Постанова № 16533838, 30.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2011 року Справа № 2а-3954/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Гапоновій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьк про визнання нечинним і скасування рішення про застосування штрафних санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьк про визнання нечинним і скасування рішення про застосування штрафних санкцій та пені.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 14 квітня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку було прийнято рішення № 71 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» штрафних санкцій, за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, в розмірі 820,37 грн. та пені в розмірі 73,74 грн. за період з 21.03.2011 по 24.03.2011 року.

Вважають, що рішення № 71 від 14.04.2011 року є необгрунтованим, суперечить законодавству та порушує права позивача з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі, з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується будь якими юридичними особами та фізичними особами-підприємцями що використовують найману працю, у розмірах, відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, і в терміни відповідно до Закону.

Згідно із ст. 9 Закону сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті, шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів Пенсійного фонду України, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону, єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Тобто, нарахування та сплата єдиного внеску за січень 2011 року повинна була здійснена позивачем в термін до 20.02.2011 року.

Загальний розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування для позивача відповідно до Закону складає 36,9 % на заробітну плату що підлягає нарахуванню та виплаті у базовому звітному періоді.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно із «Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ № 26-1 від 17.11.2010 року.

Відповідно до Положення, для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій, органи Пенсійного фонду України відкривають в органах Державного казначейства України не бюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719).

Страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719. При цьому, відповідно до п. 3.4 Положення, страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 Пенсійного фонду України, засобами програмного забезпечення, автоматично розподіляються за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Державному казначействі.

Згідно із підпунктом 1 п. 10 ст. 9 Закону, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника, днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду. При цьому законодавством не покладений на платника обов'язок самостійного розподілу суми єдиного внеску за видами соціального страхування.

Відповідно до виписки по рахунку позивача, відкритому у ПАТ «Альфа-Банк», 17.02.2011 року Позивач перерахував на розрахунковий рахунок Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку № 37191011001216 кошти єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за січень 2011 року, у загальному розмірі 8203,79 грн.

Враховуючи вищевикладене, вважають, що єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування був сплачений позивачем в розмірі та в терміни, відповідно до п. 8 ст. 9 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування».

Від директора ТОВ «НДПІ «Водоочисні технології» до канцелярії суду надійшло письмове клопотання, у якому він позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить справу розгляну у відсутності їхнього представника.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, однак від нього до канцелярії суду надійшло письмове заперечення на адміністративний позов, в якому він пояснив, що станом на 21.02.2011р. позивач повинен був сплатити єдиний соціальний внесок, нарахований за січень 2011р.

Згідно картки особового рахунку по окремих видах нарахування виникли борги. Підприємство сплатило суму боргу лише 02.03.2011р. У зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску було складено рішення про застосування штрафних санкцій №71 від 14.04.2011р.

Представник підприємства (Приходько Ю.) 28.12.2010р. був присутній на семінарі в УПФУ в м.Сєвєродонецьку, на якому роз'яснявся порядок сплати єдиного внеску згідно Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та повідомлено, що для кожного виду платежу існує окремий рахунок і надано перелік розрахункових рахунків.

Позивач перерахував єдиний внесок за січень 2011р. на один рахунок (згідно класу ризику-37191011001216). Управління не має повноважень розподілити за видами платежі з цих рахунків.

Керуючись викладеним, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та справу розгляну у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» зареєстровано 08.04.2004 р. виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області, ід.код 30421760, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (аркуш справи 7).

14.04.2011 р. відносно позивача винесено рішення № 71 від про застосування штрафних санкцій у розмірі 820,37 грн. та нарахування пені у розмірі 73,74 грн. за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.03.2011 р. по 24.03.2011р. (а.с.8-10).

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі, з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується будь якими юридичними особами та фізичними особами-підприємцями що використовують найману працю, у розмірах, відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, і в терміни відповідно до Закону.

Згідно із ст. 9 Закону сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті, шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів Пенсійного фонду України, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону, єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Тобто, нарахування та сплата єдиного внеску за січень 2011 року повинна була здійснена позивачем в термін до 20.02.2011 року.

Загальний розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування для позивача відповідно до Закону складає 36,9 % на заробітну плату що підлягає нарахуванню та виплаті у базовому звітному періоді.

Також в судовому засіданні встановлено, що позивачем сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове соціальне страхування на розрахунковий рахунок управління ПФУ в м.Сєвєродонецьку № 37191011001216 за січень 2011 р., у загальному розмірі 8203,79 грн. (а.с.11).

Як вбачається з позовної заяви, позивач в обґрунтування вимог посилається на те, що єдиний внесок на загальнообовязкове страхування був сплачений позивачем в розмірі та в терміни, відповідно до п.8 ст.9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування», і з цих підстав вважає, що управління ПФУ в м.Сєвєродонецьку неправомірно нарахувало штрафні санкції та пеню.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно із «Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ № 26-1 від 17.11.2010 року.

Відповідно до Положення, для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій, органи Пенсійного фонду України відкривають в органах Державного казначейства України не бюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719).

Страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719. При цьому, відповідно до п. 3.4 Положення, страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 Пенсійного фонду України, засобами програмного забезпечення, автоматично розподіляються за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Державному казначействі.

Згідно ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції : за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Суд критично оцінює зазначені доводи позивача, оскільки судом встановлено, що позивач перерахував єдиний внесок за січень 2011 р. на один рахунок (згідно класу ризику 37191011001216), а відповідно до чинного законодавства управління ПФУ не має повноважень розподілити за видами платежі з цих рахунків.

За таких обставин суд вважає доводи позивача необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах судом не вирішується, оскільки рішення винесено не на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьк про визнання нечинним і скасування рішення про застосування штрафних санкцій та пені - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Є.О. Кисельова