Рішення № 16535191, 20.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.06.11 р. Справа № 41/73пн

Господарський суд Донецької області у складі суддіГончарова С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „ЕОМінформ”, м. Торез

до відповідача-1: Виконавчого комітету Торезької міської ради, м. Торез

до відповідача-2: Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Тореза”, м. Торез

про визнання права власності

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність від 01.06.2011р №3

ОСОБА_2. - довіреність від 01.06.2011р №4

від відповідача-1: ОСОБА_3. довіреність від 05.01.2011 року № 05-5-5

від відповідача-2: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „ЕОМінформ”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Виконавчого комітету Торезької міської ради, Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Тореза” про визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва під літ. А-1 загальною площею 305,3 кв.м., який вбудовано-прибудований до житлового будинку, що розташований за адресою: вул. 60 років СРСР, буд. 2, м. Торез, Донецька область.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне майно належить позивачу на праві власності, проте, документи, які б це засвідчували, втрачені. Так, як стверджує позивач, Торезькій спеціалізованій фабриці з виробництва перфокарт, правонаступником якої є позивач, в 1989 році було виділено земельну ділянку вул. 60 років СРСР, буд. 2, м. Торез; цим рішенням передбачалось також вбудовано-прибудоване приміщення на 1-му поверсі під розташування магазину площею 60 кв.м. В подальшому, як стверджує позивач, ним було здійснено реконструкцію цього магазину, внаслідок чого утворився новий обєкт, право власності на який позивач просить визнати в наведеному позові.

Відповідачами, згідно з відзивами на позовну від 17.06.2011 року, позовні вимоги визнано в повному обсязі, на підставі та на умовах надання позивачем документів, що підтверджують будівництво нежилого приміщення, вбудовано-прибудованого до житлового будинку.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Торезької міської ради народних депутатів від 15.03.1989 року № 67 було виділено Торезькій спеціалізованій фабриці з виробництва перфокарт, правонаступником якої є позивач, земельну ділянку площею 0,4 га під будівництво 3-хповерхового 24-хквартирного житлового будинку по вул. 60 років СРСР, 2, м. Торез. Цим же рішенням передбачено також на 1-му поверсі вбудовано-прибудоване приміщення під розташування магазину площею 60 кв.м.

Згідно наказу №132 від 31.05.90 р. Торезька спеціалізована фабрика з виробництва перфокарт була перейменована в Підприємство "ЕОМінформ".

Наказом №51 від 24.05.95 р. на базі Підприємства "ЕОМінформ" було створено відкрите акціонерне товариство "ЕОМінформ".

Відповідно до робочого протоколу будівництво 24-х квартирного житлового будинку велось господарським способом згідно з розробленою та затвердженою у встановленому порядку проектно-кошторисною документацією.

15.02.1995 р. був затверджений акт державної приймальної комісії, згідно якого 3-х поверховий 24-х квартирний житловий будинок № 2 по вул. 60-річчя СРСР був введений в експлуатацію.

Таким чином, виходячи зі змісту норм статей 204, 316-317, 328 ЦК України, позивач на законних підставах з 1995 року є добросовісним набувачем та власником 3-х поверхового 24-х квартирного житлового будинку № 2 по вул. 60-річчя СРСР, в тому числі вбудовано-прибудоване приміщення площею 60 кв.м., розташованого на 1-му поверсі під розташування магазину.

Відповідно до приписів ст.ст.317, 320 Цивільного кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, зокрема, він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, в ході власної підприємницької діяльності було здійснено реконструкцію вбудовано-прибудоване приміщення площею 60 кв.м., розташованого на 1-му поверсі, внаслідок чого утворився новий об'єкт цивільно-правового обігу.

За результатами технічної інвентаризації збудованого позивачем майна, проведеної Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м. Тореза” було відображено конструктивні елементи та технічні характеристики збудованого майна та, згідно матеріалів інвентаризаційної справи, збудоване реконструйоване позивачем нерухоме майно являє собою обєкт незавершеного будівництва під літ. А-1 загальною площею 305,3 кв.м., який вбудовано-прибудований до житлового будинку, що розташований за адресою: вул. 60 років СРСР, буд. 2, м. Торез, Донецька область.

Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання за ним права власності на обєкт незавершеного будівництва під літ. А-1 загальною площею 305,3 кв.м., який вбудовано-прибудований до житлового будинку, що розташований за адресою: вул. 60 років СРСР, буд. 2, м. Торез, Донецька область.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Таким чином, позов про визнання права власності - це недоговірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не повязаних з позбавленням володіння.

Відповідно до приписів ст.ст.317, 320 Цивільного кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном.

Спірний обєкт незавершеного будівництва є майном, яке утворилось внаслідок здійсненої позивачем реконструкції приміщення, належного йому на праві власності.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

У разі необхідності власник може укласти договір щодо об'єктів незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Оскільки, як судом встановлено судом, право власності позивача на приміщення, внаслідок реконструкції якого утворився спірний обєкт, виникло на законних підставах, суд вважає безсумнівною наявність у позивача права власності на спірний обєкт.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Як визначено положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Статтею 319 ЦК України, встановлюється, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Статтею 320 Цивільного кодексу України передбачено право власника використовувати своє майно для підприємницької діяльності. Наразі, ст.321 Цивільного кодексу України гарантує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачених законом.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з того, що з боку відповідачів не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 3, 16, 204, 316-317, 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „ЕОМінформ” про визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва задовольнити.

Визнати за Відкритим акціонерним товариством „ЕОМінформ” (86607, м. Торез, вул. Механічна, 14, ЄДРПОУ 05703158) право власності на обєкт незавершеного будівництва під літ. А-1 загальною площею 305,3 кв.м., який вбудовано-прибудований до житлового будинку, що розташований за адресою: вул. 60 років СРСР, буд. 2, м. Торез, Донецька область.

Суддя Гончаров С.А.

В судовому засіданні 20.06.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення

Рішення підписане 21.06.2011р