Рішення № 16531241, 15.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р.Справа № 27/17-1377-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились;

від 3-ї особи: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Міського комунального підприємства "Одеська теплоелектроцентраль №2";

до відповідача: Дочірнього підприємства "Енерго-Міро"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Теплодарської міської ради в Одеській області

про стягнення 53235,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Міське комунальне підприємство "Одеська теплоелектроцентраль №2" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємства "Енерго-Міро", в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО № 18676/2011 від 09.06.2011р.) просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 53235,46 грн., з яких 49936,45 грн. основний борг по орендній платі, 2647,30 грн. пеня, 651,71 грн. 3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на положення ст.ст. 18, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, а також на порушення відповідачем положень договору оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар №01/2009 від 01.12.2009р., а саме, щодо своєчасної сплати Дочірнім підприємством "Енерго-Міро" орендної плати за користування переданим в оренду майном.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2011р, в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, для встановлення повної та обєктивної істини по справі судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Теплодарську міську раду Одеської області.

Представник Теплодарської міської ради в Одеській області у судове засідання 27.04.2011р. зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 15.06.2011р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомлення про вручення судових ухвал, в звязку з чим суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд встановив:

01 грудня 2009 року між Міським комунальним підприємством "Одеська теплоелектроцентраль №2" (далі орендодавець) та Дочірнім підприємством "Енерго-Міро"(далі - орендар) укладено договір оренди майна №01/2009, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування наступне комунальне майно територіальної громади м. Теплодар (далі - майно): частину дільниці Об'єднаного масло-мазутно-дизельного господарства пуско-резервної котельної та інше майно (меблі), яке знаходиться на балансі КП «Одеська ТЕЦ-2»згідно додаткам №1 та №2 до цього договору. Майно розміщене за адресою: 65490, м.Теплодар, промплощадка. Ціль використання майна: організація промивочно-пропарювальної станції залізничних цистерн.

У п. 2.1 договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі і акті приймання-передавання майна. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання «Про надання майна у оренду»покладається на орендодавця.

Згідно до умов п. 3.1 договору, орендна плата та інші платежі перераховуються орендарем на вказаний орендодавцем рахунок не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції відносно суми орендної плати, яка визначена за перший місяць при укладанні. договору оренди, яка становить 13299,76 грн, що встановлена на термін з 01.12.2009 р. по 31.08.2010 р.(розрахунок додається в додатку №5 до цього договору). З 01.09.2010 року розмір орендної плати буде визначений додатковою угодою до цього договору.

Умовами п. 3.2 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно умов п. 3.3 договору, орендна плата та інші платежі, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, з урахуванням 3% річних та індексу інфляції.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що разі виникнення у орендаря заборгованості за оренду майна всі кошти, що перераховує орендар орендодавцю, зараховуються орендодавцем на погашення заборгованості з більш раннім строком її виникнення незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Умовами п. 9.1 договору встановлено, що цей договір укладено строком на 5 (п'ять) років, за взаємною згодою сторін права та обов'язки для обох сторін за цим договором наступають з 01.12.2009 року та діють до 30 листопада 2014 року.

На виконання умов укладеного між сторонами договору та відповідно до переліку (додаток 1 до договору №01/2009 від 01.12.2009р.) орендодавець передав, а орендар прийняв за актом приймання-передачі майна „Про передачу майна в оренду” частину дільниці Об'єднаного масло-мазутно-дизельного господарства пуско-резервної котельної від 01.12.2009р. та за актом приймання-передачі „Про надання майна в оренду” (меблі) від 01.12.2009р. у строкове платне користування відповідне майно, зазначені акти підписані уповноваженими представниками та скріплені відповідними печатками обох сторін (а.с. 26-29).

01.09.2010р. та 31.12.2010р. між сторонами укладено додаткові угоди №2 та №3 відповідно, згідно умов яких сторони внесли зміни у договір №01/2009 від 01.12.2009р. та дійшли згоди, що у період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р. розмір орендної плати становить 14496,16 грн., у період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р. 14876,53 грн. (з урахуванням ПДВ), крім того, зазначений розмір орендної плати також корегується на щомісячний індекс інфляції.

Як встановлено матеріалами справи, за період з травня 2010 року по лютий 2011 року включно, позивачем було виставлено відповідачу до сплати рахунки-фактури на загальну суму 144 142,63 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку, в порушення вимог зазначеного договору Дочірнім підприємством "Енерго-Міро" орендна плата сплачувалась не своєчасно та не в повному обсязі (сплачено лише 94206,18 грн.), в звязку з чим у відповідача рахується заборгованість з орендної плати станом на 02.03.2011р. у розмірі 49936,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем, що обумовлено порушенням умов з оплати орендних платежів та направлено на стягнення з відповідача заборгованості за договором № 01/2009 від 01.12.2009р., пені та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Згідно з ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором №01/2009 від 01.12.2009р., а саме несвоєчасно та в неповному розмірі оплатив орендні платежі.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Міського комунального підприємства "Одеська теплоелектроцентраль №2" в частині стягнення суми основного боргу по орендній платі у розмірі 49936,45 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями ч.2 ст.218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми пені у розмірі 2647,30 грн. та 3% річних у розмірі 651,71 грн. за період прострочення, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення уточнених позовних вимог Міського комунального підприємства "Одеська теплоелектроцентраль №2" та стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати у розмірі 49936,45 грн., пені у розмірі 2647,30 грн. та 3% річних у розмірі 651,71 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру уточнених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Енерго-Міро" (65490, Одеська обл., м.Теплодар, Промисловий майданчик, 5, ід. код 36718366) на користь Міського комунального підприємства "Одеська теплоелектроцентраль №2" (65490, Одеська обл., м.Теплодар, Промисловий майданчик, код ЄДРПОУ 05519847) 49936/сорок девять тисяч девятсот тридцять шість/грн. 45 коп. боргу з орендної плати, 2647/дві тисячі шістсот сорок сім/грн. 30 коп. пені, 651/шістсот пятдесят одна/грн. 71 коп. 3% річних, 532/пятсот тридцять дві/грн. 35 коп. витрат на оплату державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 20.06.2011р.