Постанова № 16534746, 15.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 червня 2011 року                     № 2а-7015/11/2670

15:29

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Столиці»

доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001872310/0 від 13.09.2010 Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001872310/0 від 13.09.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржуване рішення, оскільки податкові декларації та розшифровки складено на підставі належно оформлених договорів та податкових накладних.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване рішення прийнято в зв’язку з порушенням позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

працівниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість по ТОВ «Хліб Столиці»за квітень-травень 2010 року. За результатом перевірки складено Акт № 160/23-50/32313105 від 30.08.2010 (Далі –Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 986820,00 грн. (рядок 27 декларації з ПДВ), а саме по періодах: за квітень 2010 року на суму 284081,00 грн., за травень 2010 року на суму 702739,00 грн.

Висновки інспекції обґрунтовані тим, що згідно наданого Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту»розд. ІІ «Податковий кредит»до декларації з ПДВ за квітень 2010 року та відповідно до програмного продукту «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов’язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено, що податковий кредит ТОВ «Хліб Столиці»в податкові декларації з ПДВ за квітень 2010 року по ТОВ «Агрокомінвест»завищено на суму ПДВ у розмірі 453086,69 грн.

Згідно наданого Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту»розд. ІІ «Податковий кредит»до декларації з ПДВ за травень 2010 року та відповідно до програмного продукту «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов’язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що податковий кредит ТОВ «Хліб Столиці»в податкові декларації з ПДВ за травень 2010 року по ТОВ «Агрокомінвест» завищено на суму ПДВ у розмірі 533733,28 грн.

Отже, встановлено віднесення підприємством ТОВ «Хліб України»до складу податкового кредиту сум по операціях з ТОВ «Агрокомінвест», у якого декларації з податку на додану вартість за квітень-травень 2010 року визнано недійсними та відповідно не задекларовано свої податкові зобов’язання за квітень-травень 2010 року на суму 986819,97 грн. В зв’язку з чим, податковим органом зроблено висновок, що факт не подання або визнання недійсними податкових декларації з ПДВ за квітень-травень 2010 року контрагентом (ТОВ «Агрокомінвест») ТОВ «Хліб Столиці»свідчить про відсутність об’єкту оподаткування, який виникає при проведенні вказаними підприємствами фінансово-господарських операцій.

На підставі вказаного акта ДПІ у Святошинському районі міста Києва прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001872310/0 від 13.09.2010, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 1409956,10 грн., в тому числі 986820,00 грн. основний платіж, 423136,10 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Крім того за результатом розгляду справи судом встановлено, що 30.12.2009 ТОВ «Хліб Столиці»уклало з ТОВ „Агрокомінвест" договір поставки № 417/Д (надалі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ „Агрокомінвест" (Постачальник) зобов'язалось поставити ТОВ «Хліб Столиці»харчову сировину, а саме - цукор, а ТОВ «Хліб Столиці»зобов'язалось прийняти і своєчасно здійснити його оплату в порядку та на умовах, визначених Договором. Обставин безтоварності проведення цих операцій або нікчемності договорів, згідно вимогами Цивільного кодексу України, в акті перевірки податковою службою не встановлено та не зазначено.

Відповідно до п. 4.3 оплата здійснюється Покупцем протягом 5 (п'яти) банківських днів з часу поставки товару на підставі рахунку - фактури, виставленого Постачальником. Від Постачальника (ТОВ „Агрокомінвест") за період квітень - травень 2010 року було отримано цукор партіями, що підтверджується прибутковими накладними перелік визначений в Таблиці № 1 (а.с.53,54).

ТОВ «Агрокомінвест»в адресу ТОВ «Хліб Столиці»в квітні 2010 року виписало податкові накладні, перелік визначений в Таблиці 2 (а.с.55), на суму ПДВ - 668686,65 грн.

