Рішення № 16531092, 23.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.11 Справа № 5015/2354/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Артем-В», м. Вінниця,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «ГАЛТРАНС», м. Львів,

про стягнення 90556 грн. 22 коп. пені та стягнення судових витрат.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «ГАЛТРАНС», м. Львів,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Артем-В», м. Вінниця,

про визнання недійсним пункту 4.3. Договору купівлі-продажу № 1/20011Т, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артем В»та Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційним підприємством «Галтранс».

За участю представників:

Від позивача (за первісним позовом): не зявився;

Від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи).

Представнику відповідача за первісним позовом розяснено права і обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема право відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. За клопотанням відповідача за первісним позовом від 17.05.2011 року, вх. № 11084/11, у судовому засіданні здійснюється технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: розглядається справа за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артем-В», м. Вінниця, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «ГАЛТРАНС», м. Львів, про стягнення 90556 грн. 22 коп. пені та стягнення судових витрат та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «ГАЛТРАНС», м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артем-В», м. Вінниця, про визнання недійсним пункту 4.3. Договору купівлі-продажу № 1/20011Т, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артем В»та Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційним підприємством «Галтранс».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.05.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 19.05.2011 року.

17.05.2011 року відповідачем за первісним позовом подано зустрічний позов про визнання недійсною частини правочину, вх. № 5015/2658/11.

Ухвалою суду від 19.05.2011 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з справою № 5015/2354/11 і відкладено розгляд справи на 31.05.2011 року.

В судовому засіданні 31.05.2011 року оголошено перерву до 14.06.2011 року, про що представники сторін належно повідомлені під розписку в судовому засіданні (докази в матеріалах справи).

14.06.2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 23.06.2011 року, про що сторони належно повідомлені під розписку в судовому засіданні.

В судове засідання 23.06.2011 року представник позивача за первісним позовом не зявився.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання зявився, проти позовних вимог первісного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на первісну позовну заяву, позовні вимоги зустрічної позовної заяви підтримав повністю з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві.

В ході судового розгляду встановлено:

Позивач за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Артем-В»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 30958035, знаходиться за адресою: 21001, м. Вінниця, вул. Ватутіна, буд. 1-А, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 644257, Довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області серії АА № 235994 та Витягом з ЄДРПОУ серії АЕ № 855250 (докази в матеріалах справи).

Відповідач за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Галтранс»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 23959225, знаходиться за адресою: 79000, Львівська область, м. Львів, вул. Стефаника, буд. 17, кв. 2, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 373713, Витягом серії АЄ № 331698 та Довідкою Головного управління статистики у Львівській області серії АА № 055439 (докази в матеріалах справи).

18.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Галтранс»(надалі позивач за первісним позовом, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артем-В»(надалі відповідач за первісним позовом, продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 1/2011Т (надалі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору продавець на умовах договору зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти і демонтувати списані залізничні вагони (думпкари, надалі - товар) і оплатити відходи металу в кількості 390 тонн, які утворилися внаслідок діяльності продавця, а саме під час демонтажу товару по ціні 2014 грн. 00 коп. за тонну, на суму 785460 грн. 00 коп., згідно Актів прийому-передачі, які є невідємною частиною договору.

Згідно пункту 1.3. договору право власності на товар покупець набуває з моменту прийняття товару та оформлення відповідних накладних. Товар вважається переданим і прийнятим по кількості одиниць згідно з кількістю одиниць, вказаних у товаросупровідних документах, підтверджених зважуванням на вагах, та найменування виробів згідно Специфікацій.

Розділом 2 договору визначено обовязки сторін.

Згідно положень пункту 2.1. договору продавець зобовязаний не пізніше чотирьох календарних днів з дня набрання чинності договором поставити покупцю вагони на станцію призначення Козятин ІІ для подальшого демонтажу.

Порядок розрахунків між сторонами визначено в розділі 3 договору.

Так, згідно пункту 3.1. договору оплата товару здійснюється покупцем за визначеною у договорі ціною, шляхом здійснення попередньої оплати в розмірі 302000 грн. 00 коп. на поточний рахунок продавця на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що кінцевий розрахунок за поставлений товар покупець здійснює протягом пяти робочих днів з моменту закінчення демонтажу вагонів, який підтверджується Актами приймання-передачі товару, але не більше двадцяти календарних днів з моменту поступлення вагонів під демонтаж на станцію Козятин ІІ.

