Рішення № 16531396, 21.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2011 р.Справа № 35/17-1350-2011 За позовом Комунального підприємства "Ланжерон" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про розірвання договору оренди та стягнення 2654,97грн.

Суддя Гут С.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_4, довіреність №151 від 22.04.11р.;

Від відповідача: ОСОБА_3- особисто;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Комунальне підприємство "Ланжерон", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №34-02/4 від 01.06.06р., укладеного між позивачем та відповідачем та стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №34-02/4 від 01.06.06р. в сумі 2654,97грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.04.11р. порушено провадження у справі №35/17-1350-2011.

За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 07.06.11р. строк розгляду спору по справі №35/17-1350-2011 було продовжено до 22.06.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.

17.06.11р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою (вх№3463/2011 від 17.06.11р.) в порядку ст. 60 ГПК України до Комунального підприємства "Ланжерон" про стягнення заборгованості у розмірі 49148грн., а саме: відшкодування вартості утраченого майна в сумі 24148грн., відшкодування неотриманого прибутку у розмірі 20000грн., відшкодування матеріальної компенсації моральної шкоди у розмірі 5000грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.11р. зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вх№3463/2011 від 17.06.11р.) повернуто без розгляду, в порядку ст.60, п.п.4, 6, 10 ч.1 ст.63 ГПК України.

Відповідач позовні вимоги не визнає, з підстав які викладені у відзиві на позовну заяву(вх.№19610/2011 від 17.06.11р.), та зазначає про те, що 21.04.11р. була здійснена оплата в сумі 2655грн., згідно квитанції №5452361 від 21.04.11р., та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди нежитлового приміщення.

21.06.11р. позивач подав у судовому засіданні уточнення позовних вимог(вх.№20014/2011), згідно яких враховуючи припущення описки в прохальній частині позовної заяви відносно зазначення номеру договору №34-02/4 замість №34-1/06/Д просить суд читати позовні вимоги в наступній редакції: „Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №34-1/06/Д від 01.06.06р., укладеного між Комунальним підприємством "Ланжерон" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на 1/3 частину нежитлового приміщення кафе”Бумеранг”, розташованого на земельній ділянці на території пляж „Ланжерон”.”, а також враховуючи факт сплати відповідачем заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення, відмовляється від вимог щодо стягнення грошових коштів у розмірі 2654,97грн. Між тим позивач зазначає про те, що у тексті позовної заяви помилково зазначається дата укладання договору 01 червня 2011р., а договір укладався 01 червня 2006р. Крім того позивач подав пояснення (вх.№20016/2011 від 21.06.11р.), згідно яких надав нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

01.06.06р. між Комунальним підприємством "Ланжерон"(Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення №34-1/06/Д, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування 1/3 частину нежилого приміщення кафе”Бумеранг”(інв.№95-ЛП), розташованого на земельній ділянці на території пляжу „Ланжерон” в м. Одесі, загальною площею 45,57кв.м і вартості згідно експертної оцінки на момент складання цього договору 57752,64грн. під розміщення обєкту громадського харчування та місць відпочинку населення (п.1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору встановлено строк дії договору оренди з 01.06.06р. по 30.09.2012р.

Згідно п.п.2.2., 2.4. договору за орендоване приміщення Орендар зобовязується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 336,89грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції. При цьому, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 10 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що Орендар на протязі дії договору своєчасно вносити орендну плату.

Згідно з п.4.6. даного договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобовязався у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) обєкта оренди.

Відповідно до п.5.3. вказаного договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання Орендарем обовязків за цим договором, Орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до п.7.5. договору, зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається.

Згідно п.7.6. договору, договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування приміщенням, Комунальне підприємство "Ланжерон" звернулось на адресу Орендаря з пропозицією №50 від 15.02.11р. про розірвання договору оренди нежилого приміщення №34-1/06/Д від 01.06.2006р., та запропонувало оплатити заборгованість з орендної плати.

Зазначена пропозиція залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Внаслідок порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 взятого на себе зобовязання щодо своєчасної сплати орендних платежів, Комунальне підприємство "Ланжерон" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою та уточненням до неї, в якій просить розірвати договір оренди нежилого приміщення №34-1/06/Д від 01.06.06р., укладеного між Комунальним підприємством "Ланжерон" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на 1/3 частину нежилого приміщення кафе”Бумеранг”(інв.№95-ЛП), розташованого на земельній ділянці на території пляж „Ланжерон” в м. Одесі, загальною площею 45,57кв.м.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 цього кодексу є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 п.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обовязковим для виконання сторонами.

