Рішення № 16535090, 01.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.06.11р.Справа № 5005/5184/2011 За позовом Дніпропетровського обласного орендного підрядного спеціалізованого підприємства "Дорожник", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Приватного підприємства фірми "Гранд-маркет", м. Павлоград

Дніпропетровської області

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренс", м. Павлоград

Дніпропетровської області

третя особа-1: Дніпропетровська обласна рада, м. Дніпропетровськ

третя особа-2: Комунальне підприємство "Павлоградське міжміське бюро технічної

інвентаризації", м. Павлоград Дніпропетровської області

про визнання договору недійсним

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Зибін А.О., ліквідатор, паспорт НОМЕР_1 від 16.05.97р.;

від відповідача-1: не зявився;

від відповідача-2: не зявився;

від третьої особи-1: не зявився;

від третьої особи-2: ОСОБА_1 довір. б\н від 09.11.10р.

Суть спору:

Дніпропетровське обласне орендне підрядне спеціалізоване підприємства "Дорожник" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до відповідача-1: Приватного підприємства фірми "Гранд-маркет" та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренс"; третя особа-1: Дніпропетровська обласна рада; третя особа-2: Комунальне підприємство "Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації", у якому просить суд:

-визнати недійсним договір купівлі-продажу між відповідачем-2 та відповідачем-1 посвідченого приватним нотаріусом 04.03.08р., номер у реєстрі нотаріальних дій 253, номер у реєстрі правочинів 2734288;

-стягнути з відповідачів витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вмотивовує позовні вимоги тим, що на підставі рішення суду від 24.12.2007 року третьою особою-2 було зареєстровано за відповідачем-2 частину нерухомого майна на виробничій базі, яке належить, згідно договору оренди цілісного майнового комплексу від 30.07.93р., на праві повного господарського відання позивачу, що розташована під № 15-А по вул. Харківська в м. Павлоград Дніпропетровської області та складається з гаражних боксів № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, загальною площею 633,4 м2, Літ. № 5; гаражних боксів з навісами № 19, загальною площею 304,7 м2, Літ. № 10; одноповерхової цегляної будівлі контори, площею 219,6 м2, Літ. № 1, одноповерхового шлакоблочного цеху, площею 136,6 м2, Літ. № 21; будівлі ТП, Літ. № 3; будівлі складу з рампою, площею 142,0 м2, Літ. № 6; бітумосховища, Літ. № 15; побутового приміщення, площею 128,9 м2, Літ. № 20; одноповерхової цегляної будівлі оздоровчого центру з навісом, площею 56,7 м2, Літ. № 8; вбудованого приміщення котельні, площею 116,2 м2, Літ. № 20; гідро-розподільника, складу паливно-мастильних матеріалів, приміщення прохідної, Літ. № 34; асфальтових мостінь, площею 457 м2, огорожі, площею 4080 м. В березні 2008 року спірне нерухоме майно було перереєстроване відповідачем-2 на Приватне підприємство фірму "Гранд-маркет" на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу між відповідачем-2 та відповідачем-1 від 04.03.2008 року. При цьому, вищевказане рішення суду від 24.12.2007 року було скасовано постановою ВГСУ від 21.01.09р., а справа направлена на новий розгляд. 22.04.09р. рішенням суду в позовних вимогах ТОВ "Ренс" до ДООПСП "Дорожник" про визнання права власності на назване спірне нерухоме майно було відмовлено повністю, яке також залишено без змін апеляційною інстанцією. На підставі чого, позивач стверджує, що відповідач-2 не має і не мав права власності на спірні обєкти нерухомості, а згідно діючого цивільного законодавства право продажу товару (майна) належить його власникові, що є підставою недійсності правочину.

Відповідач -1, -2 та третя особа-1 не забезпечили присутність повноважних представників у призначеному судовому засіданні та не надали неодноразово витребувані ухвалами суду необхідні документи. Про місце, час та дату розгляду спору повідомленні належно, свідченням чого є документи наявні в матеріалах справи. Клопотання про відкладення розгляду спору або письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходили.

Представник третьої особи-2 у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.