Позивач зазначає, що сума податку по зазначеним податковим накладним, включена до складу додаткового кредиту за квітень 2010 року у розмірі 453086,69 грн., за травень у розмірі - 215 599,96 грн., відповідає даним податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року, та за травень 2010 року, а податкові накладні відображені в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних за оскаржуваний період.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач концентрує увагу на тому, що ТОВ «Агрокомінвест»в адресу ТОВ «Хліб Столиці»в травні 2010 року виписало податкові накладні, перелік визначений в Таблиці 3 (а.с.56), на суму ПДВ –318133,32 грн. Сума податку по зазначеним податковим накладним, включена до складу податкового кредиту за травень 2010 року у розмірі 318133,32 грн. відповідає даним податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року, а податкові накладні відображені в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних за травень 2010 року.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, адже позивач в спірних правовідносинах є добросовісним покупцем та платником податку на додану вартість. Вказаного висновку суд дійшов з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III(Далі –Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (Далі –Закон № 168) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 визначено: податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. 6 Наказу ДПА України „Про порядок заповнення податкової накладної" від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Мін'юсті 23.06.1997 № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку на додану вартість, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2. ст.7 ЗУ № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 10.1. ст. 10 Закону № 168 передбачено, що особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є:

а) платники податку, визначені у статті 2 цього Закону;

б) митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону;

в) у разі якщо сплата податку особами, визначеними у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, розстрочується шляхом надання податкового векселя, - платник податку, який надав такий податковий вексель;

г) при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України;

д) платники податку, визначені підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, що здійснюють операції з реалізації конфіскованого майна.

Пунктом 10.2. ст. 10 Закону № 168 визначено, що платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

З огляду на викладені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, адже матеріалами справи підтверджено, що податкові декларації та розшифровки до них відображають достовірні відомості, оскільки спірні операції відображено з дотриманням порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість. Позивачем заповнено податкову декларацію та розшифровку до неї на підставі податкових накладних, що не мали недоліків, та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством, що сторонами не оспорюється, а актом перевірки не встановлено. Тому необґрунтованим є твердження відповідача про не підтвердження позивачем спірних операцій та, як наслідок, зменшення суми податкового кредиту з таких операцій за зазначений період.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження податкового органу, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення є не підтвердження заявлених платником податку даних в розрізі контрагентів, оскільки визнано недійсними декларації з податку на додану вартість ТОВ «Агрокомінвест»за оскаржуваний період. Адже, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Поряд з цим, обставин безтоварності операцій позивача з його контрагентом податковою службою не було встановлено.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Поряд з цим, суд не приймає покликання інспектора у акті перевірки на недійсність податкових декларацій, оскільки повноважень у податкової служби визнавати недійсними податкові декларації та юридичні наслідки та форми рішень з такого невизнання законами України не встановлено.

Окрім того, безпідставним є твердження інспектора податкової служби у акті перевірки, що факт неподання або визнання недійсним податкових декларацій свідчить про відсутність об’єкту оподаткування, який виникає при проведені фінансово-господарських операцій. Оскільки об’єкт оподаткування виникає не при поданні чи неподанні декларації, а при проведенні фінансово-господарської операції. Проте обставини проведення фінансово-господарської операції позивача і його контрагента податковою службою не перевірявся –відомостей про це у акті перевірки не відображено.

Тому, з огляду на вказане, твердження у акті перевірки податкового інспектора про те, що операції між ТОВ «Агрокомінвест»та ТОВ «Хліб Столиці»не відбулися є необґрунтованим та безпідставним, адже перевірка вказаних операцій та обставин їх проведення податковою службою не здійснювалась.

За результатом розгляду справи, відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість) продавець був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва № 0001872310/0 від 13.09.2010.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Хліб Столиці»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 32313105) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. за рахунок Державного бюджету України (Головне управління Державного казначейства України в місті Києві (01004, м. Київ, вул. Терещінківська, 11-а)).

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                              О.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 24.06.2011.