Пунктом 5.3. вказаного договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

В свою чергу, відповідно до ст.291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Також ч.2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Виходячи з вищевикладеного, підставою для розірвання спірних договорів за рішенням суду на вимогу позивача є істотне порушення відповідачем умов договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи та наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати, а крім того за період з 25 серпня 2010р. по 16 березня 2011р. орендна плата за договором №34-1/06/Д від 01.06.06р. відповідачем взагалі не сплачувалась.

Господарським судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що останній протягом дії договору оренди договірні зобов'язання по сплаті орендних платежів виконував неналежним чином, сплачував орендну плату несвоєчасно і не у повному обсязі, у зв'язку з чим орендодавець був позбавлений прибутку у вигляді орендної плати, на який міг розраховувати, укладаючи договір, а отже, невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 обовязку щодо внесення орендної плати, більш ніж 3 місяці, передбаченого договором слід вважати істотною умовою договору, невиконання якого може бути підставою для розірвання договору.

За таких обставин, у суду є всі підстави для розірвання договору оренди нежилого приміщення №34-1/06/Д від 01.06.06р. укладеного між Комунальним підприємством "Ланжерон" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

Відносно заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежилого приміщення №34-1/06/Д від 01.06.06р. в сумі 2654,97грн., слід припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України внаслідок відсутності предмету спору, оскільки під час розгляду справи відповідачем сплачено заявлену до стягнення заборгованість з орендної плати в повному обсязі, згідно квитанції №5452361 від 21.04.11р. на суму 2655грн.

З огляду на вищевикладене, уточнені позовні вимоги Комунального підприємства "Ланжерон" підлягають задоволенню в частині розірвання договору оренди нежилого приміщення №34-1/06/Д від 01.06.06р., укладеного між Комунальним підприємством "Ланжерон" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на 1/3 частину нежилого приміщення кафе”Бумеранг”(інв.№95-ЛП), розташованого на земельній ділянці на території пляж „Ланжерон” в м. Одесі, загальною площею 45,57кв.м.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено вище, позивачем згідно позовної заяви заявлено позовні вимоги про розірвання договору оренди нежилого приміщення та стягнення заборгованості у розмірі 2654,97грн. Згідно платіжного доручення №69 від 29.03.11р. позивачем сплачено 130грн. державного мита, а згідно квитанції №ПН205861Р від 06.04.11р. позивачем сплачено 70грн. державного мита, що разом дорівнює 200грн.

Разом з тим, відповідно до п.”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”№7-93 від21.01.1993р. (із змінами та доп.) з позовних заяв майнового характеру, ставка державного мита складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500грн.), із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів, ставка державного мита складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 85грн.).

Згідно ч.1 ст.8 зазначеного Декрету у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.47 Господарського процесуального кодексу України, з врахуванням надмірної сплати позивачем державного мита, слід видати останньому довідку на повернення надмірно сплаченого державного мита на суму 13грн.

Згідно ч.4 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

За таких обставин, враховуючи, що заборгованість з орендної плати відповідачем погашена в період розгляду справи, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита на суму 187грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, п. 11 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди нежилого приміщення №34-1/06/Д від 01.06.06р., укладеного між Комунальним підприємством "Ланжерон" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на 1/3 частину нежилого приміщення кафе”Бумеранг”(інв.№95-ЛП), розташованого на земельній ділянці на території пляж „Ланжерон” в м. Одесі, загальною площею 45,57кв.м.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (65014, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Ланжерон" (64014, м. Одеса, а/с №6 пляж „Ланжерон”, амін. Будівля 23, кімн.1, код ЄДРПОУ 30418564) витрати по сплаті державного мита у сумі 187(сто вісімдесят сім)грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

4. Провадження у справі №35/17-1350-2011 в частині заявленої до стягнення заборгованості за договором оренди нежилого приміщення №34-1/06/Д від 01.06.06р. в сумі 2654,97грн. припинити.

5. Видати Комунальному підприємству "Ланжерон" (64014, м. Одеса, а/с №6 пляж „Ланжерон”, амін. Будівля 23, кімн.1, код ЄДРПОУ 30418564) довідку про повернення з державного бюджету України надмірно сплаченого державного мита на суму 13(тринадцять)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 25.06.2011р.