Суд вважає можливим здійснити розгляд спору по суті за відсутності представників відповідача -1, -2 та третьої особи-1, оскільки останні повідомленні про слухання справи належним чином, а в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами справи.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи-2, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

10.01.2002 року між позивачем (лізингодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Кассіопея" (лізингоодержувачем) був укладений договір лізингу нерухомого майна № 10/01 ЛН, згідно з умовами якого лізингодавець передає, а лізингоодержувач отримує у платне користування на умовах оперативного лізингу виробничу базу, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Харківська, 15-А, яка належить лізингодавцю на праві власності: гаражні бокси № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, загальною площею 633,4 м2, Літ. № 5; гаражні бокси з навісами № 19, загальною площею 304,7 м2, Літ. № 10; одноповерхову цегляну будівлю контори, загальною площею 219,6 м2, Літ. № 1; одноповерховий шлакоблочний цех, загальною площею 136,6 м2, Літ. № 21; будівлю ТП, Літ. № 3; будівлю складу з рампою, загальною площею 142,0 м2, Літ. № 6; бітумосховище, Літ. № 15; побутові приміщення, загальною площею 128,9 м2, Літ. № 20; одноповерхову цегляну будівлю оздоровчого центру з навісом, загальною площею 56,7 м2, Літ. № 8; вбудоване приміщення котельної, загальною площею 116,2 м2, Літ. № 20; під'їзну залізничну колію довжиною 300 м, № 25; під'їзну залізничну колію довжиною 131 м, № 28; гідророзподільник; склад паливно-мастильних матеріалів; приміщення прохідної, Літ. № 34; асфальтові мостіння, загальною площею 457 м2; огорожу, загальною площею 4080 м.

Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору вартість майна, переданого у фінансовий лізинг, становить 221915,56 грн., де додатком № 1 до цього договору сторони погодили розрахунок лізингових платежів: з урахуванням лізингових відсотків сума лізингових платежів становить 237759,21 грн., а 10.01.2002 року між сторонами за цією ж угодою був підписаний акт приймання-передачі обєкта лізингу.

10.09.2002 року до договору № 10/01 ЛН від 10.01.02р. було укладено додаткову угоду № 1, насамперед якою проведено заміну сторони договору, а саме: лізингоотримувача ТОВ фірму "Кассіопея" замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренс" (відповідача-2 у справі), до якого перейшли всі права та обовязки сторони цієї лізингової угоди.

У листопаді 2007 року ТОВ "Ренс" пред'явило до господарського суду Дніпропетровської області позов до ДООПСП "Дорожник" про визнання права власності, зокрема, на виробничу базу, яка розташована під № 15-А по вул. Харківська в м. Павлоград, Дніпропетровської області (спірне нерухоме майно), оскільки лізингоодоржувач виконав свої договірні зобовязання у повному обсязі відповідно до умов договору лізингу нерухомого майна № 10/01 ЛН від 10.01.02р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2007 року у справі № 3/498-07 позовні вимоги відповідача-2 задоволені частково, а саме постановлено визнати за останнім право власності, зокрема, на виробничу базу, що розташована під № 15-А по вул. Харківська в м. Павлоград, Дніпропетровської області та складається з гаражних боксів № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, загальною площею 633,4 м2, Літ. № 5; гаражних боксів з навісами № 19, загальною площею 304,7 м2, Літ. № 10; одноповерхової цегляної будівлі контори, площею 219,6 м2, Літ. № 1, одноповерхового шлакоблочного цеху, площею 136,6 м2, Літ. № 21; будівлі ТП, Літ. № 3; будівлі складу з рампою, площею 142,0 м2, Літ. № 6; бітумосховища, Літ. № 15; побутового приміщення, площею 128,9 м2, Літ. № 20; одноповерхової цегляної будівлі оздоровчого центру з навісом, площею 56,7 м2, Літ. № 8; вбудованого приміщення котельні, площею 116,2 м2, Літ. № 20; гідро-розподільника, складу паливно-мастильних матеріалів, приміщення прохідної, Літ. № 34; асфальтових мостінь, площею 457 м2, огорожі, площею 4080 м.

На підставі вищевказаного рішення суду виконавчим комітетом Павлоградської міської ради за результатами розгляду заяви директора підприємства відповідача-2 щодо надання поштової адреси комплексу спірних будівель (нерухомого майна) 27.02.2008 року прийнято рішення № 236, за змістом якого комплексу будівель присвоєно поштову адресу вул. Харківська, 5г, з метою отримання державної реєстрації права власності на нерухоме майно відповідно рішення суду від 24.12.07р.

Тоді як, згідно з наданою третьою особою-2 довідкою б/н від 04.05.11р. вбачається, що 29.02.08р. спірні будівлі та споруди по вул. Харківська, 5г в м. Павлоград були зареєстровані за ТОВ "Ренс" на підставі рішення господарського суду від 24.12.07р.

