Рішення № 16531335, 23.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2011 р.Справа № 6-25-20/71-10-2520 За позовом: Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області до відповідача: Військового інституту Одеського національного політехнічного університету

про стягнення 171118,90 грн.

Суддя Демешин О.А.

Представники сторін:

Від прокуратури: Уразовський С.І.- посвідчення .

Від позивача: ОСОБА_1.- довіреність

Від відповідача: ОСОБА_2.- довіреність, ОСОБА_3- довіреність

Суть спору: Військовим прокурором Одеського гарнізону надано позов в інтересах держави в особі Фонду охорони навколишнього природного середовища Малиновського району м. Одеси до Військового інституту Одеського національного політехнічного університету про стягнення заподіяних навколишньому природному середовищу збитків в розмірі 171118,90 грн.

В С Т А Н О В И В :

Прокурор на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду пояснення від 28.03.2011р. за вх. №9131/2011, в яких наведено додаткове нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог.

Так, позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.03.2010р. помічником військового прокурора було підготовлено план проведення прокурорської перевірки додержання посадовими особами Військового інституту ОНПУ вимог Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, який був затверджений військовим прокурором Одеського гарнізону.

На виконання п.3 ч.1 ст.20 цього Закону військовим прокурором для участі у проведенні вказаної перевірки було залучено Державну екологічну інспекцію в Одеській області. Проведеною 29.03.2010 р. перевіркою встановлено, що на території військового містечка №17, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога,10, розташований Військовий інститут Одеського національного політехнічного університету. Під час життєдіяльності Військового інституту Одеського НПУ утворюються тверді будівельні, побутові та інші типи відходів, які всупереч наведеним вимогам природоохоронного законодавства та ст.ст.163, 167 Земельного кодексу України розміщуються безпосередньо на ґрунті в необладнаному для їх тимчасового зберігання місці, та які є твердими відходами IV класу небезпеки, а саме будівельними та побутовими відходами, загальною площею 49,01 м.кв., про що був складений відповідний протокол про адміністративне правопорушення, на основі якого в подальшому було проведено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земель. Відповідно до розрахунку, виконаного на підставі „Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням (засміченням) земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства” розмір шкоди від засмічення земель вказаними відходами на земельних ділянках склав 171118,90 грн. Забруднення зазначених вище ділянок на думку прокурора підтверджується також накладенням дисциплінарних стягнень за результатами проведення службового розслідування Військовим інститутом ОНПУ (наказ начальника Військового інституту ОНПУ від 28.04.2010 р. №128-А.

Посилаючись на п.2 ст.121 Конституції України, ст.ст. 2, 29 ГПК України, ст.ст.20,36-1 Закону України „Про прокуратуру”, рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 3-рп/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2АПК України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) прокурор зазначив, що підставою його звернення до суду з даним позовом є неправомірні дії Військового інституту Одеського національного політехнічного університету, яким порушено природоохоронне законодавство України, повязане із забрудненням земель побутовими та іншими відходами, у звязку з чим прокуратурою було встановлено, що спір, який виник, зачіпає інтереси держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області, яка є державним органом та фінансується за рахунок державних коштів.

Представник позивача позов підтримує та посилається на те, що проведеною 29.03.2010 р. Державною інспекцією з охорони навколишнього природного середовища Одеської області перевіркою встановлено, що Військовим інститутом Одеського НПУ на території військового містечка №17 здійснено засмічення твердими відходами IV класу небезпеки, а саме будівельними та побутовими відходами, загальною площею 49,01 м.кв., про що був складений відповідний протокол про адміністративне правопорушення від 29.03.2010р., на основі якого в подальшому було проведено розрахунок збитків, які склали 171118,90 грн.

Відповідач, заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, надав суду відзиви на позов від 06.08.2010 р. за вх. №20403 та від 10.05.2011р. за вих.1/41/1130.

Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначає, що шкода, розрахована за результатами перевірки, проведеної з порушенням вимог чинного законодавства, у звязку чим застосування штрафних санкцій є неправомірним. Зазначає, що в порушення ст.5 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, якою передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду за умови письмового повідомлення субєкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше як за 10 днів до здіснення цього заходу, при цьому, субєкт господарювання повинен ознайомитись з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа, до Військового інституту не надходило жодних вищезазначених документів. Лише в день здійснення перевірки 29.03.2010 р. до інституту надійшов припис Військового прокурора Одеського гарнізону про проведення перевірки додержання посадовими особами інституту вимог чинного законодавства про охорону навколишнього природного середовища №19 від 29.03.2010 р.

Крім того, відповідач вказує, що в порушення ст.7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” прокурором та позивачем не надано доказів того, що наказ та посвідчення (направлення) на проведення перевірки взагалі не видавався, а відтак Державна екологічна інспекція не мала права здійснювати перевірку, а у посадової особи органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення взагалі відсутнє право здійснювати державний нагляд (контроль) субєкта господарювання. Відповідач зазначає, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, однак, Державною екологічною інспекцією такий акт складений не був.

Відповідач в запереченнях відмічає, що при огляді території Військового інституту, як вбачається із протоколу від 29.03.2010 р., уповноважена особа Державної екологічної інспекції участі не приймала, тоді як відповідно до п.3.3. наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. №171 факт забруднення (засмічення) земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Також, в протоколі відсутня конкретизація відомостей про те, на яких землях виявлено засмічення, обєм забруднюючої речовини, її назва та група небезпечності, а також інші показники, які необхідні для визначення розміру шкоди. При огляді не враховано, що основний обєм сміттєзвалищ (близько 80%) становить листя, трава та опале гілля дерев, що є органічними відходами та не несуть в собі небезпеку і не можуть визнаватись небезпечними. Відповідач зазначає, що результати проведеної перевірки до начальника Військового інституту не доводились. У відзиві відповідач вказує, що з врахуванням того, що Військовим інститутом вжиті всі необхідні заходи щодо вивозу сміття, утвореного внаслідок прибирання внутрішньої території військового містечка №17, прокурором та позивачем не враховано вимоги постанови Кабінету Міністрів України „Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” від 21.05.2009 р. №502, якою зобовязано органи і посадових осіб застосовувати санкції лише у разі, якщо субєкти господарювання протягом 30 діб від дня одержання приписів не усунули виявлені порушення та не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.

На думку відповідача вищенаведене свідчить про недотримання природоохоронним органом вимог законодавства щодо процедури проведення перевірки, з суттєвими порушеннями процедурного характеру вимог щодо здійснення такої перевірки.

Також, як зазначає відповідач, позивач безпідставно вважає доказом по справі факт притягнення заступника начальника інституту з матеріально-технічного забезпечення підполковника ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та складення щодо вказаної особи Протоколу про адміністративне правопорушення від 29.03.2010р., оскільки в подальшому з підполковника ОСОБА_4 було зняте дисциплінарне стягнення, а протокол про адміністративна правопорушення було складено по відношенню до особи, яка не була відповідальною за охорону навколишнього середовища.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

