Рішення № 16531389, 24.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2011 р.Справа № 29/17-1509-2011 За приватного підприємства „АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ”

до товариства з обмеженою відповідальністю „РОСТЗЕРНОПРОДУКТ”

про стягнення 404119,76грн.

Головуючий суддя: Аленін О.Ю.

Судді: Рога Н.В.

Меденцев П.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність;

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність;

В судове засідання 24.06.2011р. зявились:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство „АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „РОСТЗЕРНОПРОДУКТ” про стягнення заборгованості в розмірі 404119,76грн., яка складається з основного боргу в сумі 386400 грн., індексу інфляції в сумі 4491,60грн., 3% річних в сумі 2145,11 грн. та пені в розмірі 11083,05 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, представник відповідача погодився з позовними вимогами.

24.06.2011р. до канцелярії суду надано клопотання про розгляд справи №29/17-1509-2011 без його участі.

Ухвалою господарського суду від 08.06.2011р. справу №29/17-1509-2011 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів, на підставі ст. 4-6 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 01.03.2011р. справу №29/17-1509-2011 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Аленін О.Ю., суддя Рога Н.В., суддя Меденцев П.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

11.11.2010р. між приватним підприємством „АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ” та товариством з обмеженою відповідальністю „РОСТЗЕРНОПРОДУКТ” був укладений договорі поставки с/г продукції №11/11-БР

Згідно п.1.1. договору позивач зобовязується поставити та передати у власність ( повне грошове володіння) відповідача, а відповідач зобовязується прийняти та оплатити: сою, українського походження (надалі товар) на умовах, передбачених договором.

Позивач відповідно до умов договору зобовязався поставити та передати у власність відповідача товар в кількості 1150метричних тон (п.2.2 договору), по ціні 3360грн. з ПДВ за 1 метричну тону (п.4.1. договору).

Відповідно п. 4.4 договору порядок оплати визначений як: відповідач перераховує позивачу 50% від загальної суми договору попередня оплата в 3-х денний термін згідно рахунка фактури, шляхом перерахування грошової суми на розрахунковий рахунок позивача вказаний в договору, або у рахунку-фактури на оплату; 50% по факту поставки товару та оформлення на відповідача всіх необхідних документів в 3-х денний термін згідно рахунку-фактури.

У відповідності до умов договору (п.4.4.договору) позивачем було виставлено рахунок-фактуру №115 від 12.11.2010р. на суму 1932000грн., в якості 50%передоплати за товар, у строк до 18.11.2010р.

Проте відповідач взяті на себе зобовязання за договором належним чином не виконав, грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача не перерахував.

Згідно п. 5.3 договору, у випадку порушення відповідачем п.4.4 договору позивач має право в односторонньому порядку відмовитись від взятих на себе зобовязань та стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% від загальної суми договору, що складає 386400грн..

У звязку з порушенням відповідачем взятих на себе зобовязань позивач в односторонньому порядку відмовився від виконання умов договору та запропонував відповідачу добровільно сплатити штраф у розмірі 10% від загальної суми договору, що складає 386400грн.

05.10.2010р.між сторонами був укладений договору про розстрочення боргу №05/12( надалі договір №2). Відповідно умов договору позивач є кредитором а відповідач боржником.

Кредитор надає боржнику розстрочення боргу за договором поставки с/г продукції №11/11-БР від 11.11.2010р., відповідно до якого боржник порушив строки перерахування попередньої оплати кредитору за товар соя українського походження та відповідно чого повинен сплатити штраф в сумі 386400грн.( п.1.1 договору №2)

Пунктом 1.2 договору №2 визначено строки та суми погашення боржником боргу, а саме: до 15.12.2010р. 236400грн. та до 15 лютого 2010р. 150000грн.

Боржник зобовязаний забезпечувати своєчасне перерахування кредиторові грошові кошти відповідно до умов договору (п. 2.5.1 договору №2).

29.11.2010р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість в суму 386400грн.

Проте відповідач свої зобовязання за договором №2 не виконав борг не сплатив.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №05/12 від 11.11.2010р. про розстрочення боргу складає 386400 грн.

Відповідно п.3.1 договору №2 позивач має право обявити про невиконання відповідачем його обовязків відповідно до договору та застосувати до нього штрафні санкції та звернутись до суду для захисту своїх прав у випадку якщо відповідач не здійснив будь-який платіж стосовно погашення заборгованості на протязі 10-ти банківських днів після встановленого строку.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 2.4.1 договору №2 передбачено, що позивач має право у разі несплати у встановлений термін відстрочених (розстрочених) сум скасувати рішення про надання відстрочки (розстрочки) боргу застосувати положення ст.. 625 ЦК України, а також стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Оскільки відповідач не виконав свої зобовязання по договору, заборгованість не сплатив, позивачем нарахована пеня в сумі 11083,05грн., 3% річних в розмірі 2145,11грн. та 4491,60грн. індексу інфляції .

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню заборгованість в сумі 404119,76грн., яка складається з основного боргу в сумі 386400 грн., індексу інфляції в сумі 4491,60грн., 3% річних в сумі 2145,11 грн. та пені в розмірі 11083,05 грн.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „РОСТЗЕРНОПРОДУКТ” (65114, м. Одеса, вул.. Люстдорфська дорога, 140 а, офіс 301а; код ЄДРПОУ 35117842) на користь приватного підприємства „АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ” (65023, м. Одеса, вул.. Садова, буд.. 3А; код ЄДРПОУ 32086932) 386400 грн. основного боргу, 4491,60 грн. індексу інфляції, 2145,11 грн. 3% річних та 11083,05 грн. пені, державне мито в сумі 4041,20 грн. та 236, 00 грн. за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складений 24.06.2011р.

Головуючий Аленін О.Ю.

Суддя Меденцев П.А.

Суддя Рога Н. В.