Постанова № 16533597, 19.05.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 року о 12-16 годині                               Справа № 2а-8046/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

при секретарі           Васильченко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

адміністративну справу за позовом ТОВ «Арсенал- Інос»

до ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, в період з 09.04.2010 по 15.04.2010 відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Арсенал- Інос» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.04.2007 по 31.12.2009 по взаємовідносинах з ТОВ «Делі Консалт».

Перевіркою було встановлено порушення п. 1.7 ст. 1, п. 10.1 ст. 10, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997, в результаті чого було занижено ПДВ на суму 22198 гривень.

За результатами перевірки ДПІ було складено акт №320/2310/31707852 від 20.04.2010, й 29.04.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000182310/0, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 33297 гривень, в тому числі 22198 гривень - основний платіж, 11099 гривень - штрафні санкції.

Позивач зазначає, що ними було здійснено адміністративне оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення, за результатами якого рішенням №10292/6/25-0115 від 06.10.2010 ДПА України оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги ТОВ «Арсенал- Інос» без задоволення.

Позивач вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення є незаконним з наступних підстав.

Твердження відповідача, викладені в акті перевірки, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Делі Консалт» не відповідають дійсності. Зокрема, ДПІ зазначає, що ТОВ «Делі Консалт» фактично не поставлялися товари позивачу. Між тим ТОВ «Арсенал-Інос» вказує, що в період з жовтня 2007 року по листопад 2008 року позивачу було поставлено товари (електроди, припой, рукавиці брезентові, рукавиці х/б, респіратори, перчатки) на загальну суму 133186,44 гривень. За отримані товари позивач розраховувався у безготівковій формі. На час здійснення операцій з купівлі-продажу товару постачальник - ТОВ «Делі Консалт» - був зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності та платником податків, у тому числі і ПДВ.

Вказує, що акт перевірки не містить інформації про скасування державної реєстрації вищевказаного суб’єкта господарювання, й ТОВ «Делі Консалт» в податкові періоди з жовтня по листопад 2008 року мало право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні.

Крім того, позивач зазначає, що ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя здійснює вільне тлумачення змісту постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №1-528/2009 від 10.06.2009 щодо того, що ТОВ «Делі Консалт» видавалися документи про надані товари, які заздалегідь не відповідали дійсності. Позивач вказує, що постанова прийнята у попередньому судовому засіданні, без дослідження та встановлення всіх фактичних обставин у справі.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №0000182310/0 від 29.04.2010 протиправним, представник позивача у судовому засіданні просить суд позов задовольнити та скасувати вказане рішення.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Делі Консалт» встанавлено, що за жовтень 2007 року - листопад 2008 року встановлено завищення на суму 22198 гривень.

Представник відповідача вказує, що постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2009 по справі №1-528/2009 встановлено факт складання директором ТОВ «Делі Консалт» підробних первинних документів про проведені операції з позивачем, а тому вказані первинні документи не можуть підтверджувати факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Делі Консалт» та ТОВ «Арсенал- Інос».

Представник відповідача зазначає, що у зв'язку з відсутністю доказів придбання та поставки товару суми ПДВ по податковим накладним, отриманим позивачем від ТОВ «Делі Консалт», неправомірно віднесені до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди.

Вважаючи, що податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ правомірно, представник відповідача просить суд у позові відмовити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлення №274 від 09.04.2010 відповідачем було в період з 09.04.2010 по 15.04.2010 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Арсенал- Інос» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.04.2007 по 31.12.2009 по взаємовідносинах з ТОВ «Делі Консалт».

Перевіркою було встановлено порушення п. 1.7 ст. 1, п. 10.1 ст. 10, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997.

Проведеною перевіркою достовірності показників, відображених у поданих позивачем деклараціях з податку на додану вартість, встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на суму 22198 гривень.

За результатами перевірки ДПІ було складено акт №320/2310/31707852 від 20.04.2010 та 29.04.2010 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000182310/0, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 33297 гривень, в тому числі 22198 гривень - основний платіж, 11099 гривень - штрафні санкції.

Судом встановлено, що за результатами адміністративного оскарження вказане повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга ТОВ «Арсенал- Інос» - без задоволення (рішення ДПА України №10292/6/25-0115 від 06.10.2010).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Делі Консалт».

Відповідачем було направлено запит до ДПІ у Орджонікідзевському районі

м. Запоріжжя щодо проведення зустрічної перевірки контрагента позивача - ТОВ «Делі Консалт».

Згідно відповіді ДПІ, перевірку провести неможливо у зв'язку з відсутністю вищевказаного підприємства за юридичною адресою.

Судом встановлено, що постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запо-

ріжжя від 10.06.2009 по справі №1-528/2009 було встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в період з 07.11.2006 по 19.11.2008 заснували фіктивні підприємства, здійснювали за допомогою цих підприємств операції з конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівкову, ухилялися від сплати податків, заздалегідь вносили неправдиві відомості у первинну податкову документацію та звітність. Дії вказаних осіб визначені як фіктивне підприємництво.

Серед створених фіктивних підприємств було й ТОВ «Делі Консалт».

Судом встановлено, що правочини, укладені між позивачем та вказаним вище контрагентом, є нікчемними, відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки не підтверджують факт придбання товарів, тобто, надані позивачем до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами, які фіксують та підтверджують здійснення господарських операцій.

Згідно ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було завищено податковий кредит з ПДВ на суму 22198 гривень й ДПІ було правомірно зафіксоване в акті зазначене порушення та винесене податкове повідомлення-рішення №0000182310/0.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.2 ст.215 цього кодексу, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом – нікчемний правочин. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пп.а п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997, особами, відповідальними за нарахування утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені ст.2 вказаного Закону.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону №168/97, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 вищевказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону №168/97, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.3. ст.1 вищевказаного Закону, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Правова природа податку на додану вартість - це формування доходів Державного бюджету України, що в повній мірі узгоджується з п. 19 ст.2, ст.9 Бюджетного Кодексу України.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 цього Закону обумовлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В той же час вищевказана норма пп. 7.4.1 передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Судом встановлено, що контрагент позивача здійснював операції, які не мають економічної ділової мети, а лише намір отримати бюджетне відшкодування та заволодіння бюджетними коштами.

У судовому засіданні позивачем не надано документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту.

Твердження позивача про наявність у нього всіх податкових накладних, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту, спростовується наступним. Наявність у покупця належно оформлених документів, зокрема, податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності, наприклад у випадку, коли операції з продажу товару не проводилися.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до норм діючого законодавства, у зв’язку з чим позовні вимоги про його скасування є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.17,158-167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова у повному обсязі складена 25.05.2011.

Суддя О.В. Матяш