29.03.2010р.Військовим прокурором Одеського гарнізону було вручено представнику Військового інституту ОНПУ припис №19, яким приписується помічнику військового прокурора Одеського гарнізону, фахівцю Державної екологічної інспекції в Одеській області провести перевірку додержання посадовими особами Військового інституту ОНПУ вимог чинного законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Помічником військового прокурора Одеського гарнізону 29.03.2010 р. за результатами проведення огляду на території Військового інституту ОНПУ, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дор.10, складено протокол огляду місцевості. Розгляд проводився в похмуру погоду, при природному освітленні, розгляд розпочато 0 15год.00хв, закінчено о 17год.00хв. Під час огляду території Військового інституту ОНПУ було виявлено 4 несанкціонованих звалища побутових та будівельних відходів різного розміру, проте всі розміщуються безпосередньо на ґрунті. Перше звалище побутових та будівельних відходів знаходиться на відстані 12,45 м від вартового містечка інституту та має наступні розміри ширина 8,5 м, довжина 3 м, висота 0,38 м. на зазначеному звалищі розміщуються різного роду тверді побутові відходи та будівельні відходи, які місцями присипані сухим листям, шар листя не перевищує 0,05 м. Зазначене звалище твердих побутових та будівельних відходів розміщене безпосередньо на ґрунтовому покритті та із пояснень вбачається, що утворилось на протязі січня березня 2010 р. у звязку з необхідністю здійснення прибирання території інституту та відсутністю талонів на вивезення відходів на відповідне звалище, і тимчасовим розміщенням всіх відходів на вказаній заступником начальника інституту підполковником ОСОБА_4 території.

Перевірка помічником прокурора проводилась відповідно до Плану проведення перевірок додержання службовими особами Військового інституту Одеського національного політехнічного університету вимог Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, затвердженого Військовим прокурором Одеського гарнізону 26.03.2010 р.

Як вбачається із протокол огляду місцевості від 29.03.2010 р., друге звалище будівельних та побутових відходів знаходиться поряд з приміщенням фінансово-економічної служби інституту та має наступні розміри: ширина 7,6м, довжина 2,17 м, висота 0,425 м на зазначеному звалищі розміщуються різного роду тверді побутові відходи та будівельні відходи, які місцями присипані сухим листям, шар листя не перевищує 0,01 м. Зазначене звалище твердих побутових відходів та будівельних відходів розміщене безпосередньо на ґрунтовому покритті, яке, за поясненнями майора ОСОБА_5., утворилось у вказаний вище період та з зазначених причин.

Згідно протоколу огляду місцевості від 29.03.2010 р., третє звалище побутових відходів безпосередньо прилягає до трансформаторної підстанції інституту, яка знаходиться поряд з приміщенням їдальні інституту та має наступні розміри: ширина 4,7 м, довжина 1,23 м, висота 0,34 м. На зазначеному звалищі розміщуються різного роду тверді побутові відходи, які місцями присипані сухим листям, шар листя не перевищує 0,02 м. Зазначене звалище твердих побутових та будівельних відходів розміщене безпосередньо на ґрунтовому покритті та утворилось в зазначений вище період за вказаних обставин. Четверте звалище побутових відходів знаходиться на відстані 3,48 м від трансформаторної підстанції інституту, що розташовано поблизу їдальні інституту та має наступні розміри: ширина 0,87 м, довжина 1,43 м, висота 0,12 м. На зазначеному звалищі розміщується різного роду тверді побутові відходи, які місцями присипані сухим листям. Зазначене звалище розміщене безпосередньо на ґрунтовому покритті та утворилось в зазначений вище період за вказаних обставин.

Наявність звалища будівельних та побутових відходів підтверджується також поясненням ОСОБА_4, заступника начальника Військового інституту ОНПУ з матеріально-технічного забезпечення.

29.03.2010 р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області складено протокол про адміністративне правопорушення №002610/143, із якого вбачається, що ОСОБА_4., заступник начальника Військового інституту ОНПУ з матеріально-технічного забезпечення здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тим, що допустив засмічення 4 земельних ділянок на території Військового інституту ОНПУ площею: 1) 25,5 кв.м. та висотою шару 0,38 м відходами IV класу небезпеки (побутові та будівельні відходи); 2) 16,49 кв.м. та висотою шару 0,425 м відходами IV класу небезпеки (побутові та будівельні відходи); 3) 5,78 кв.м. та висотою шару 0,34 м побутовими відходами (IV клас небезпеки); 4) 1,24 кв.м. та вистою шару 0,12 м відходами IV класу небезпеки (побутові відходи), що є порушенням ст.96 Земельного кодексу України, ст.46 Закону України „Про охорону земель”, ст.17 Закону України „Про відходи”. Всі заміри проводились металевою рулеткою „Stenley” 832 (повіреною від 21.12.2009р.).

01.04.2010 р. за №1936 Військовою прокуратурою Одеського гарнізону відповідачу було внесено подання про усунення порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, в діяльності посадових осіб Військового інституту Одеського національного політехнічного університету.

Лист Військового інституту ОНПУ від 29.04.2010 р. №1/46/898 свідчить про те, що подання прокурора про усунення порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища уважно розглянуто командуванням інституту, з метою усунення вказаних недоліків посадовим особам інституту визначені завдання.

Наказом начальника інституту від 28.04.2010 р. №128-А винних посадових осіб інституту притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Згідно наказу начальника Військового інституту ОНПУ №275-а від 13.10.2010 р. „Про результати службового розслідування” наказ начальника ВІ ОНПУ від 28.04.2010 р. №128-а „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб інституту за результатами службового розслідування”, виданого за результатами службового розслідування через те, що воно було проведено без всебічної та обєктивної оцінки причин та умов, які сприяли виявленим недолікам, скасовано. При цьому, наказ мотивовано тим, що діями службових осіб Військового інституту ОНПУ шкоди або збитків навколишньому природному середовищу, які б носили кількісно-якісний показник не завдано, прямої провини службових осіб ВІ ОНПУ у відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу від існуючих на території Військового інституту джерел викидів (стаціонарних), відсутності дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів, які утворюються під час експлуатації Військового інституту, що у свою чергу призвело до засмічення 4-х земельних ділянок на території інституту загальною площею 49,02 кв.м. не має. Причиною такого стану справ є відсутність цільового фінансування зазначених потреб з Державного бюджету України. Зазначені обставини встановлені актом службового розслідування від 09.10.2010 р.

Як свідчать наявні у матеріалах справи фотозйомки, 4 несанкціонованих звалища побутових та будівельних відходів, які містились на території військового містечка №17, ліквідовані відповідачем.

Згідно розрахунку Державної екологічної інспекції в Одеській області, проведеного на підставі „Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. №171, розмір шкоди за засмічення земельних ділянок складає 171118,90 грн.

Наказом начальника Військового інституту №200 від 27.08.2009 р. „Про організацію служби військ і бойового навчання у Військовому інституті на 2009-2010 навчальний рік” було визначено комісію для перевірки виконання природоохоронних заходів та комісію з охорони навколишнього природного середовища.

Прокуратурою було проведено опитування голови та членів комісії з охорони навколишнього природного середовища та відібрано пояснення у ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7, із яких вбачається, що зазначені особи не заперечують наявність звалища побутових та будівельних відходів на території інституту.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, чинне законодавство яким регулюються дані правовідносини, в їх сукупності, суд вважає заявлені прокурором позовні вимоги неправомірними, такими, що не відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Статтею 19 Закону України „Про прокуратуру” передбачено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ч.2 ст.37 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” при здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України „Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право давати приписи про усунення очевидних порушень закону (ч.2 ст.20 Закону України „Про прокуратуру”.

Відповідно до положення „Про державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 р. №548, державні екологічні інспекції в областях наділені правом на звернення до суду з позовами про відшкодування втрат та збитків, завданих унаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до п. 6, 7, 8 ст. 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт... На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Землекористувачі зобовязані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля (п. „б” ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до абз.2 ст. 1 Закону України „Про відходи” відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Згідно абз.16 ст. 1 Закону України „Про відходи” спеціально відведені місця чи обєкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Пунктом „з” ст. 17 Закону України „Про відходи” передбачено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Із змісту ч. 7 ст. 33 Закону України „Про відходи” вбачається, що забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Положеннями п.п. а), б) ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за: порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів;

Статтею 43 Закону України "Про відходи", встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства, зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про охорону земель", підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі (ст. 56 Закону України "Про охорону земель").

