни, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 40346,66грн. заборгованості по оплаті робіт з монтажу систем відеонагляду та по оплаті послуг з технічного обслуговування пожежної сигналізації обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 155,86грн. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.11) прийшов до висновку, що річні в розмірі 155,86грн. нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач суму позову визнав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 40502,52грн., з яких: 40346,66грн. - основний борг та 155,86грн. - 3% річні.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Светолюкс" (10003, м.Житомир, вул.Щорса, 63, код ЄДРПОУ 30355782)

на користь Спільного багатопрофільного малого підприємства "Прогрес-М" (10014, м.Житомир, вул.Пушкінська, 16 код 13548946)

- 40346,66грн. - основний борг;

- 155,86грн. - 3% річні;

- 405,03рн. витрати по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2 ,3- стороонам