12.03.2008 року КП "Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації" вказане спірне нерухоме майно було зареєстроване (перереєстроване) на ПП фірму "Гранд Маркет" (відповідача-1 у справі) на підставі укладеного між ТОВ "Ренс" та відповідачем-1 договору купівлі-продажу нерухомого майна посвідченого 04.03.2008 року приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Семеняка А.А., номер у реєстрі нотаріальних дій 253, номер у реєстрі правочинів 2734288 (а.с. 19-20), та переданого за актом прийому-передачі від 04.03.08р. (а.с. 21).

Викладене вище підтверджується долученим до матеріалів справи витягом з Державного реєстру правочинів № 5542263 від 04.03.08р. (а.с. 22) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18059868 від 12.03.08р. (а.с. 23).

Однак, вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що 21.01.2009 року постановою Вищого господарського суду України у справі № 3/498-07 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.07р. скасовано повністю, а справу направлено на новий розгляд, в ході розгляду якого даній справі було присвоєно № 35/108-09(3/498-07).

22.04.2009 року господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення у справі № 35/108-09(3/498-07), яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Ренс" (відповідача-2 у справі) до ДООПСП "Дорожник" (позивача у справі) про визнання права власності, зокрема, на виробничу базу, яка розташована під № 15-А по вул. Харківська в м. Павлоград, Дніпропетровської області (спірне нерухоме майно) відмовлено повністю.

Згідно наявного в матеріалах справи листа від 26.04.11р. № 35/108-09(3/498-07) наданого у відповідь на запит від 20.04.11р. № 5005/5184/2011 відображається, що рішення господарського суду від 22.04.09р. по названій вище справі було залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.09р., а також в касаційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 21.07.2009 року.

Відповідно до положень ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, під час попереднього розгляду спору судовими інстанціями встановлено, що спірне нерухоме майно належить до обєктів права комунальної власності і знаходиться в управлінні Дніпропетровської обласної ради, а позивач є орендарем з правом повного господарського віддання на підставі договору оренди від 30.07.1993 року укладеного між Фондом комунального майна Дніпропетровської обласної ради народних депутатів (орендодавцем) та орендарем, який насамперед до цього часу не був розірваний чи/або припинений, оскільки докази на підтвердження таких обставин в матеріалах справи відсутні.

В той же час, проведений господарським судом детальний аналіз матеріалів справи відображає, що 11.03.2008 року господарським судом Дніпропетровської області винесено постанову по справі № Б15/203-07 про визнання банкрутом Дніпропетровського обласного орендного підрядного спеціалізованого підприємства "Дорожник" та відкриття ліквідаційної процедури щодо нього.

У відповідності до вимог ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів банкрута (позивача у справі), які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури включаються до ліквідаційної маси.

Відповідно до ст. 316 ЦК України та ст.ст. 2, 4 Закону України "Про власність" (чинного на момент укладення договору) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України та ст. 2 Закону України "Про власність" (чинного на момент укладення договору) зміст права власності складають право володіння, право користування та право розпоряджання своїм майном.

За умовами ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу приписів ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Статтею 34 ГПК України зазначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тобто, враховуючи вищевикладені обставини та наведені положення чинного законодавства суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу укладений між відповідачем-2 та відповідачем-1 посвідченого приватним нотаріусом 04.03.2008 року, номер у реєстрі нотаріальних дій 253, номер у реєстрі правочинів 2734288 позбавляє Дніпропетровську обласну раду права власності на вказане спірне нерухоме майно, а разом з тим і ДООПСП "Дорожник" права повного господарського відання.

Презумпція правомірності правочину передбачена ст. 204 ЦК України, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

За умовами ст. 7 Господарського кодексу України та ст. 4 Цивільного кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Положення ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України вказують, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно вимогам ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем, в силу положень ст. 33 ГПК України, документально підтверджено ті обставини, на які останній посилався як на підставу своїх позовних вимог.

Частиною 1 статті 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Наведене дає суду підстави визнати позовні вимоги про недійсність спірного договору купівлі-продажу з підстав визначених ч. 1 ст. 203 ЦК України обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача-2, оскільки спір виник внаслідок його дій.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренс" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. К. Маркса, 86/3; ЄДРПОУ 23938074) та Приватним підприємством фірмою "Гранд-маркет" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Дніпровська, 348/21; ЄДРПОУ 31474441) посвідченого приватним нотаріусом 04.03.2008 року, номер у реєстрі нотаріальних дій 253, номер у реєстрі правочинів 2734288.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренс" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. К. Маркса, 86/3; ЄДРПОУ 23938074) на користь Дніпропетровського обласного орендного підрядного спеціалізованого підприємства "Дорожник" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 29-а; ЄДРПОУ 03329858) суму 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ___