Рішення № 16531254, 20.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2011 р.

Справа № 9/17-1556-2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бериславський хлібозавод”;

До відповідача: Приватного підприємства „Новий-Дім”;

про стягнення 874 940,00 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Бериславський хлібозавод” звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства „Новий-Дім” заборгованості у сумі 874 940,00 грн. за договором поставки №01-10/10 від 01.10.2010р.

Ухвалою від 14.04.2011р. господарським судом Херсонської області матеріали позовної заяви за позовом ТОВ „Бериславський хлібозавод” до ПП „Новий-Дім” про стягнення 874 940,00 грн. були передані за підсудністю до господарського суду Одеської області

Ухвалою від 21.04.2011р. господарським судом Одеської області було порушено провадження у справі № 9/17-1556-2011 за позовом ТОВ „Бериславський хлібозавод” (далі –Позивач) до ПП „Новий-Дім” (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 874 940,00 грн.

За клопотанням позивача справу було розглянуто за відсутністю його представника. Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не з’являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Бериславський хлібозавод” (Покупець) та приватним підприємством „Новий-Дім” (Продавець) було укладено договір поставки №01-10/10 від 01.10.2010р., та додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до яких Позивач зобов’язався поставляти Відповідачу муку першого ґатунку, а Відповідач, в свою чергу, зобов’язався приймати товар і оплачувати його на умовах Договору.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору оплата за товар проводиться шляхом передоплати грошових коштів на рахунок Відповідача.

На виконання умов договору Позивач перерахував на рахунок ПП „Новий-Дім” грошові кошти у сумі 1 191 400, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з банківською відміткою №297, №129, №99, №56, № 2891, №2800 та актом звірки взаємний розрахунків від 05.04.2011р.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Продавець передає Покупцю товар до 01.04.2011р. на умовах самостійного вивозу.

Незважаючи на зазначене, Відповідач порушив умови договору відпустивши лише частину товару на загальну суму 316 460,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 05.04.2011р.

Таким чином, станом на дату подачі позовної заяви, заборгованість Відповідача перед Позивачем зі сплати за товар по Договору склала 874 940,00 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки, згідно з яким, Позивач зобов’язався поставляти Відповідачу товар, а Відповідач, в свою чергу, зобов’язався приймати та оплачувати цей товар в порядку та на умовах передбачених договором.

Відповідно до умов вищезазначеного Договору оплата за товар проводиться шляхом передоплати грошових коштів на рахунок Відповідача.

Позивач належним чином слідував виконанню умов договору та перерахував на рахунок ПП „Новий-Дім” грошові кошти у сумі 1 191 400,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач належним чином не виконав договірні зобов’язання, поставивши лише частину товару на загальну суму 316 460,00 грн.

Таким чином, сума боргу Відповідача за договором поставки від 01.10.2010р. становить 874 940,00 грн., яка до теперішнього часу останнім у добровільному порядку не погашена.

Згідно з вимогами ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 874 940,00 грн., а отже і їх задоволення.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покласти на Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства „Новий-Дім” (65005, м.Одеса, вул. Дальницька, буд. 44. Код ЄДРПОУ 31390524. Р/р 26005000016279 в ПАТ "Індекс-Банк", МФО 300614) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Бериславський хлібозавод” (74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. Леніна, 474. Код ЄДРПОУ 36805385. Р/р 26009301800111 в АКБ "Форум", МФО 342252) заборгованість у сумі 874 940 /вісімсот сімдесят чотири тисячі дев’ятсот сорок/ грн. 00 коп., 8 749 /вісім тисяч сімсот сорок дев’ять/ грн. 40 коп. державного мита, 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 23 червня 2011 року.