Розрахунок розмірів спричиненої шкоди, внаслідок порушення природоохоронного законодавства визначається відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 року № 171.

Так, п.п.1.1, 1.2., 1.3. Методики передбачено, що Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика) розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи" та інших нормативно-правових актів. Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Засмічення земель наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення (п.п. 2, 3.2., 3.3., 4.1., 4.2. Методики).

Відповідно до п. 4.7. Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Положеннями ч.1 ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4 ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”).

Оскільки порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачається, зокрема, нормами Цивільного кодексу України, а саме: ст. 1166 цього Кодексу, то правовідносини між сторонами у даній справі виникли з приводу заподіяння шкоди, тобто з делікту.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди (позадоговірна шкода).

Згідно з ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 2 Постанови від 27.03.92 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим у разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони. Отже, позивач мав довести наявність викладених обставин у спірних правовідносинах.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, підставою для стягнення збитків є наявність в діях заподіювача шкоди складу цивільно-правової відповідальності: протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, прямий причинний звязок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, наявність вини.

Судом встановлено наявність факту засмічення території військового містечка №17, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога,10, на якій розташований Військовий університет ОНПУ. Але надані прокурором та позивачем документи не підтверджують наявність прямого причинного звязку між поведінкою Військового інституту та наявною шкодою від забруднення, наявність вини останнього у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу.

Однак, Військовий університет ОНПУ є землекористувачем засміченої земельної ділянки та зобовязаний дотримуватись екологічних норм на займаній ділянці, не допускати порушення норм екологічної безпеки. Отже, відповідач повинен був вжити всіх можливих заходів для приведення земельних ділянок у стан, який відповідає екологічним вимогам, самостійно або шляхом зобовязання до такого осіб, якими накопичено сміття на займаній відповідачем ділянці. Як встановлено вище, засобами відповідача було приведено територію інституту у стан, який відповідає екологічним вимогам, шляхом ліквідації сміттєзвалища.

Крім того, при проведенні розрахунку заподіяної шкоди Інспекцією не було враховано склад відходів та питома вага кожного з них у загальній кількості з врахуванням ступеню небезпеки та об'єму.

Також, суд зауважує, що при складанні протоколу огляду місцевості серед учасників цього огляду не були присутні особи, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі й фахівець представник Інспекції.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України „Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 р.” від 21.05.2009 р. №502, зобовязано органи і посадових осіб, уповноважених законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності: приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути); не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.

Суд бере до уваги те, що як свідчать наявні у матеріалах справи фотозйомки, 4 несанкціонованих звалища побутових та будівельних відходів, які містились на території військового містечка №17, ліквідовані відповідачем. Отже, відсутні підстави для нарахування шкоди з врахуванням п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. №502.

Суд не приймає посилання позивача на те, що доказом вини відповідача є притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб інституту по наказу № 128-А від 28.04.2010р., оскільки Наказом „ 275-в від 13.10.2010р. „Про результати службового розслідування” вищевказаний наказ було скасовано через відсутність вини посадових осіб.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє Військовому прокурору Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області у задоволенні позовних вимог про стягнення з Військового інституту Одеського національного політехнічного університету збитків в сумі 171118,90 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України з позивача стягується в доход державного бюджету 1711,18грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Стягнути з Державної екологічної інспекції в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна,83, код ЄДРПОУ 34931111) до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200 (символ звітності 095), рахунок №31114095700008, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460 через Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси 1711 (одну тисячу сімсот одинадцять) грн. 18 коп. державного мита.

3.Стягнути з Державної екологічної інспекції в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна,83, код ЄДРПОУ 34931111) до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22050003 (символ звітності 264), рахунок № 31213264700008, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460 через перший Відділ Державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”

Рішення набирає законної в порядку ст.85 ГПК України

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 24.06.2011р.

Суддя Демешин О.А.