Постанова № 16533753, 29.06.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року (12 год. 00 хв.) Справа № 2а-0870/3558/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіШари І.В.

при секретарі судового засідання Пшець Ю.Ю.

за участю представників:

прокуратури Соловйової О.С. (службове посвідчення від 29.07.2010 №248)

позивача не зявився

відповідача не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого представляти інтереси держави

Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Запорізькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя

про стягнення суми штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

В травні 2011 року Прокурор Хортицького району м. Запоріжжя (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого представляти інтереси держави Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн.

У судовому засіданні прокурор Соловйова О.С. підтримала позовні вимоги та надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначила, що уповноваженими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Запорізькій області 25.08.2010 було проведено перевірку додержання відповідачем вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ), про що складено відповідний акт. Перевіркою виявлено порушення ст. 60 вказаного Закону, а саме: на транспортному засобі, який належить ОСОБА_2 надання послуг з перевезення вантажу здійснювалось без оформлення ліцензійної картки. Начальником територіального управління відносно суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 за вказане правопорушення винесено постанову від 07.09.2010 №103836 про застосування до відповідача - субєкта підприємницької діяльності фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. До теперішнього часу сума штрафних санкцій відповідачем в добровільному порядку не сплачена.

В судове засідання представник позивача не зявився, 29.06.2011 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістки про виклик, які були направлені відповідачу на адресу його місця проживання (згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.03.2011): 69123, м. Запоріжжя, вул. 14 Жовтня, б. 3, кв. 112, з відміткою поштового відділення зв'язку «неявка за отриманням».

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, юридичним особам та фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України суд вважає, що ухвала про відкриття провадження від 19.05.2011 та повістки про виклик вручені відповідачу належним чином.

За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника позивача та відповідача.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора Соловйової О.С. судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем та зареєстрований виконавчим комітетом Запорізької міської ради Запорізької області 22.01.2008, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.03.2011.

20.03.2008 позивачем отримана ліцензія серії АВ №НОМЕР_2 строком дії до 19.03.2013, яка, зокрема, надає йому право на здійснення внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями та напівпричепами.

25.08.2010 працівниками Територіального управління Головатотрансінспекції у Запорізькій області була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складений акт №0187349. Під час перевірки транспортного засобу RENAULT 300.18 PREMIUM, шасі НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4, д/н НОМЕР_5, 1999 року випуску з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_1 свідоцтво серії ДАО №НОМЕР_6, який належить позивачу, було виявлено порушення ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме: надання послуг з перевезення вантажів від постачальника ТОВ «Вільногірське скло» до одержувача ДП «Кримський винний дім» без наявності ліцензійної картки на транспортний засіб та напівпричеп.

З актом перевірки був ознайомлений водій транспортного засобу ОСОБА_3, про що свідчить його підпис на акті.

За результатами проведеної перевірки відповідачем винесено постанову від 07.09.2010 №193836 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн.

До теперішнього часу постанова про накладення на відповідача фінансових санкцій не оскаржена та сума фінансових санкцій не сплачена.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Регулювання відносин між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень здійснюється у відповідності до приписів Закону № 2344-ІІІ.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Головавтотраснінспекція та її територіальні органи здійснюють проведення державної політики і державний контроль в цій галузі правовідносин згідно із Законом № 2344-ІІІ та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. (далі за текстом Порядок).

Згідно із ст. 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Пунктом 15 Порядку встановлено, що під час проведення рейдової перевірки (безпосередньо перевірки автотранспортних засобів, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів та вантажів) перевіряється, зокрема, наявність визначених ст. 39 і 48 Закону № 2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюється перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з п. 25 Порядку справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням субєкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи субєкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з ч. 2 п. 27 Порядку за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Приписами п. 28 Порядку встановлено, що фінансова санкція повинна бути перерахована субєктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом пятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до ч.3 ст.48 Закону №2344-ІІІ документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Ліцензійна картка транспортного засобу - документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу (ст.1 Закону №2344-ІІІ).

Автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб) (ст.1 Закону №2344-ІІІ).

Відповідно до п.2.1 Положення про ліцензійну картку, яка додається до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.11.2005 №803 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення), ліцензійна картка - це документ, який додається до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) або до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі й видається на кожний автомобільний транспортний засіб. Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного транспортного засобу.

Відповідно до типу транспортного засобу ліцензійна картка в межах дозволеного виду господарської діяльності видається на види робіт, які зазначені в ліцензії (п.2.3 Положення).

Згідно п.2.6 Положення ліцензійна картка міститься у транспортному засобі під час його використання для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.

Із приписів вище викладених норм вбачається, що ліцензійна картка видається на кожний автомобільний транспортний засіб, проте у позивача, в порушення вимог в порушення вимог Закону №2344-ІІІ та Положення ліцензійна картка на транспортний засіб та напівпричеп на момент перевірки була відсутня.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст. 39 і 48 цього Закону у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно та на підставі приписів чинного законодавства застосував до позивача фінансові санкції, які в добровільному порядку останнім сплачені не були.

За таких обставин, вимоги прокурора Хортицького району м. Запоріжжя про стягнення з відповідача суми фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн. є обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого представляти інтереси держави Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми штрафних санкцій - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2 суму штрафних санкцій в розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) на користь Державного бюджету Хортицького району м. Запоріжжя (21081100, код ЄДРПОУ 34676906, р/р 31115106700008, МФО 813015, ГУДКУ в Запорізькій області).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 30.06.2011.

Суддя (підпис)І.В. Шара