Розділом 4 договору визначено відповідальність сторін.

Відповідно до пункту 4.1. у випадку порушення зобовязання, що виникає з договору винна сторона несе відповідальність, визначену договором та/або чинним законодавством України.

Так, згідно пункту 4.1.1. порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом договору.

Згідно пункту 4.3. договору за затримання передачі товару продавець зобовязаний за вимогою покупця сплатити останньому пеню в розмірі 1 відсотка вартості товару за кожен день прострочення передачі.

Розділом 5 договору передбачена його дія.

Так, згідно пункту 5.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення його печатками сторін і закінчується 31.12.2011 року.

В даному випадку господарське зобовязання виникло з господарського договору купівлі-продажу № 1/2011Т.

19.01.2011 року позивач за первісним позовом здійснив оплату товару в розмірі 300000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 19.01.2011 року № 309 на суму 300000 грн. 00 коп. (докази в матеріалах справи).

Відповідач за первісним позовом своїх зобовязань за договором належним чином не виконав, в порушення пункту 2.1. договору 13.02.2011 року поставив позивачу за первісним позовом товар на суму 213886 грн. 80 коп.

Таким чином відповідач за первісним позовом протермінував поставку товару на двадцять один день і здійснив поставку не у повному обсязі.

18.03.2011 року відповідач за первісним позовом повернув позивачу за первісним позовом кошти в розмірі 86113 грн. 20 коп. за недопоставлений товар.

30.03.2011 року позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом направлено Претензію, вих. № 06, у якій позивач за первісним позовом просить відповідача за первісним позовом на виконання пункту 4.3. договору перерахувати на поточний рахунок позивача за первісним позовом пеню в розмірі 90556 грн. 22 коп.

Відповідач за первісним позовом Листом від 06.04.2011 року, вих. № 83, відмовив позивачу за первісним позовом в задоволенні вимоги, викладеної в Претензії.

17.05.2011 року відповідач за первісним позовом подав зустрічний позов, у якому просить суд визнати недійсним пункт 4.3. договору купівлі-продажу товарів від 18.01.2011 року №1/2011Т.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що за затримання передачі товару продавець зобовязаний за вимогою покупця сплатити останньому пеню в розмірі 1 відсотка вартості товару за кожен день прострочення передачі.

Згідно статті 693 ЦК України у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 Цивільного Кодексу України.

Статтею 538 ЦК України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна субєкта або субєктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 549 ЦК України визначено, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є різновидом неустойки та може встановлюватися за будь-яке порушення зобовязання та як різновид неустойки, є відмінним від штрафу, оскільки штраф є сталою величиною, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобовязання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002р. № 2921-111, передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом на його користь 90556 грн. 22 коп. пені, яка нарахована відповідно до пункту 4.3. договору.

В судовому засіданні перераховано розмір пені, яку належить стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом і вона становить:

За період з 24.01.2011 року по 13.02.2011 року

300000 грн. 00 коп. х 7,75% х 2 / 365 х 21 = 2675 грн. 34 коп.

За період з 14.02.2011 року по 17.03.2011 року

86113 грн. 20 коп. х 7,75% х 2 / 365 х 32 = 1170 грн. 20 коп.

Таким чином, загальна сума пені, яку належить стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, становить 3845 грн. 54 коп.

Заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, оглянувши та дослідивши подані документи, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що первісний позов є документально обґрунтований, відповідачем за первісним позовом не спростований, підлягає до задоволення частково, зустрічний позов є безпідставним і необґрунтованим, тому в його задоволенні слід відмовити повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 34, 43, 44 49, 82 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Первісний позов задоволити частково.

2.Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «ГАЛТРАНС»(79000, Львівська область, м. Львів, вул. Стефаника, буд. 17 кв. 2; код ЄДРПОУ 23959225) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Артем-В»(21001, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Ватутіна, буд. 1 А; код ЄДРПОУ 30958035) 3845 грн. 54 коп. пені, 102 грн. 00 коп. державного мита та 10 грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4.Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя

23.06.2011 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Мотивувальна частина рішення оформлена та підписана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.